Кафкіанський гамбіт: від Краснагоракаї до Пашковського?
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Юрiй Покальчук вiдтепер арт-директор кнайп-клубу «Купiдон». (Фото Андрiя ГОРБА.)
Київська кав'ярня «Купідон» після запаморочливої мистецької реконструкції відчинила свої двері для завсідників і шанувальників. Тепер це кнайп-клуб. Народ після цієї будартівської метаморфози дещо насторожено поставився до нового інтер'єру, а надто ті, хто не знає львівської «Ляльки», «Під клепсидрою» та «Синьої пляшки». Як і згадані галицькі кнайпи, нового «Купідона» творив відомий художник Влодко Кауфман. А що цей чоловік навряд чи братиметься за інтер'єри пересічних закладів громадського харчування, то й «Купідон» віднині покликаний стати одним із улюблених осередків мистецького життя Києва. Запорукою цього є арт-директор кнайп-клубу (увага! Дихайте глибше!) — знаний, всюдисущий, розмаїтий Юрко Покальчук. За партнера у царині літератури — видавництво «Кальварія». У «Купідоні» вже можна придбати кальварійську новинку — переклад українською «Механічного апельсина» Ентоні Берджеса, а заодно посмакувати дуже недорогими і фантастично смачними коктейлями «Реактивний олімпійський помідор» та «Механічний апельсин № 5» від ще одного (теж майже мистецького) ексклюзивного партнера.
На довгоочікуваному відкритті Юрко Покальчук виступав із широковідомим проектом «Вогні великого міста» зі знайомими й улюбленими львівськими музикантами, а також презентував кліп «Я тебе не люблю». Кліп фільмувався у старому інтер'єрі «Купідона», тому всі присутні мали змогу ще й легенько поностальгувати.
Скільки телевізійних сюжетів знімалося й ще буде знято у цій кнайпі, скільки віршів прочитано й ще читатиметься, скільки екзальтованих трагікомедій із тих, які потім сміхотливо переповідає одне-одному богема, тут відбулося і ще відбуватиметься. Деталі нового інтер'єру (букети з лопат, книжки за трубами, якісь чи не австро-угорські комоди, а при шинквасі — старий зворушливий буфет) схиляють до цього. Колись, років за п'ятдесят, хтось із сьогоднішніх митців напише щось схоже до Смоличевих «Розповідей про неспокій». І неодмінно в тих розповідях не останнє місце посідатимуть «Купідон» і його «купідонівські люди». Можливо, Пако (Ю. Покальчука) тоді, через далекі п'ятдесят, охрестять «купідоновим захриплим Вертинським». А директора закладу, колишнього телеоператора Федора Баландіна, назвуть Кирпатим Мефістофелем київської богеми початку ХХІ століття.
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Нову літературну премію "Григір" за найкращу книжку короткої прози заснували в Україні - відзнаку присвятили Григору Тютюннику. >>
Сьогодні, 11 березня, виповнюється 138 років від дня народження Василя Чечвянського (справжнє прізвище — Губенко) — українського письменника-гумориста і сатирика, одного з митців трагічного покоління Розстріляного Відродження. >>
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Унікальний макет Маріуполя представили на виставці «МУІ — Маріуполь Українська Ідентичність» у Львові. >>
У Лондоні відбулося інавгураційне засідання Українсько-британської комісії з питань культури відповідно до положень Угоди та Декларації про сторічне партнерство між Україною і Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, підписаних у 2025 році. >>