Весна «всуху»

25.02.2004

      Запорізькі сільгоспвиробники шоковані звісткою з парламенту: 19 лютого депутати не ухвалили закон про визнання Запорізької області зоною стихійного лиха, відтак очікуваного відшкодування збитків не буде. Лише 159 законодавців визнали очевидне. Навіть запорізький висуванець соціал-демократ об'єднаний Ярослав Сухий не підтримав земляків, фактично вдаривши по руці, простягненій по допомогу. Мало тішить запоріжців та обставина, що «з носом» лишилися також постраждалі від стихії Херсонська і Тернопільська області.

      Ситуація в регіоні близька до катастрофічної, сказав на прес-конференції начальник Запорізького облуправління сільського господарства і продовольства Олексій Клименко. З посіяної озимини у задовільному чи хорошому стані лише 245 тисяч гектарів. Відтак навесні площа під ярові культури перевищує мільйон гектарів — 877 тисяч відведено тільки під зернові. Сільгоспвиробники лише починають запасатися препаратами для захисту рослин від хвороб і шкідників, не вистачає мінеральних добрив... Аби провести весняно-польові роботи (тобто аби вони відбулися (!)), регіон потребує щонайменше 88 мільйонів кредитних ресурсів. Держава ж «розщедрилася» лише на кожну десяту кредитну гривню, ніби на календарі фініш року, а не лютого!..

      Банки вимагають «конкретної» застави, але в селян після минулого року мало що залишилося. Через неврожай більшість кредитів було пролонговано. Нові посіви? Комерційні банки, попри наполягання уряду, ризикнути і взяти їх під заставу на Запоріжжі не зголошуються. Кабмін продовжує обіцяти, що селу «ближчим часом» буде-таки надано 100 мільйонів короткотермінових і 120 мільйонів довготермінових кредитів. Пан Клименко сумнівається, що регіон одержить обіцяне вчасно.

      Фінанси є проблемою номер один і для тваринництва, каже фахівець. Тим часом диспаритет цін на продукцію села і для села посилюється — вартість кормів, приміром, зросла у два з половиною рази (а вони у структурі собівартості м'яса становлять 70—75 відсотків затрат), тоді як м'ясо подорожчало на 20 відсотків. Годі дивуватися, що упродовж минулого року поголів'я ВРХ на фермах скоротилося на чверть, свиней — на сорок відсотків, птиці — на п'ятнадцять...

      На прес-конференції оприлюднено прогнозований збір зерна за підсумками цьогорічних жнив: 1,7 мільйона тонн (регіональний пшеничний каравай важитиме 680 тисяч тонн). Щоправда, тут же влада робить поправку. «Це якщо підприємства нашого АПК одержать обіцяні кредити», — уточнив Олексій Клименко. Проте гроші надходити не поспішають...

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>