І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Запорізькі сільгоспвиробники шоковані звісткою з парламенту: 19 лютого депутати не ухвалили закон про визнання Запорізької області зоною стихійного лиха, відтак очікуваного відшкодування збитків не буде. Лише 159 законодавців визнали очевидне. Навіть запорізький висуванець соціал-демократ об'єднаний Ярослав Сухий не підтримав земляків, фактично вдаривши по руці, простягненій по допомогу. Мало тішить запоріжців та обставина, що «з носом» лишилися також постраждалі від стихії Херсонська і Тернопільська області.
Ситуація в регіоні близька до катастрофічної, сказав на прес-конференції начальник Запорізького облуправління сільського господарства і продовольства Олексій Клименко. З посіяної озимини у задовільному чи хорошому стані лише 245 тисяч гектарів. Відтак навесні площа під ярові культури перевищує мільйон гектарів — 877 тисяч відведено тільки під зернові. Сільгоспвиробники лише починають запасатися препаратами для захисту рослин від хвороб і шкідників, не вистачає мінеральних добрив... Аби провести весняно-польові роботи (тобто аби вони відбулися (!)), регіон потребує щонайменше 88 мільйонів кредитних ресурсів. Держава ж «розщедрилася» лише на кожну десяту кредитну гривню, ніби на календарі фініш року, а не лютого!..
Банки вимагають «конкретної» застави, але в селян після минулого року мало що залишилося. Через неврожай більшість кредитів було пролонговано. Нові посіви? Комерційні банки, попри наполягання уряду, ризикнути і взяти їх під заставу на Запоріжжі не зголошуються. Кабмін продовжує обіцяти, що селу «ближчим часом» буде-таки надано 100 мільйонів короткотермінових і 120 мільйонів довготермінових кредитів. Пан Клименко сумнівається, що регіон одержить обіцяне вчасно.
Фінанси є проблемою номер один і для тваринництва, каже фахівець. Тим часом диспаритет цін на продукцію села і для села посилюється — вартість кормів, приміром, зросла у два з половиною рази (а вони у структурі собівартості м'яса становлять 70—75 відсотків затрат), тоді як м'ясо подорожчало на 20 відсотків. Годі дивуватися, що упродовж минулого року поголів'я ВРХ на фермах скоротилося на чверть, свиней — на сорок відсотків, птиці — на п'ятнадцять...
На прес-конференції оприлюднено прогнозований збір зерна за підсумками цьогорічних жнив: 1,7 мільйона тонн (регіональний пшеничний каравай важитиме 680 тисяч тонн). Щоправда, тут же влада робить поправку. «Це якщо підприємства нашого АПК одержать обіцяні кредити», — уточнив Олексій Клименко. Проте гроші надходити не поспішають...
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>
Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>
Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>
Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>