Батарея, вогонь!

Низка областей просто не може вчасно розпочати опалювальний сезон, адже подекуди влада віддала функції теплозабезпечення приватним фірмам, які тепер можуть крутити тарифами, як циган сонцем. В інших регіонах лише з настанням жовтня влада взялася за заміну теплотрас. Відтак не варто відкидати і повторення біди, яка тогоріч спіткала Алчевськ. Що й казати, якщо навіть у Києві комунальники не зважають на киян, котрі мешкають сьогодні в ще холодних «хрущовках», і обіцяють дати «тепло» лише з настанням справжніх, очевидно, «мінусових», холодів. Хоча і за таких умов можна знайти свої «плюси»: напередодні дострокових парламентських виборів український народ отримав ще одну можливість, аби сказати уряду про його незадовільні дії. Принаймні в питанні підготовки до опалювального сезону і зростанні плати за тепле житло й гарячу воду.

ДОНЕЦЬК

Літо бабине, будь зі мною!

Що й казати, в останні роки дещо побільшало обов’язкових прикмет настання осені. Адже тепер цієї пори не тільки жовтіє листя, тягнуть до школи портфелі дітлахи та відлітають до вирію птахи. Про осінь завчасно нагадуть комунальники, завдяки яким навіть відпадає необхідність тримати в хаті календар. Бо добре відомо — як тільки подорожчала плата за комунальні послуги, теплопостачання — на порозі осінь і початок опалювального сезону.

Утім цьогоріч у Донецьку вдалися й до суто «місцевої» родзинки, що передувала збільшенню розцінок на тепло. Як уже писала наша газета, керівники ККП «Донецькміськтепломережа» наважилися майже на відчайдушний крок. Тут оголосили про набір до абонентної служби добровольців, які б мали допомогти комунальникам «вибити» борги з тих несвідомих громадян, які тривалий час не сплачують за спожите паливо.

Крім того, для цих неплатників, як і для тих донеччан, які регулярно сплачують за послуги, опалювальний сезон може розпочатися не в середині жовтня, а в середині листопада. Або і взагалі грудня... Зважаючи на шкідливі умови роботи і щоб заохотити «вибивал», тепловики запропонували їм акордно–преміальну систему оплату праці. Зокрема, кожному було обіцяно 10 відсотків від суми заборгованості, яку повернуть комунальному підприємству «клієнти» ввіреної добровольцю дільниці.

Завдяки згаданому нововведенню та зусиллям іншого плану за вересень борг у місті вдалося зменшити на 700 тисяч гривень. А це, погодьтеся, на тлі 60 мільйонів гривень заборгованості — майже крапля в морі. А тим часом у місті традиційно взялися за усіх без винятку споживачів — у вересні депутати Донецької міськради прийняли рішення про збільшення комунальних тарифів, які з жовтня почали спустошувати кишені та гаманці донеччан.

У середньому ціни за теплопостачання збільшаться на 27 відсотків. Тобто вже з жовтня донеччанам доведеться платити за квадратний метр опалювальної площі з розрахунку щомісячної оплати протягом всього року 3 гривні 3 копійки (зараз 2,55). Із листопада — 3,10 грн., з грудня — 3,16 грн. А з розрахунку безпосередньо в період опалювального сезону ці ж послуги коштуватимуть із жовтня — 6,06 (зараз 5,1), з листопада — 6,19, з грудня 6,33.

Зрозуміло, зростуть ціни й за гаряче водопостачання. Вже у жовтні за кубічний метр гарячої води доведеться сплачувати 14 гривень 2 копійки (нині 10,87). У листопаді — 14,30, а в грудні — 14,58 гривні.

Напередодні проведення сесії в міській раді відбулися громадські слухання, де городян, як зав­жди, переконували, що підвищення відбувається «через незалежні від комунальних підприємств причини». Перший заступник міського голови Микола Волков небезпідставно нарікав на подорожчання природного газу — з жовтня — на 18, а з грудня — на 27 відсотків. Отож за таких умов збільшення тарифів майже на третину неминуче. А ще донеччан навіть спробували трохи «заспокоїти». Мовляв, в інших містах мешканців нові тарифи «вдарять по кишені» ще дужче. Зрештою, в цьому є доля правди, адже жителі сусідньої Макіївки, Краматорська та кількох інших населених пунктів і справді мають підстави вважати тарифи в обласному центрі «ще Божими»...

Та навіть попри істотне подорожчання, донеччани, певна річ, абсолютно позбавлені ілюзій стосовно того, що опалювальний сезон почнеться 15 жовтня і не тижнем–другим пізніше. Хоча керівники «Донецькміськтепломережі» напередодні й прозвітували, що всі котельні, мережі та інше відповідне обладнання вже готові до початку опалювального сезону. Інша річ, що того обсягу газу, який зараз отримує Донецьк, не досить, аби обігріти квартири споживачів. А постачальники з ККП «Газ України» із зрозумілих причин не поспішають збільшувати ліміт палива.

Отже, за тиждень до офіційного початку потепління батарей мешканці обласного центру вже почали діставати із закутків різноманітні опалювальні прилади. А ще тут сподіваються, що «бабине літо», яке поки що тішить гарною погодою, протримається ще не один тиждень.

ПОЛТАВА

Батареї просять тепла

Про готовність до нового опалювального сезону керівники відповідних комунальних служб та підприємств Полтавщини відзвітували ще у вересні. Не відстають від них і чільники обласної влади та органів місцевого самоврядування. На думку голови облдержадміністрації Валерія Асадчева, до сезону холодів у регіоні підійшли «в хорошій спортивній формі». А керівники міської влади Полтави навіть завбачливо «озброїлися» судовим рішенням та приписом прокурора про заборону місцевим газовикам припиняти подачу блакитного палива підприємствам комунальної енергетики (з урахуванням минулорічного боргу в розмірі 5, 6 мільйона гривень того ж таки «Полтаватеплоенерго» постачальникам газу, останні традиційно попереджали про «обрізання» лімітів до погашення заборгованості. — Авт.).

Однак змальована посадовцями загальна райдужна картина зовсім не означає, що на ній справді немає «темних плям», і на Полтавщині всі потенційні споживачі тепла з настанням холодів почуватимуть себе, як у Бога за пазухою. Хоча б тому, що умовна благополучність у підготовці до зими будинків, «прив’язаних» до місцевих та державного бюджетів, сповна «компенсується» серйозними проблемами так званого «відомчого» житла. Насамперед того, яке належало тепер уже збанкрутілим підприємствам. Найпомітнішою ахіллесовою п’ятою обласного центру залишаються багатостраждальні багатоповерхівки ГЖЕД «Будівельник».

Споруджені за радянських часів найпотужнішою будівельною організацією краю, вони автоматично потрапили до реєстру обласної комунальної власності. Хоча живуть там, зрозуміло, лише полтавці. Тож сьогодні ці будинки вже «добиті», як кажуть, «до ручки». Міська влада Полтави заявляє про готовність узяти будівлі згаданого ГЖЕДу під своє крило, але тільки за умов належного співфінансування обласним бюджетом, виведення їх зі стану руїни. За таких обставин і досі не вирішено, хто саме і якою мірою фінансуватиме вкрай необхідне переобладнання теплової мережі того ж таки «Будівельника». Поки що зрозуміло тільки одне: мешканці цього та іншого «відомчого» житла не винні в тому, що їхні «гніздечка» виявилися заручниками ринкової стихії.

Про необхідність підвищення «теплових» тарифів керівники відповідних служб області й можновладці говорять досить обережно. Не тому, що такого підвищення тут не потребують. Просто ще надто «свіже» в пам’яті земляків попереднє підвищення — обласна рада санкціонувала його лише 20 червня цього року. Набагато «сміливішими» у «пробиванні» нових цін залишаються комунальники і мерії тих міст, які свого часу «від’єдналися» від обласного підприємства «Полтаватеплоенерго». А значить, позбавилися необхідності узгоджувати тарифи з обласною радою, де у подібних випадках нерідко домінує не тверезий розрахунок, а звичайнісінький популізм.

Тож, скажімо, в такому «усамостійненому» місті, як Кременчук, уже оголошено про обґрунтованість підвищення з першого листопада тарифу на опалення квадратного метра житла з 2, 68 до 3, 14 гривні. Зрозуміло, що не уникнути подібного й Полтаві та частині районів, які обслуговує обласне комунальне підприємство. Але скажуть про це пізніше. Бо ж усі ми стосовно нових підвищених тарифів стаємо значно «зговірливішими» не за сьогоднішніх плюс 15оС за вікном, а за такої ж «завтрашньої» позначки на термометрі... Тільки вже з мінусом.

ЧЕРНІГІВ

Осінній марафон

За даними головного управління статистики Чернігівської області, цього року за січень—вересень продукти харчування подорожчали на 20,8%. Тарифи на житло, воду,електроенергію, газ та інші види палива виросли на 8, 1 %, в тому числі плата за проживання в гуртожитках подорожчала на 40,5%, скраплений газ — на 24 %, каналізацію та водозабезпечення — на 22, 1—18,3%, а квартплата — на 14,1%.

Виросла також вартість освіти — 37%. В основному, за рахунок зростання плати за послуги дитячих дошкільних закладів (на 63,4%), навчання на курсах, вищих та середніх навчальних закладах (на 54,3%, 32% і 15,4%, відповідно).

А ось середня заробітна плата (з урахуванням росту цін та виплачених податків) виросла у порівнянні з аналогічним періодом минулого року в області тільки на 9,8%. Тобто, далеко відстала від темпу росту цін. (Яка ціна щотижневим бравурним рапортам Прем’єр–міністра?) Середня зарплата станом за серпень на Чернігівщині на чверть нижча за середній показник в Україні (1755 грн.) і складає 1335 гривень.

ЛУЦЬК

Мерзнемо, мокнемо, але не каємося...

Ще жодного року опалювальний сезон на Волині не був під загрозою реального зриву так зримо, як цьогоріч. І не лише в Луцьку, де вже два роки поспіль тривають баталії між міською владою та приватною енергетичною компанією, в руках якої опинилася котельня на вулиці з символічною назвою генерала Карбишева. Саме ця котельня обігріває майже половину міста, і мешканці спальних районів Луцька, які вже три місяці не бачать гарячої води, хоча не мають боргів за її використання, тепер бояться, що й тепло у своїх домівках вони отримають не скоро. Занадто песимістично виглядає ситуація і з розрахунками за спожитий газ теплоенергетичними компаніями, які ніяк не помиряться й не можуть визначити, хто кому скільки заборгував. Міськрада затялася: боргів ніяких ТзоВ «Луцьктеплоенерго «покривати не буде, а за повернення котельні у комунальну власність ми ще повоюємо. І все це — у жовтні, коли офіційно стартує опалювальний сезон.

На екстреній сесії міськради минулого тижня договорилися до того, що котельню треба повертати силовим методом. Мовляв, земля, на якій вона стоїть, належить міськраді. У розв’язку котельної війни спробувала втрутитися обласна влада, але результатів це поки що не дало. 10 жовтня на сесії обласної ради незговірливого директора приватної енергетичної компанії вирішили заслухати ще й обласні депутати. Але людям від того навряд чи стане тепліше.

Загальна сума боргу області за спожитий газ сягнула 24 мільйонів гривень, і найбільші боржники — вищезгадувані луцькі компанії, на долю яких припадає понад 20 мільйонів боргу, а рівень розрахунків складає лише 65 відсотків. Населення та бюджетні організації при цьому за газ розрахувалися стовідсотково. Київ обіцяв перекрити газовий вентиль вже 22 вересня, але не зробив цього. Зате у перші дні жовтня тиск у газовій трубі помітно знизився — до 1,3 атмосфери. Для Луцька це означає, що все місто у жовтні може залишитися і без гарячої води, і без тепла. Спеціалісти стверджують: якщо тиск у трубі сягне критичної позначки, то у багатьох котельнях котли вимкнуться автоматично. Окрім того, ВАТ «Волиньгаз», маючи 80 мільйонів боргів, тільки тепер почав надсилати підприємствам і окремим бюджетним організаціям листи з пропозицією пошукати іншого постачальника газу.

Сумні реалії всього цього балагану вже встигли відчути найвразливіші верстви населення — діти та хворі. Дитячі садки та лікарні практично не опалюються по всій області, окрім кількох районів. У Луцьку до всього додалися ще й діряві дахи, які не встигли відремонтувати за літо. Гроші міська влада ніби виділила, а забезпечити їх ефективне використання не змогла — робітників у місті не вистачило. А ті дахи, що ремонтувалися в садочках торік, уже знову зяють дірками, і ремонти, зроблені в групах за батьківські кошти, пішли коту під хвіст. Дітям знову капає на голови і навіть у ліжка, а до низької температури додалася ще й грибкова інфекція.

ЛУГАНСЬК

Не зігріють, поки не припече?

У Луганськ прийшла осінь. Переконливою прикметою зміни пори року стали численні траншеї, що з’явилися на луганських вулицях та по дворах багатоповерхівок. Тобто не виключено, що протягом усього опалювального міжсезоння комунальники так само інтенсивно міняли теплотраси, однак це чомусь у вічі не впадало.

Описана вище картина дещо дисонує з бадьорими заявами керманичів обласного та міського ЖКГ, які в один голос запевняють, що область (місто) готова обігріти своїх клієнтів на 90—95 (а то й 99) відсотків. Та може статися так, що й не обігріє, якщо не розрахується з партнерами, не ліквідує борги за газ та електроенергію.

А є ж іще нюанси. Стосуються вони переважно шахтарських міст та селищ. І якщо для Луганська чи Сіверськодонецька відшукати навіть сотню мільйонів — завдання складне, але цілком реальне, то для «реструктуризованої» свого часу Брянки з її боргами у 3,5 млн. грн. погашення їх без сторонньої допомоги видається мало не фантастикою. А таких міст в області досить багато.

А ще один, як не головний, то найрезонансніший, «нюанс» може виникнути у будь–який з найближчих днів. Власне, він уже вискочив на останній сесії облради. Як уже повідомлялося, керманичі цього органу здали всю підконтрольну їм систему постачання води в області офшорній фірмі з особливо обмеженою відповідальністю, зашифрувавши цю операцію словом «концесія». Аби «концесіонер» почувався на гостинній луганській землі якомога комфортніше, облрада ще в травні встановила нові тарифи таким цікавим чином, що пересічний споживач за спожитий та спущений у каналізацію кубометр води тепер за сукупністю платить 6 гривень 66 копійок.

Знавці «Одкровення Івана Богослова» відразу нарекли новий тариф «числом звіра», а більш прагматичні опоненти луганських «комсомольців» при владі прогнозували, що самою водою справа не обійдеться. І як у воду дивилися. «Комсомольці» наприкінці вересня підвищили розміри плати за гарячу воду (15,07 грн. за кубічний метр) і тепло (від 2,06 до 3,48 грн. за кв. метр «у залежності від технічного обладнання будинку»). Цілком логічно, адже й тут, і там «сировиною» є холодна вода, а її вартість піднято більш ніж удвічі.

Щоправда, голова облради Валерій Голенко «заспокоїв» народ: це, мовляв, стосується лише комунальних підприємств. Однак навіть такого роду підприємства існують не самі по собі, до того ж під оновлені тарифи потрапили принаймні 130 квартир, що користуються послугами ОКП «Облтепло». А найсумніше те, що міста, які свого часу мали дурість віддати власні міськводоканали під «дах» облради, вимушені будуть піднімати тарифи на тепло. Бо вода «від офшору» найближчим часом точно не подешевшає.

Утім є «шанс», що вода зов­сім не знадобиться тепловикам. Бо їх погрожує відрізати від електрики ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання». Про це минулої п’ятниці прямо заявив заступник генерального директора ТОВ Михайло Прочан: «Якщо влада Луганської області до 15 жовтня не знайде дев’ять мільйонів для погашення боргів перед ОЕО, опалювальний сезон у регіоні не почнеться!» — сказав, як відрубав, енергетик.

РІВНЕ

Батареї, як ракети

Опалювальний сезон у Рівному може й не розпочатись. Чи буде тепло у квартирах рівнян із 15 жовтня, місцеві посадовці поки не знають. Нині місто має борг за блакитне паливо в понад 20 мільйонів гривень. Розрахуватися за нього теплопостачальники не можуть, оскільки населення їм за послуги заборгувало близько 30 мільйонів гривень. Тож міське керівництво в роздумах – як змусити населення погасити борги. Якщо рівняни не заплатять за тепло, міська влада має намір отримати кредит у 20 мільйонів гривень. Заставою кредиту стануть котельні підприємств. Виконувач обов’язків міського голови Рівного Юрій Торгун підкреслив, що надання дозволу не означає обов’язкове взяття кредиту. Просто він дозволить підстрахуватися на випадок, якщо газ місту надійде лише в разі стовідсоткової проплати.

А поки що комунальники Рівного озброїлись військовими технологіями. Аби взимку в оселях рівнян було тепліше, будинкові системи опалення промивають за унікальною методикою, яка вперше використовується в Україні. Комунальники кажуть: однієї обробки вистачає на десять років. Розчин, яким промивають батареї, розробили і використовують військові для промивання паливних систем ракет. Системи опалення за новою методою чистять столичні фахівці. Адже тепловики переконані: батареї взимку холодні, бо забиті.

Усього ж на Рівненщині підготовлено до зими 735 котелень та замінено 99 відсотків теплових мереж. Заступник голови облдержадміністрації Володимир Новак стверджує, що на підготовку до зими вже витрачено 49 мільйонів гривень. Проте і їх на все не вистачило. Досі повністю не промиті системи опалення в Дубні та Рівному.

Проте на 100 відсотків готові до зими навчальні заклади, звітують освітяни. У закладах охорони здоров’я батареї вже гарячі — в цьому заслуга автономних систем опалення.

ЧЕРКАСИ

Бувають і винятки

Черкащина традиційно входить у десятку областей, котрі до опалювального сезону готові найкраще. «Ми займаємо п’яте–шосте місце в цьому рейтингу», — каже заступник черкаського «губернатора» Олександр Бєлий.

За його словами, область до зими готова й цього року. Черкащани стовідсотково підготували до холодів школи, дитсадки та лікарні, більш ніж на 90% забезпечили готовність житлових будинків.

До середини жовтня, коли офіційно стартує опалювальний сезон, запевняє пан Бєлий, весь житловий фонд Шевченкового краю буде в повній готовності. І це тоді, коли в області висока зношеність тепломереж. «Ще з 19 вересня ми подали тепло в лікарні Черкас, на тиждень пізніше підключили й дитячі садки», — розповідає «УМ» Сергій Мандич, заступник директора Черкаської ТЕЦ, котра опалює 60 відсотків житлового фонду міста. Сергій Васильович запевняє: тепло в оселях черкащан подадуть в установлений термін.

До речі, цьогоріч на потреби житлово–комунального ком­плексу Черкаської області з Держбюджету виділили 45 мільйонів гривень. Між тим в області спостерігається тенденція відмови від централізованого опалення. Його облаштовують у своїх квартирах не тільки мешканці обласного центру, а й районних центрів, таких як Маньківка та Шпола.

КИЇВ

«Столичні штучки» теж розв’яжуть калиту

У Києві справи кепські: міська держадміністрація збирається підвищити тарифи на опалення та гарячу воду для населення. Стрибок цін становитиме 29,7—52,4 відсотка від нинішньої вартості послуг. Таким є відповідний проект Головного управління цінової політики КМДА. Він перед­бачає, зокрема, подорожчання подачі опалення на 30 відсотків для споживачів, що не мають лічильників тепла. У «валюті» це означатиме, що городяни платитимуть 2,08 гривні за один квадратний метр площі.

Що ж стосується гарячої води, то тут усе ще гірше: за наявності лічильника кияни сплачуватимуть на місяць 11,25 гривні за кубометр води, без лічильника — 39,38. Подорожчання гарячої води у столиці перевалить за 50 відсотків від попередньої вартості. Щоправда, в проекті не вказано, коли вступлять у дію нові розцінки, тож наразі кияни платитимуть за старими. Але явно недовго, бо зауваження та доповнення до розроблених документів КМДА прийматиме до 7 листопада, а після цієї дати, очевидно, нова ціна таки вдарить по столичних гаманцях. Також підвищаться тарифи на холодну воду й утримання будинків. Незважаючи на те, що опалювальний сезон сьогодні розпочинається, батареї в київських квартирах потеплішають не одразу. У «Київенерго» кажуть, що наразі не бачать резону опалювати домівки киян, оскільки за вікном ще досить тепло. Відтак тепло обіцяють включити ближче до кінця жовтня — коли похолодає.

Коментуючи зростання тарифів, міський голова Леонід Черновецький зазначив, що соціально незахищені верстви населення від оскаженілих цін буцімто не постраждають. За бідних відповідатимуть багаті: ті, хто «за один вечір витрачає в ресторані більше, ніж цілий будинок за газ, воду тощо». От тільки в реальному житті все відбувається якраз навпаки, і грошові королі не надто переймаються такою дрібничкою, як комунальні послуги — їх із квартир уже точно ніхто не викине.