Коли сірий кардинал стає «воювакою». Єрмак пішов емоційно, театрально і з пафосом
У кожного політичного режиму є мить, коли блискучий фасад раптом починає тьмяніти — не від фанфар, а від ударів антикорупційних обшуків. >>
Демарш і принципи
15.10.2008
Олександр Домбровський.
Догана голові Вінницької облдержадміністрації Олександру Домбровському, інформація про яку з’явилася минулої п’ятниці на сайті Президента, формально була оголошена за те, що «губернатор» виїхав за межі області — на урядовий захід — без погодження з секретаріатом глави держави. Домбровський не погодився з такою оцінкою своїх дій і виступив із заявою, в якій повідомив, що він вчасно подав письмове прохання про відповідне погодження й отримав усний дозвіл від одного з заступників голови СП. Та й залишав Вінницю він не для гостин у тещі, а для участі в колегії Мінрегіонбуду, де розглядали важливі для області питання, зокрема, концепцію адмінреформи.
«Але насправді в основі лежить мій досить довгий конфлікт із секретаріатом Президента. Він стосується багатьох питань, а насамперед форм і методів роботи... Цей конфлікт напередодні президентських і парламентських виборів підійшов до свого апогею», — саме таку причину назвав головною керівник області.
У владних кулуарах Вінниччини не було секретом, що в останні роки стосунки Олександра Домбровського з київськими шефами були справді напруженими.
Домбровський висловив незгоду з оцінкою роботи області, даною в указі, і виступив проти «приниження», яке спричинила несправедлива догана: «В умовах, які сьогодні склалися, я змушений заявити, що я не бачу подальшої можливості для перебування на посаді голови Вінницької обласної державної адміністрації... Я хочу, щоб всі знали, що я не збираюсь заради влади або заради крісла переступати через свої власні принципи».
Що стосується можливих наслідків для майбутніх виборів, то слід мати на увазі, що Вінниччина, принаймні це засвідчує минулий досвід — область теж із характером. Вона це доводила і в 1994му, коли «звалила» «губернатора» Миколу Дідика, і в 1999му, коли не піддалася найжорсткішому адмінресурсу й одна з трьох в Україні проголосувала проти Леоніда Кучми, і тим паче в 2004му. Механізм протестного голосування тут запускався легко, а от зупиняти його поки що не вдавалось нікому. Втім навіть з огляду на демарш керівника області, не факт, що вінниччани знову «проклонують» свої дії, тепер — під Домбровського.
