Догана голові Вінницької облдержадміністрації Олександру Домбровському, інформація про яку з’явилася минулої п’ятниці на сайті Президента, формально була оголошена за те, що «губернатор» виїхав за межі області — на урядовий захід — без погодження з секретаріатом глави держави. Домбровський не погодився з такою оцінкою своїх дій і виступив із заявою, в якій повідомив, що він вчасно подав письмове прохання про відповідне погодження й отримав усний дозвіл від одного з заступників голови СП. Та й залишав Вінницю він не для гостин у тещі, а для участі в колегії Мінрегіонбуду, де розглядали важливі для області питання, зокрема, концепцію адмінреформи.

Шановна Юліє Во­лодимирівно!

На прес–конференції 1 жовтня 2008 р., коментуючи вихід у світ книги «Макуха, або Штрихи до політичного портрета «Блоку Юлії Тимошенко», ви сказали: «Ми теж колись Чоботу платили гроші, він також там гидоту писав, на жаль». Ваші слова, які опублікувала газета «Україна молода» та передали інші ЗМІ, викликали зливу запитань до мене від працівників преси. У зв’язку із цим я радив журналістам дещо у вас уточнити. Ці уточнення я готовий докладно прокоментувати.

Попри рішення Ради національної безпеки й оборони та відповідний указ Президента, що зобов’язували уряд до 17–ї години понеділка виділити з резервного фонду Держбюджету кошти на фінансування дострокових парламентських виборів, станом на вчора жодної копійки на рахунок Центрвиборчкому так і не надійшло. Учора Кабінет Міністрів зібрався на позачергове засідання, на порядку денному якого питання про фінансування виборів стояло третім. П’ятнадцятеро з 25 урядовців проголосували за те, щоб не тільки не виділяти кошти, а й звернутися до Президента з проханням скасувати указ про дострокові вибори — «з метою забезпечення підготовки та ухвалення Верховною Радою пакету законодавчих актів для запобігання впливу світової фінансової кризи на економіку України». Водночас Кабмін доручив Міністерству фінансів терміново підготувати зміни до бюджету 2008 року, які передбачали б виділення коштів на дострокові вибори, з тим, щоб ці зміни ухвалила Верховна Рада. Та виникає питання: чому ж депутати–БЮТівці, що «танцюють» під урядом, не зробили це минулого тижня, а блокували роботу ВР?

Була 13–та година. Із будівлі ЦВК вийшов голова комісії Володимир Шаповал. Його супроводжували двоє кремезних охоронців — можливо, саме тих, що йому виділили у зв’язку з останніми виборчими подіями. Шаповал побачив біля загорожі БЮТівця Олега Ляшка і приязно спитав: «Усе нормально?» «Нормально, якщо не враховувати, що мене кілька разів вдарили». «Вдарили? — перепитав Шаповал і спинився. — Хто вдарив?» «Гелетеївці, — відповів Ляшко. — Управління державної охорони». Шаповал заперечив: «Вони хороші хлопці». «Ага, хіба що коли зубами до клітки тримати», — прокоментував Ляшко. «А члени ЦВК хоч не били?» — пожартував Шаповал. «Ні, — відповів нардеп, — до вас претензій поки що немає».

Те, що відбувається зараз в Україні, не може бути виправданим ані політичною доцільністю, ані здоровим глуздом. Як відомо, минулої п’ятниці Окружний адміністративний суд Києва зупинив своєю ухвалою указ Президента Ющенка про розпуск парламенту. Симетричною відповіддю глави держави могло б стати очікування вердикту Апеляційного суду. Дарма, що останній тримають в облозі БЮТівці, бо служителі Феміди під проводом бійців «Альфи» все одно потрапляють на свої робочі місця. Та й чекати лишилось недовго — суд переніс розгляд справи на 17 жовтня. Щоправда, п’ятниця, 17–те — день критичний. Критичний для своєчасного старту виборчих перегонів, вважає член ЦВК Андрій Магера. Хай там як, а Президент, не бажаючи терпіти будь–яке відтягування виборів, приймає радикальне рішення: у понеділок він ліквідовує Окружний адміністративний суд. І створює замість нього Центральний окружний адміністративний суд та Лівобережний окружний адміністративний суд.