Олег Зарубінський: У нас треба готуватися до виборів того ж вечора, коли оголосили результати попередніх

Отже, сьогодні минає 30–денний термін, відведений на формування нової коаліції (якщо брати за відлік 3 жовтня). Вчора був останній день «перед розстрілом», коли політики могли продовжити переговори. І крига ніби скресла...

У середу, коли кореспондент «УМ» спілкувався з заступником голови фракції Блоку Литвина Олегом Зарубінським, переважала перспектива дострокових виборів. Утім, досвідчений депутат висловив припущення, що фактор останнього дня вплине на політиків і вони стануть більш охочими до компромісів. Під кінець розмови Зарубінському подзвонив на мобільний телефон помічник і повідомив новину: Тимошенко заявила про готовність виконати усі вимоги Президента й «НУНС». «Думаю, що весь четвер буде присвячений переговорам, — сказав пан Олег. — Можливо, ми будемо розмовляти навіть до ночі». Чим закінчиться ця ніч із четверга на п’ятницю, ніхто не знав. Але БЮТ справді погодився піти на поступки.

«При бажанні можна зробити все, щоб у новорічні дні люди не йшли на дільниці»

— Пане Олегу, це інтерв’ю виходить якраз тоді, коли минає місяць, відколи у Верховній Раді було оголошено про вихід фракції «НУНС» із коаліції. Є кілька версій щодо того, коли спливає термін для «коаліціади». Яка ваша точка зору з цього приводу?

— Точка відліку залежатиме від того, як трактується тимчасовий регламент Верховної Ради. Якщо не зважати на регламент, а таке бажання є в ініціаторів розпуску парламенту, то тоді братиметься до уваги одна норма — та, яка прописана в Конституції. В Основному законі вказано, що на формування коаліції дається 30 днів. А регламент передбачає додаткові умови: оголошення про припинення діяльності коаліції, публікацію в офіційних газетах.

У мене таке враження, що на тимчасовий регламент зважати не будуть, посилаючись на те, що Конституційний Суд визнав його неконституційним.

З іншого боку, маємо парадокс. Бо люди, які не визнають тимчасового регламенту, коли ж їм треба, самі посилаються на норми того регламенту. Зокрема, у вівторок пан Балога поширив заяву про те, що у Верховній Раді не може бути створена «тимчасова» коаліція, що в коаліційній угоді має бути не два–три абзаци, а опис потрібен усіх ідеологічних принципів, плану дій і так далі. Це якраз вимога регламенту. А в Конституції про це немає ані слова: там сказано, що коаліція будується на узгодженні політичних позицій.

Якби ми жили в країні з усталеними демократичними традиціями, то, безумовно, у нас не було б таких різночитань. Але оскільки ті, хто задумав сценарій розпуску парламенту... Зверніть увагу, я не кажу про дострокові вибори, я кажу про розпуск парламенту...

— Чому ви акцентуєте на цьому увагу?

— ...Мені здається, що ініціатори виборів думають не так про те, яким буде склад нової Верховної Ради, як про те, щоб парламенту не було як такого. Рада заважає, вона завжди заважала. Будь–який Президент намагається приборкати Верховну Раду. Кучма також воював із парламентом. Я пам’ятаю, восени 2004 року теж були спроби знешкодити парламент. Ініціаторам не хотілося, щоб він був трибуною під час президентських виборів.

Тому я кажу насамперед про розпуск. Розумієте, тут є багато механізмів. Наприклад, якщо вибори будуть призначені на 28 грудня — нас чекатиме низька явка виборців. При бажанні можна зробити все, щоб люди у новорічні дні не поспішали до дільниць. Якщо явка була меншою за 50 відсотків — вибори вважатимуться такими, що не відбулися. Інший варіант — масові порушення об’єктивного і суб’єктивного характеру. Схоже, деякі сценаристи та режисери думають якраз про розпуск, а не нові вибори.

«Якщо хотіти розпустити парламент — усі дії будуть спрямовані на це»

— Повернімося до можливого указу. Якщо Президент, скажімо, 3 жовтня видасть указ про розпуск ВР — Блок Литвина його визнає?

— Ми проведемо юридичну експертизу. Якщо все буде зроблено в межах правового поля, ми будемо змушені це визнати. Зрозуміло, що в такому випадку ми на барикади виходити не будемо.

— Зараз багато кажуть про те, що розпуск парламенту — право, а не обов’язок Президента. То мусить він розпускати ВР чи ні?

— За Конституцією, відсутність коаліції протягом 30 днів — одна з трьох засад, які дозволяють Президентові розпустити Верховну Раду. В юридичному плані він набуває такої можливості. Справді, там не сказано, що він розпускає або зобов’язаний розпустити Верховну Раду — сказано, що «має право». Чи скористається він цим 3 жовтня? Можливо, не скористається й триматиме парламент у «підвішеному» стані. Ющенко буде відстежувати процеси, які тут відбуваються. Але, оперуючи фактом 30–денного неіснування коаліції, в будь–який невигідний момент (якщо будуть якісь союзи, домовленості абощо) схоче оголосити вибори. Я не виключаю такої перспективи.

— А якщо станом на той «невигідний момент» уже буде створено іншу коаліцію? Тобто буде порушено термін, але її створять — що тоді?

— Це ще одна колізія. З точки зору здорового глузду, навіть якщо коаліція не сформована за 30 днів, але створена до моменту, коли в Президента виникне прагнення підписати указ про розпуск, — який сенс тоді оголошувати дострокові вибори, адже коаліція є, вона працює. У цьому випадку все залежить від того, чого хотіти. Якщо хотіти розпустити парламент — то, зрозуміло, всі дії будуть підлаштовані саме під розпуск.

— Як ви гадаєте, з чим пов’язана заява Віктора Балоги про неприйняття «технічної» коаліції?

— Я вважаю, що Балога перестраховується від того, щоб у Верховній Раді, наприклад, в останній день не було створеної тимчасової коаліції, метою якої буде недопущення розпуску парламенту. Адже тоді відлік 30–денного терміну припиниться.

«Один з учасників переговорів поводиться так, як треба було б поводитися, щоб нічого не відбулося»

— Недавно ви сказали, що будь–яка коаліція — це краще, аніж її відсутність, ніж дострокові вибори. Звідси випливає, що Блок Литвина готовий до широкого кола компромісів. Але які все–таки умови ваша фракція висуває на переговорах про створення коаліції?

— Знаєте, чому я кажу про те, що будь–яка коаліція краща, ніж та ситуація, коли її нема? У принципі, парламент міг би працювати і без коаліції; значення коаліції було значно гіперболізоване. Але відповідна норма є в Конституції, від цього нікуди не дінешся. В нашому випадку відсутність коаліції ще й дає можливість маніпулювати існуванням парламенту, здійснювати руйнування парламентаризму як такого. У багатьох випадках, коли є криза, міняються президенти, прем’єри і коаліції, а парламент залишається — як представницький орган влади. Нема парламенту — вперед, у Саудівську Аравію! Тому в тому випадку, якщо на шальках стоїть існування парламентаризму, безумовно, будь–яка коаліція виглядає краще, ніж вибори.

Справді, Блок Литвина готовий до широкого кола компромісів і відкритий до діалогу. Щоб не було протиріч, ми пропонуємо братися за ті проблеми, які насправді турбують людей. Ієрархія потреб людей відрізняється від ієрархії потреб політиків. Часто політики порушують такі питання, які людям узагалі не цікаві. І тоді виходить, що парламент — це така окрема кліка, яка реалізовує власні проблеми й далеко відійшла від своєї представницької функції.

— Що є головною перешкодою у формуванні коаліції між БЮТ, «НУНС» і Блоком Литвина?

— Блок Литвина тут ні до чого. Насамперед треба, щоб двоє розібралися. Наші переговори завжди закінчуються якимись сварками між БЮТ і «НУНС». Ми не хочемо бути заручниками з’ясування стосунків.

Загалом, у мене складається суб’єктивне враження, що частина «НУНС» робить усе, аби довести ситуацію до неможливості створити коаліцію. Потягти час, висунути нові вимоги, ще щось. Я брав участь у багатьох переговорах. І я знаю, як поводяться переговорники тоді, коли вони хочуть дійти спільної мети. Тут складається протилежна ситуація: один учасник поводиться так, як треба було б поводитись, щоб нічого не відбулося.

«Якщо політики погоджуються працювати для людей, то для нас це може бути різна коаліція»

— Якщо будуть дострокові вибори, із ким потім Блок Литвина готовий створити коаліцію в новій ВР?

— Цікаве запитання. Для цього потрібно знати. По–перше, хто пройде в парламент. По–друге, пошук партнера залежатиме від того, як будуть відкориговані програми наших колег, бо очевидно, що вони відрізнятимуться від минулорічних. Адже від багатьох програм, із якими політики йшли на вибори, і заробляли на цьому відсотки, залишився «пшик» або розбиті ілюзії. Вдруге ці технології не спрацюють.

Для нас головне, щоб коаліція працювала для людей. І тоді це може бути різна коаліція.

— Блок Литвина вже почав підготовку до виборів?

— Ми досвідчені політики. І прекрасно знаємо, що готуватися до виборів треба наступного ж дня після того, як оголошено результати попередніх виборів, а може, й того ж вечора. Особливо в нашій країні. Безумовно, ми готуємося. У нас опора йде не на технологічні штаби, а на партійні організації. Нам достатньо мобілізувати партійний актив.

— Пане Олегу, чи може до можливих дострокових виборів змінитися виборче законодавство?

— Усі про це кажуть. Але я не думаю, що ті, від кого насправді залежить це рішення, у захваті від такої ідеї. Думаю, в нас залишиться та сама виборча система. Може, зміняться суто технологічні елементи.

— Чи може змінитися хоча б пункт щодо порога явки, який наразі мусить бути не нижчим 50 відсотків?

— Не думаю, що ця норма буде змінена. Може, парламент і зміг би за це проголосувати. Але тут треба враховувати ще один момент — право Президента на вето.