Магніт читацького попиту. Результати рейтингу «Книжка року»-2025
Рейтинг «Книжка року» оцінює всі сегменти книжкового ринку, окрім підручників. >>
Лада Лузіна розпочинає квест–екскурсію по «Білій гвардії». (Фото Стаса АЛЕКСЄЄВА.)
29 вересня в Києві, у приміщенні Освітньої корпорації «Майстер Клас», розпочався сьомий Міжнародний фестиваль мистецтва ім. Михайла Булгакова. Батько дійства, режисер Театру на Подолі Віталій Малахов не може досі збагнути, як ідея організувати в Києві фестиваль ім. Булгакова нікому, крім нього, не прийшла в голову. Булгаковські читання викликали ейфорію в іноземних гостей, а українські чомусь проігнорували перший день фесту.
Першість у програмі фестивалю Булгакова віддали письменниці, яка спеціалізується на київських історіях, зокрема відьмацьких, Ладі Лузіній. За її задумом, цьогорічний фест мав би сконцентруватися на романі майстра «Біла гвардія», де чудово описані вулички Києва, їхні особливості й містичність. Для цього вона розробила чотиригодинну квест–екскурсію по булгаковських місцях Києва. Хлопці та дівчата ще до офіційного відкриття фестивалю отримали по конверту із завданнями і вирушили розшукувати знакові адреси Михайла Афанасійовича. На кожній точці їх чекали актори, переодягнені в сторожів.
«Нам хотілося підійти до презентації нестандартно. Тому придумали гру, учасники якої пройдуть через роман «Біла гвардія». На одній із точок, у музеї медицини, вони мають пройти і через мою загадку. Усі завдання однакові, але шлях по місцях різний, — каже перед стартом квесту Лада Лузіна. — У перевиданому романі «Біла гвардія» я писала вступну частину і виступила в нетиповій для себе іпостасі картографа. Розробила маршрут вулицями Києва, які зустрічаються в романі. Є назви вулиць, як вони були в Булгакова і як зустрічаються зараз. Михайло Афанасійович прогулювався центром столиці, тому пройтися по його місцях не так складно. Лише в одному Оперному театрі він був 41 раз на виставі «Фауст», а ще Будинок учителя, який був музеєм, вулиця Підвальна, де пропадає Олексій Турбін. У реальності тих парків, провулків, які описані в романі, немає. Я багато разів ходила по цій вулиці і шукала провал, в який міг потрапити герой роману. Поки що не знайшла».
Біля входу в «Майстер Клас» зібралося багато молоді у зручному взутті, які «Білу Гвардію» вважають своїм улюбленим твором і з захватом сприйняли ідею перетнутися з романом у реалі. А решта, яким свічку, теплий чай і книжку подавай, залишилися в головній залі корпорації і спостерігали за шаленими наслідувачами Булгакова і Лузіної з екранів. Для них спеціально організовували прямі включення з місця подій.
Темою для цьогорічних булгаковських читань став складний пласт взаємостосунків — між персонажами булгаковських творів, самим письменником і різними людьми та різними аспектами життя. Перший день фесту білого кольору — Андріївсько–Олексіївський (від Андріївського узвозу і Олексія Турбіна), другий, червоний — «Художник і влада» (Григорій Гладій і Володимир Ковальчук презентують проект «Собаче серце», у булгаковських читаннях беруть участь Кіра Пітоєва, Олексій Зотіков, Святослав Вакарчук, Юрій Рогоза) і третій, фіолетовий — «Театральний роман».
«Для себе я зовсім недавно відкрив Булгакова і вперше приїхав до Києва. Я розумію, що в США його читають значно менше, тоді як у вас кожен знає твори майстра», — зізнається американець Род Маклукас, перекладач п’єс Мольєра, викладач театральної майстерності з Нью–Йорка. Першого дня він півгодини читав із «Майстра і Маргарити» фрагмент про Понтія Пілата. Американська театральна школа, представником якої є Род, для українців, вихованих на системі Станіславського, гра гостя, особливо в момент читання діалогу Ієшуа і Пілата, нагадували фрагмент із «Червоної шапочки».
«Для фестивалю Булгакова ми підготували виставу «Чорний сніг». Вам буде дуже незвично слухати російського письменника англійською, але, я сподіваюся, гра моїх акторів сподобається. Недавно ми брали участь у фестивалі Ібсена і там отримали багато схвальних відгуків. Очікуємо на подібну реакцію і від киян на третій день фестивалю, коли будемо виступати», — каже Кріс Еттрідж із Лондонського центру драми.
На відкриття фестивалю від України організатори запросили Богдана Бенюка, Анатолія Хостікоєва і режисера Романа Балаяна. Першого дня їх серед учасників не було — не помітити їх серед дуже маленької кількості людей було неможливо. Натомість на сцені красувалися київські театри, які від щирої душі співали «Висить ябко, висить». Найбільшим попитом поки користується вистава «Два оберіути» джазмена Олексія Козлова і тріо Андрія Різіна. На інші події фестивалю бажаючих купувати квитки по 50 гривень поки що черга не стоїть.
Рейтинг «Книжка року» оцінює всі сегменти книжкового ринку, окрім підручників. >>
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>