Дощова «спадщина»

Після двотижневого «сезону дощів», коли з неба майже безперестанку падала вода, над Україною знову засяяло сонце. Відступила осіння хандра, яка захопила багатьох моїх друзів. У розмовах оточуючих більше не фігурує слово «депресія». У транспорті стало менше «кислих» облич. А знайома студентка, яка упродовж десяти дощових днів виходила з гуртожитку тільки до найближчого гастроному, нарешті пішла на пари. Утім українські лікарі застерігають — затяжна мокра сірість лишила відбиток на здоров’ї людей. «УМ» з’ясувала, які саме неприємності тягне за собою така погода і як найкраще з ними боротися. Тим паче що в найближчі два місяці небесна канцелярія ще не раз «пропише» нам і дощу, і холоду.

У вологому повітрі бактерії почуваються краще

Не треба бути великим психологом, щоб заявити: у сонячний теплий день люди мають кращий настрій, ніж у похмуру холодну погоду. На емоційний стан впливає й температурний комфорт (тепло–холодно), і насиченість організму вітаміном D (виробляється під дією сонячного проміння), і світловий режим (на сітківку ока потрапляє більше світла — організм працює, темрява — сигнал для відпочинку), а головне — тривалість погоди, яка тисне на психіку.

«Якщо вчора вранці пройшов дощ, цілий день було похмуре небо, а сьогодні знову сяє сонечко, це не відіб’ється на самопочутті більшості людей. Коли ж така погода «тішить» нас два тижні поспіль, це б’є по емоціях і «садить» імунітет, — пояснює заступник начальника головного управління охорони здоров’я КМДА Володимир Завгородній. — Постійно споглядаючи за вікном мокру сірість, людина стає пригніченою. Негативне емоційне сприйняття навколишнього середовища запускає комплекс різних механізмів, і людина починає себе погано почувати. Окрім того, за такої погоди змінюється атмосферний тиск, виникає сонливість, а на цьому фоні можуть слабшати захисні сили організму. І якщо ви не дуже уважні до свого здоров’я, не підтримуєте імунітет, дуже легко вдягаєтесь, ваші шанси застудитися в кілька разів збільшуються».

«Низька температура і висока вологість повітря — це додаткові фактори, які сприяють поширенню інфекції, — говорить головний лікар Коломийської центральної районної лікарні (Івано–Франківська область) Ірина Содов’як. — У таких умовах довше зберігається крапельна фаза аерозолю, який «вилітає» з хворого під час кашлю, чхання. Відповідно, бактерії — збудники різних захворювань — довше залишаються життєздатними. За таких умов людина з ослабленим імунітетом може швидко захворіти і стати джерелом інфекції для інших. У нас поки немає спалаху захворюваності на гострі респіраторні захворювання, не збільшилася кількість викликів «швидкої допомоги», у нормі залишається рівень відвідування шкіл. Але найближчим часом ситуація може погіршитися».

«Під час осінньо–весняних змін завжди активізуються хронічні захворювання дихальної системи, — каже заступник головного лікаря Старосамбірської ЦРЛ (Львівська область) Василь Савеко. — А затяжна волога погода, яку ми спостерігали останнім часом, ще більш загострює патологічні процеси в бронхах чи легенях. Тому зараз пацієнти з хронічним бронхітом чи астмою частіше звертаються до лікаря. Також збільшується кількість хворих на застуду, риніти (запалення слизової оболонки носа) тощо».

Тіло в тонусі — на душі легко

Лікарі в один голос переконують: жодна хвороба — чи то грип, чи то агніна — не виникає через саму лише погоду чи промочені ноги. Обов’язково має бути джерело інфекції — скажімо, хвора людина, яка виділяє вірус, бактерію при чханні, кашлі, звичайному диханні. Потрапляючи в організм, ослаблений стресами, переохолодженням, депресією (яка може виникнути і через мряку за вікном), збудник починає розмножуватися і спричиняє захворювання. Окрім того, джерелом інфікування може стати осередок мікробів, які постійно живуть у носі, глотці, на мигдаликах самої людини (як у випадку з хронічним тонзилітом) і до певного часу не завдають «господареві» жодних проблем. Щойно у такої людини впаде рівень імунітету, як хронічне запалення перетвориться на гостре, змушуючи пацієнта терміново лікуватися.

«Стан імунітету — ось від чого залежить, захворіє людина на той же грип чи ні, — говорить Ірина Содов’як. — А погода — лише один із багатьох факторів, які можуть вплинути на захисні сили організму. Сонце і тепло — як і все, що приносить нам задоволення, — працюють на зміцнення імунної системи. Але занепадати духом щоразу, як погода зіпсується, — дуже погана практика».

Що ж робити, щоб утекти від осінньої хандри та не дати імунітету впасти «нижче плінтуса»? Лікарі радять простий спосіб — вести активний спосіб життя. Згадайте, влітку ми влаштовували велосипедні перегони, вибиралися на шашлики до лісу, ходили в гори й розбивали намети на березі водойм, «зависали» на музичних фестивалях, босоніж бігали по траві, зрештою, трусили груші в садочку й копали картоплю на городі. І настрій завжди був бадьорим, незважаючи ні на що. Але восени армія шанувальників активного відпочинку завжди скорочується. За холодної погоди люди воліють сидіти вдома, розслаблятися під бурмотіння «ящика» й потихеньку впадати в меланхолію. І мало хто здогадується, що таке «коротання» темних вечорів спричиняє банальну гіподинамію, яка, у свою чергу, викликає часті застуди, сонливість удень і безсоння вночі, загальну слабкість, дратівливість та раптове погіршення настрою.

Тому осінь — найкращий час для запису до фітнес–клубу, центру корекції фігури, студії танцю, школи йоги тощо. Більше руху, і життя поліпшиться! «Займайтеся спортом, робіть зарядку, танцюйте, гуляйте на свіжому повітрі, — каже Володимир Завгородній. — Якщо звикли загартовуватися, приймайте контрастний душ. Усе це піднімає тонус. Коли фізичний стан людини гарний, то і на душі стає краще. І сірість за вікном уже не буде псувати вам настрій».

«Для того щоб не впасти в осінню депресію, треба не лише рухатися, а й правильно формувати власний раціон, — переконана дієтолог Марина Байлова. — Так, м’ясо, ковбаса, копченості у великій кількості можуть запустити механізм депресії. Ці продукти перешкоджають притокові амінокислоти, необхідної для вироблення серотоніну — так званого гормону щастя. А от банани і шоколад, навпаки, містять багато «щасливої» амінокислоти, тому вони є бажаними гостями на обідньому столі. Восени треба уважніше поставитися і до напоїв. Чай та кава містять кофеїн — речовину, яка дає додаткове навантаження на нервову систему. Краще замінити ці стимулятори трав’яними «чаями» з ромашки, гібіскуса (каркаде), компотом із сухофруктів та натуральними соками. Підживлюйте організм усім необхідним комплексом вітамінів та мікроелементів, і ваш настрій не залежатиме від примх погоди».

ДО РЕЧІ

Для того, щоб уберегтися від сезонного загострення хвороб шлунково–кишкового тракту, восени краще налягти на тушковані та запечені овочі. Продукти, приготовлені таким чином, м’яко взаємодіють з органами травлення. А від смажених (особливо до чорної скоринки), гострих та жирних страв краще на деякий час відмовитися. Зловживаючи картоплею–фрі з часниковим соусом у вересні— жовтні, «хроніки» ризикують відкриттям виразки, загостренням дуоденіту, гастриту тощо.

ДУХМЯНІ ЛІКИ

Якщо настрій усе ж таки погіршився, можна вдатися до ароматерапії. Деякі ефірні олії (зокрема, лаванда, сандал, ладан, мандарин, ромашка блакитна, іланг–іланг) знімають внутрішнє напруження, тривожність, допомагають розслабитися. Лимон, лемонграсс, розмарин, м’ята, апельсин, евкаліпт підбадьорять людину, яка страждає від зниження працездатності й не може сконцентруватися. Бергамот, сосна, м’ята, піхта допоможуть адаптуватися до перепадів тиску й температур. Сандал, ладан, іссоп гармонізують внутрішній дисонанс. А подолати негативні руйнівні емоції допоможуть апельсин, жасмін і петтітгрейн.