Ланцюг між студентом і... підприємцем

27.09.2008
Ланцюг між студентом і... підприємцем

Практичні ідеї студентів і молодих науковців використовуватимуть вітчизняні підприємства.

Черкаський державний технологічний університет став першим серед українських вищих навчальних закладів учасником проекту «Підтримка передачі технологій та підприємницької діяльності в українських університетах (PROTECT)».

Проект підтримує європейська програма «Темпус», яка сприяє кооперації вищих шкіл держав–членів ЄС та країн–партнерів. Головне, на що сподіваються учасники проекту, — це підвищення авторитету регіональних ВНЗ, їх популяризація не лише в Україні, а й за кордоном. Вони наголошують: абітурієнти повинні зрозуміти — для того, щоб здобути якісну та конкурентну освіту і, головне, мати після закінчення ВНЗ престижну роботу, не обов’язково їхати до Києва, Одеси, Харкова чи Львова.

За словами проректора з науково–дослідної роботи та міжнародних зв’язків Черкаського технологічного університету Тамари Качали, практична мета проекту — створення офісів передачі технологій, де студенти і потенційні науковці обмінюватимуться ідеями і набутим досвідом із підприємцями. У такий спосіб, кажуть організатори, промисловці та підприємці використовуватимуть багатий потенціал вищої школи.

Саме такий офіс, послугами якого в майбутньому зможуть скористатися не лише місцеві студенти, і створюється в Черкасах. Як обіцяє Тамара Качала, вже взимку можна буде переконатися в дієвості нової форми підтримки студентства та науковців. Зацікавленість у реалізації проекту вже висловили керівники низки великих промислових підприємств, торгово–промислових палат, інвестиційних груп. «А ми будемо тим ланцюгом, що поєднує і науковців, і студентів, і великі підприємства», — наголошує Тамара Качала.

Володимир ТИМКІВ

  • За що воюємо на Донбасі?

    У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>

  • «Ми розробили тести, здатні розпізнати справжнього вчителя»

    Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>

  • Майбутнє пам’яті

    Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>

  • «ХНУРЕреволюція»

    Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>

  • Луцький уже йде на посадку?

    Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>

  • Усе почалося з Брейгеля...

    Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>