«А вас, Васюник, я би попросила не залишатися»

25.09.2008

У цю холодну осінню пору уряд Юлії Тимошенко має дві глобальні перешкоди для роботи: світову фінансову кризу та міністрів–нашоукраїнців, які нині і не те, щоби зовсім чужі, але й не свої. Першу проблему Юлія Володимирівна, звичайно ж, долає легко й невимушено, а ось друга періодично псує нерви цьому харизматичному політикові. Останнім часом перед тим, як сказати на засіданні уряду якесь вагоме «А», Юлія Тимошенко завжди схиляє голову ліворуч, де зазвичай сидить «нунсівський» віце–прем’єр Іван Васюник, та намагається зрозуміти, буде він казати своє «Б», чи цього разу промовчить. Минулого тижня обійшлося, хоча все в залі було готове до скандалу. Але вчора лідер неорганізованого угруповання «НУНС», що діє у стінах будинку уряду, таки встав перед ясні очі Прем’єра після її вступного спічу та зажадав поставити шефові низку політичних запитань.

 

Знову дебати? Без мене, друзі, без мене...

«Ви можете вийти, — м’яко, але наполегливо спробувала зупинити заступника Прем’єр. — І провести брифінг». Проте Іван Васильович вирішив, що буде краще, якщо його слухатиме весь політичний бомонд: і колеги, і телеоператори в режимі реального часу. «Як ви розцінюєте голосування БЮТ за закон Януковича про державну службу, яким почався перший етап стратегії Януковича і Партії регіонів із запровадження другої державної мови?» — грізно почав віце–прем’єр, виносячи з хати навіть таке сміття, як інформацію, що його керівник часто любить говорити одне, а робити інше. Як ось у цьому випадку.

Прем’єр рішуче перейшла у контрнаступ — мовляв, звичайнісінька помилочка вийшла: хтось не дочитав, хтось не ту кнопку натис, а гра в БЮТ командна, тому... Але вже в другому читанні цього законопроекту прикре непорозуміння виправимо, обіцяю щиро — якось по–піонерськи запевнила всіх Юлія Володимирівна, кивнувши ствердно головою. Та пана Васюника вчорашнього ранку було не зупинити. «А закон про референдум? — знайшов він ще один ляп у спільному голосуванні БЮТ із «регіоналами», який уже надто був схожий на подвійну гру однопартійців Прем’єра. — Чи не вважаєте ви, шановні колеги, що, підтримуючи закон про референдум, ви вдаєтеся до стратегії Януковича—Колесникова щодо призначення найближчим часом референдуму зі вступу до НАТО та запрова­дження російської другою державною мовою».

Перед тим як сісти на своє місце, кабмінівський лідер «Нашої України» забажав почути, як колеги з БЮТ все–таки уявляють собі формат коаліції — з «НУНС» та Литвином чи з «регіоналами» та комуністами. Якщо перший варіант справедливий, то давайте сідати за стіл переговорів у форматі існуючої коаліції, запропонував Іван Васюник. Але, як з’ясувалося за мить, подібна перспектива аж ніяк не втішила Юлію Володимирівну. За її стійким переконанням, аби створити «коаліцію трьох», жодних розмов не треба. «Пишіть заяви і повертайтесь», — гостинно запропонувала вона, додавши, що Володимир Литвин уже готовий підписати коаліційну угоду. І взагалі — поки парламент до сих пір працює, то демократична коаліція залишається. «Тому треба не провокаціями займатися — будь ласка, повертайтесь», — сказала, мов відрізала, леді Ю, спершись руками на стіл.

Міліція завжди приходить вчасно

Явної переваги у двобої між Васюником і Тимошенко не вимальовувалося, проте на допомогу слабкій жінці мужньо прийшов «дрейфуючий» у бік БЮТ «самооборонець» Юрій Луценко. «Не треба переносити хаос із парламенту в Кабінет Міністрів», — заявив у мікрофон схильний до цілковитого порядку та ненасильницьких дій організатор великої кількості акцій протесту, а нині міністр МВС. Юрій Віталійович ображений на «НУНС» — і тим, що вони вийшли з коаліції, не порадившись із ним, і тим, що міністра не запросили на останнє засідання політради. Оскільки про субординацію на урядових засіданнях після того, як ці стіни покинув Віктор Янукович, говорити не доводиться, пан Луценко раз по раз наносив душевні рани відважному Івану Васюнику. «Іване Васильовичу, ви спочатку розповідайте, як відпрацювала комісія з Києва, що ви очолювали, і яку Президент забороняє оголошувати, тому що йому потрібно вручити Леоніду Черновецькому чергову нагороду, — міністр нагадав віце–прем’єру, що саме він очолює міжвідомчу комісію з розслідування діяльності мера Києва. — Я ще раз говорю: давайте хоча б тут, в уряді, не ганьбитися, а працювати». «Ми могли б висунути безліч умов (до Президента. — Авт.) щодо негайного зняття блокування роботи Кабінету Міністрів, парламенту, корупційного керівництва Фонду державного майна. Але ми не ставимо ультиматумів», — знову взяла слово Тимошенко і тим самим ще раз довела, що в домашньому матчі навіть стіни допомагають.

Чия це крайня хата біля ЄС?

Після такого потужного розігріву про економічні проблеми говорили мало і якось між іншим. Прем’єр повідомила чергову добру новину — на цей раз, що прямі інвестиції країн Європейського Союзу до України з початку цього року збільшилися на 10 млрд. доларів, тобто до 30 млрд. доларів, порівняно з аналогічним періодом минулого року. Детальніше шлях цих грошей — галузі, проекти тощо — Юлія Тимошенко не окреслила, натомість поділилася власним спостереженням про «просто унікальну» довіру до уряду України, яка спостерігається в деяких країнах та на деяких континентах. І тому зробила несподіваний висновок — ми готові інтегруватися до ЄС! . «Я переконана, що ЄС є нашим з вами наступним домом», — окреслила свій оптимізм Прем’єр–міністр.

«На сьогодні ми фіксуємо практично у всіх регіонах України падіння роздрібних цін на бензин та дизельне пальне», — це була друга хороша новина від Прем’єра, яка мала би позитивно вплинути на інфляцію. Щоправда, Юлія Тимошенко забула наголосити: дешевий бензин — це радість для автомобілістів, але біда для українських НПЗ, які переробляють відносно дорогу вітчизняну нафту. Їх рентабельність падає просто загрозливо, а зупинка роботи означатиме, що ми ще більше залежатимемо від імпортного, у тому числі російського, бензину. Боротися з цією бідою можна двома шляхами: модернізовуючи заводи та внісши корективи в податкову політику, тобто створюючи пільгові умови для вітчизняного товаровиробника.

Поки що про такі плани ми не чули. Але нафтовиків може в черговий раз врятувати світова кон’юнктура: нафта «Уранус» знову почала дорожчати на світових ринках.

Тетяна ОПАНАСЕНКО,
Юрій ПАТИКІВСЬКИЙ

 

ПОЗИЦІЇ
Аверсу — так, але свою нафту викачати не дамо...

На прес–конференції після закінчення засідання уряду Прем’єр–міністр повідомила: вона за аверсне використання нафтогону Одеса—Броди і навіть веде перемовини, аби це відбулося якнайшвидше. Єдина розбіжність із секретаріатом Президента — Тимошенко не погоджується викачати з трубопроводу 300 мільйонів тонн технічної нафти до остаточного підписання контракту про аверс.