І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Добре, що на полі він інакший
24.09.2008
Дивлячись на розрекламований пам’ятний знак, який встановили у столиці на території Інституту цукрового буряка, просто не можу втримати подив і змовчати. Перша думка: щось із ним точно не так. Щоб дізнатись, що саме — порівнюємо увіковічену сільськогосподарську рослину із її прототипом, зображеним у енциклопедії. Достатньо лише одним оком глянути — здивуванню не буде меж! У мене — жодних претензій до автора, бо він, можливо, дуже талановитий, проте його витвір наводить на думку, що він буряк бачив лише через вікно автобуса. При чому — затемненого.
А як ще можна виправдати, наприклад, ту «мітлу», яка вінчає скульптуру? До буряка із таким листям ні сонце, ні повітря просто не проб’ються. Кожен фермер знає, що справжній буряк утворює 50—60 тисяч квадратних сантиметрів листків, при цьому вони розвернуті до землі, а продихи між ними досить великі. А крізь зображене скульптором листя навіть людині продертись буде важко — настільки щільно листки впиваються один в одного. Крім того сам корінь дуже непропорційно стирчить із землі. До 60—70 відсотків ваги буряка зображено над поверхнею землі, тоді як у «оригіналу» корінь і хвостик мають бути під нею.
Якби такий буряк з’явився внаслідок еволюційного розвитку чи роботи селекціонерів, він давав би дуже низький врожай. Рослина виступає над землею, як кормова, і обіцяє стати насолодою, швидше, тваринам, ніж людям. То ж давайте, шановні митці, виправимо помилки, не будемо смішити ні країну, ні людей.
