Вибий хворобу ногами!

18.09.2008
Вибий хворобу ногами!

Завдяки пані Мерієм (праворуч) футболіст Матея Кежман повернувся в улюблену команду. (Фото Галини ДЕГТЯРЬОВОЇ.)

Медики недарма називають хребет стовбуром життя. Варто лишень фігурним кісточкам затиснути нервові закінчення, які виходять зі спинного мозку, і людині стає світ не милий. Хворий скаржиться на сильний біль у серці, «вибухи в голові», на «віднімання» руки, дискомфорт у гомілці (часом такий, що спати неможливо) й не здогадується, що причина нездужання насправді приховується в хребті. Про це «УМ» розповіла президент Міжнародного центру плантотерапії Мерієм Іілдірим, яка приїхала до України з кількаденним візитом. Ось уже понад 17 років вона лікує міжхребцеві грижі, артрози та інші захворювання без операції — за допомогою спеціального масажу ногами. Народившись в Україні, об’їздивши півсвіту в пошуках знань, лікар отримала визнання на турецькій землі. А сьогодні вона шукає учнів серед наших співвітчизників — щоб поділитися з ними величезним досвідом. Хтозна, може, саме ви проведете наступний рік у стамбульському центрі?

 

Врятувала і здоров’я, і футбольну славу

Для того, щоб перелічити всіх пацієнтів, яких пані Мерієм у повному сенсі слова поставила на ноги, не вистачить і десятка номерів «УМ». Серед них співачка Назан Онджель (автор деяких пісень для Таркана), тренер національної футбольної команди Туреччини Сенол Гюнес, прем’єр–міністр Туреччини, провідний футболіст команди «Челсі» Матея Кежман, «Місіс світу–2008», співачка Камалія (Наталія Шмаренко), бізнесмени, домогосподарки, колишні моделі, пенсіонери, студенти і навіть крихітні малюки, які отримали травму шиї під час пологів. Чого варта одна лише історія ізраїльського бізнесмена Ісаака Алатона, який зазнав травми під час урочистостей у Казахстані!

«Три роки тому, під час відкриття нового міжнародного аеропорту «Астана», я послизнувся і впав. Ліве коліно жахливо розболілося. До трапу літака мене вже несли на ношах», — пригадує пан Алатон. — У стамбульській клініці мені запропонували зробити відкриту операцію на коліні, і я погодився. Але син порадив звернутися до Мерієм Іілдірим. Переглянувши всі рентген–знімки, Мерієм сказала, що операція не має сенсу — болі у спині та ногах спричинені міжхребцевою грижею в шийному відділі. Я почав курс плантотерапії, а вже через місяць відчув себе чудово. Сьогодні я не тільки не страждаю від болю в ногах, а й двічі на тиждень граю в теніс. І це незважаючи на мій вік — 79 років!»

Не менш яскравою була історія футболіста «Челсі» Матея Кежмана. Після травми хлопцеві відмовили ноги, і він уже думав про закінчення футбольної кар’єри. «За якихось півроку я мусив або відновити здоров’я, або піти з команди, — каже Матея. — Я відвідував кращі клініки світу, але самопочуття тільки погіршувалося. Тоді я вирішив звернутися до Міжнародного центру плантотерапії. Після лікування в Мерієм я зміг не тільки вийти на поле, а й забити гол, який вирішив долю команди».

74–річну бабцю з тринадцятьма грижами до Мерієм направив прем’єр–міністр Туреччини. Хвора лікувалася в одній із кращих клінік Америки, але стан її дедалі погіршувався. «На першій нашій зустрічі пацієнтка не могла ні сісти, ні лягти, — пригадує Мерієм. — А після курсу масажу я побачила її на високих підборах. Це стало несподіванкою навіть для мене».

Нещодавно на прийомі в турецького реабілітолога був і п’ятирічний хлопчик з України, хворий на ДЦП. Дитина не говорила, не підмінала руку, не ходила. Сьогодні хлопчик добре сидить, тримає корпус, розмовляє і ходить за допомогою дорослих. Жоден український реабілітолог не зміг досягти такого результату.

У чому ж секрет?

Пані Мерієм каже, що тахікардія, порушення координації, головний біль, шум у вухах — усе це є наслідком проблем у хребті. Геморой, порушення ерекції в чоловіків, безпліддя у жінок пов’язані з поперековим відділом. А в шийному відділі хребта зосереджені нервові закінчення, защемлення яких може призвести до втрати слуху, зору, голосу.

Класичний масаж не може вплинути на глибинні м’язи, в яких виник тунельний синдром. Тому турецька лікарка застосовує своєрідний «мікс» із різних технік, зокрема і масаж ногами, щоб усунути причини, які призвели до руйнування тканин хребта. У результаті хребет витягується, водночас розслаблюються спазмовані м’язи, відновлюється чутливість і покращується рухливість суглобів, підвищується капілярне кровопостачання і живлення тканин, а головне — вивільнюються стиснутий і ушкоджений спинний мозок, диски та спинномозкові корінці. Після масажу з організму починають виходити токсини, збалансовується нейрогормональна система, і, відповідно, покращуються функції всіх органів.

Загалом простіше один раз побачити цю техніку, аніж описувати її словами. Це я кажу після короткого сеансу масажу руками, який пані Мерієм провела відразу після прес–конференції — просто в залі «Укрінформу». Що вам сказати... Жінка якихось 10 хвилин порозминала руками шийний відділ, «похрустіла» моєю головою та руками, а враження було таке, що від мене відчепили важке ярмо. І головний біль кудись подівся, і голова вільно рухалася на всі боки — без характерного «ой, не треба туди повертатись». Можна тільки уявити, які враження у людей залишаються після «обробки» ногами...

Була Любов — стала Мерієм

Тисячі пацієнтів, які одужали завдяки плантотерапії, розкажуть, що їхню рятівницю звуть Мерієм. І мало хто знає, що в дитинстві їй дали зовсім інше — не турецьке, а суто слов’янське ім’я — Любов. Дружня родина дівчинки жила в одному з мальовничих сіл Чернігівщини. Батько майбутньої «зірки масажу» сам нерідко рятував односельців від болю в спині, розминаючи їм м’язи. І дитині своїй не раз повторював: «Що б там не трапилося, роби масаж шиї». Люба ці слова запам’ятала. Цікаво, що дівчинка, не знаючи ані розташування м’язів, ані класичних технік, швидко набула слави масажиста серед ровесників. А коли малу відправили до Грузії — доглядати за хворою бабусею, цей талант розкрився ще більше.

«Після інсульту бабуся була прикута до ліжка, — пригадує Мерієм. — Я вирішила зробити для неї щось корисне й почала розминати шию. Через деякий час я з подивом помітила, що в бабусі ворушаться пальці рук. Пам’ятаю, тоді ще подумала: «Це випадково». Але згодом, коли хвора могла спиратися на лікоть, зрозуміла: цей результат дає мій масаж! Через чотири місяці бабуся вперше після інсульту вийшла у двір. Сусіди дивилися на неї, як на диво. А коли дізналися подробиці, почали ходити до мене й просити допомогти. Людей було море... Тоді я мало що вміла (по суті, лише масаж шийного відділу) і ще менше знала, тому відчайдушно хотіла навчатись у професіоналів, щоб сповна опанувати мистецтво масажу».

Бажання здійснюються, якщо до них іти. Люба продавала свої речі, спала на матрацах, вела аскетичний спосіб життя, щоб потрапити на декілька сеансів до найкращих мануальних терапевтів Радянського Союзу та зрозуміти, як вони лікують людей. Дівчина платила різним фахівцям (невропатологу, гінекологу тощо), аби вони читали їй лекції. А випадкова зустріч під дощем привела дівчину до Миколи Авальяні — єдиного учня особистого масажиста Сталіна. У своїй книзі Микола Аполлонович згодом зізнається, що його найкраща учениця його перевершила...

Після навчання в Авальяні Любі запропонували роботу на Камчатці. Для жінки це стало шансом не просто відкрити для себе секрети корейських масажистів, а й познайомитися з... двоюрідним братом Кім Ір Сена! Саме він уперше продемонстрував майбутньому президенту Міжнародного центру плантотерапії, як можна робити масаж ногами, а згодом навчив українку тонкощам такої терапії. Минув час, і Любов Петрівна перевершила сво­го вчителя, створивши власну методику на основі мануальної терапії, шіатцу, тай–пей–плантарного масажу, кінезіотерапії, сегментарного глибокого масажу й інших видів масажу. І сьогодні розроблена нею синтез–терапія дозволяє вилікувати важкі патології хребта без хірургічного втручання. Якби доля склалась інакше, можливо, лікар залишилася б в Україні. Утім, обставини склались так, що талановита жінка стала громадянкою Туреччини...

Сімнадцять років тому Любов Петрівна була на відпочинку за кордоном. Компанія друзів зайшла перекусити до невеличкого ресторану. Помітивши згорбленого чоловіка, який сидів за сусіднім столиком, українка, не довго думаючи, підійшла і сказала: «Я тобі допоможу». Надто вже нещасною виглядала ця хвора людина... Перший сеанс масажу Любов провела просто на місці. І біль, який довго мучив пацієнта, відступив! Тоді жінка не знала, що перед нею був директор Турецьких повітряних трас Серафетін Ейдін — бізнесмен, який міг собі дозволити лікування в найпрестижніших клініках світу. Лікарі збиралися оперувати йому спинну грижу. А після курсу терапії нікому не відомої лікарки пацієнт одужав без хірургічного втручання. «У цьому ресторані вирішилася моя доля», — переконана Мерієм Іілдірим. Адже після цього випадку звістка про незвичайну лікарку швидко рознеслася по всій Туреччині. Від пацієнтів не було відбою. І невдовзі турецька влада запропонувала українці отримати нове громадянство, змінити ім’я на Мерієм Іілдірим та отримати можливість допомагати хворим.

Відмовитись від такої пропозиції жінка не змогла. Понад 17 років вона рятує людські життя. А сьогодні пані Мерієм дуже хочеться передати свої знання й уміння здібним учням. Вона готова взяти двох українців на річне навчання в Стамбулі — якщо в нашій країні знайдуться люди, які хотіли б опанувати прогресивну методику, а згодом повернутися назад і лікувати своїх співвітчизників. Навчання, проживання в Туреччині — усе це буде оплачувати пані Мерієм. Окрім того, центр плантотерапії нараховуватиме учням гідну стипендію. До кандидатів, які хочуть присвятити своє життя порятунку пацієнтів, висувається єдина вимога — наявність медичної освіти. «Це обов’язково, — каже Мерієм Іілдірим. — Для мене важливо, щоб ці люди знали, з якого боку розташована печінка, вміли знайти торакальний відділ хребта й розуміли, чим вена відрізняється від артерії».

Шановні читачі! Якщо серед вас, ваших друзів та родичів є люди з медичною освітою, які хотіли б навчатись плантотерапії в турецькому центрі (нагадую — протягом року!), надсилайте поштою листи до відділу здоров’я «України молодої». У листі обов’язково зазначайте повну адресу й контактний телефон (найкраще– мобільний). Отриману кореспонденцію ми передамо представниці пані Мерієм, яка живе в Києві. Не проґавте свій шанс!

  • Пігулка не допоможе…

    Протистояння навколо можливої ліквідації Вінницького обласного протитуберкульозного диспансеру №2 відбувається у кількамісячному вимірі. Працівники диспансеру просять передати з обласної комунальної власності у міську цілісний майновий комплекс, щоб і майно, і приміщення залишились на місці, а колектив працював там і надалі. Вони згодні на реорганізацію чи оптимізацію, аби лише тубдиспансер не ліквідували. >>

  • Не лікують, а вбивають

    До 30% антибіотиків орального застосування продаються у США за неправильно виписаними рецептами. Помилкова діагностика на невідповідний рецепт на антибіотики є головною причиною виникнення резистентної стійкості мікроорганізмів на антибіотики, випливає з дослідження, результати якого подані в «Журналі Американської медичної асоціації» (Journal of the American Medical Association). >>

  • Чіпкий, як кліщ

    Кліщі вже прокинулися, активізувалися і готові атакувати. Під прицілом їхніх укусів — не лише любителі влаштовувати пікніки в лісі, а й ті, хто звик просто прогулюватися в міському парку чи сквері. Лікарі звертаються увагу, що з кожним роком кількість людей, яких покусали кліщі в місті, зростає. >>

  • Смертельний бізнес

    «Хворіти сьогодні особливо дорого, навіть не враховуючи вартості ліків, на звичайний похід у поліклініку зараз потрібно викласти мінімум 300 гривень», — такими враженнями діляться між собою українці в бесідах те-а-тет, такими повідомленнями нині завантажена чи не вся інтернет-мережа. >>

  • Провал операції, або Як вижити в котлі медреформи?

    Улюблений вітчизняний спосіб заговорити тему: спростовувати неіснуюче або почати планувати давно існуюче. Триває п’ятий рік експерименту з реформи охорони здоров’я у пілотних регіонах країни: на Вінниччині, Дніпропетровщині, Донецькій області (там зараз не на часі) та Києві. І що ж маємо реально? >>