За хвилину — новосілля. (Фото автора.)
У Луганську відбулася подія, якої не траплялося всі сімнадцять років державної незалежності України: 12 вересня в урочистій обстановці було відкрито гуртожиток для студентів Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Більш за всіх раділи новосели — 442 студенти. Адже винайняти помешкання в «гостинному» обласному центрі — означає викласти чималеньку копійчину зі студентської, «продуваної всіма вітрами» кишені. У найвіддаленіших околицях міста менше 500 гривень на місяць за «ліжко–місце» сьогодні не беруть. У новому гуртожитку орендна плата становить від 80 до 100 грн.
Щоправда, будівля у так званих «південних кварталах» міста ще в 1990 році проектувалась не як студентський гуртожиток, а як дитячий садок. Ось тільки економічна ситуація не дозволила завершити будівництво. Двоповерхова споруда простояла під відкритим небом аж до 2005 року, коли, нарешті, міська рада дозволила передати недобудову Педагогічному університету.
Хоча будівельники починали не з нуля, вивести третій поверх до трьох блоків, перекрити дах, перепланувати внутрішні приміщення тощо виявилося справою недешевою. За словами почесного президента університету, а нині народного депутата Віталія Курила, для завершення проекту довелося викласти 10 мільйонів гривень. Лише підключення до електромережі обійшлося «вишу» в 800 тисяч. А от підключення до тепломережі нова будівля не потребує — поруч із нею працює власна міні–котельня. До того ж, як стверджують його господарники, на 99 відсотків фінансування відбувалося на кошти університету.
Цікаво, що більшість мешканців нових кімнат на чотири та на шість місць (із двоповерховими ліжками) — це студенти двох нових структурних підрозділів університету — Інституту торгівлі, технологій обслуговування і туризму та Інституту інформаційних технологій. Ще кілька квартир тут отримали сім’ї молодих викладачів.
Утім усіх житлових проблем із цим новосіллям університет не вирішує. Тому тут плекають нові задуми — про будівництво ще одного гуртожитку на 600 місць. Цього разу сподіваються на державне фінансування.
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
