Професіоналу додайте гривень

За заслуги!

В Україні більше цінуватимуть кваліфіковану робочу силу і доплачуватимуть професіоналам–бюджетникам додаткові гривні за їхні знання та вміння. Адже з вересня в повному обсязі запроваджується єдина тарифна сітка. Через інфляційні процеси і необхідність реагування на них уряд прийняв рішення здійснити нововведення на два місяці раніше, ніж планувалося. Днями Верховна Рада України внесла необхідні зміни до Держбюджету, владнала усі формальності, і відтепер бюджетникам нараховуватимуть заробітки по–новому. Окрім того, до кінця року на українців очікує ще два підвищення мінімальної заробітної плати — ці гривневі «доважки» вже зафіксовані у бюджеті–2008. Щоправда, на відміну від мінімальної пенсії, яку, найвірогідніше, усе ж підвищуватиме Верховна Рада змінами до Держбюджету, заробітна плата так і залишиться у старому розмірі.

Єдина тарифна сітка — не нова для бюджетників річ: українські лікарі, вчителі, працівники соціальної сфери вже відчули позитиви двох перших етапів її впровадження, а тепер чекають на останній. Основна мета цього нововведення — встановити «водорозділ» між зарплатами різних за кваліфікацією працівників. «Єдина тарифна сітка — універсальний інструмент, який встановлює тарифні коефіцієнти в оплаті праці для всіх працівників бюджетної сфери, — пояснює «УМ» перший заступник міністра праці та соціальної політики Павло Розенко. — Досі були тарифні коефіцієнти встановлені від 1 до 3,93 — тобто від низькокваліфікованої до висококваліфікованої робочої сили. Третій етап передбачає встановлення тарифних коефіцієнтів від 1 до 4,51. Що це означає? Різниця у заробітній платі між низькокваліфікованою робочою силою і висококваліфікованою зростає й стає досить відчутною. Її якраз найбільше й помітять працівники, робота яких є більш складною й відповідальною у порівнянні з колегами. Найголовніше завдання єдиної тарифної сітки — встановити справедливі умови оплати праці. Бо до введення Єдиної тарифної сітки виходило так, що, наприклад, і прибиральник, і головний лікар отримували зар­плату з різницею у 30—40 гривень. І така ситуація, зрозуміло, не є нормальною. Саме тому й було запропоновано запровадити єдину тарифну сітку, завдяки якій різниця в оплаті праці значно збільшувалася».

Рахуйте, професіонали!

За оцінками Міністерства праці та соціальної політики, запровадження єдиної тарифної сітки в бюджетній сфері в повному обсязі дасть змогу підвищити протягом 2008 року посадові оклади майже 3,5 мільйона працівників бюджетної сфери. Щоправда, ця градація стосується винятково бюджетників, однак упровадження Єдиної тарифної сітки, запевняють у Мінпраці, все одно впливає і на зарплати працівників інших сфер. «Ми можемо говорити про ефект подальшого підвищення заробітних плат для усіх сфер української економіки — як правило, коли підвищується зар­плата в однім секторі, з часом — через два–три місяці — підвищується і в інших», — запевняє Павло Розенко. До того ж за місяць, у жовтні, до мінімальної заробітної плати уряд додасть 20 гривень (отже, вона становитиме 545 гривень), а з першого грудня «мінімалка» в Україні «розповніє» аж до 605 гривень. «Ми прогнозуємо, що в цілому підвищення зарплати в 2008 році (з урахуванням упровадження Єдиної тарифної сітки) для працівників бюджетної сфери становитиме близько 50 відсотків». У вересні ж, обіцяє Мінпраці, посадові оклади працівників бюджетних установ зростуть у середньому на 10 відсотків.

Що ж до нарахування зар­плат по–новому, то все досить просто: тарифний коефіцієнт залежить від мінімальної зарплати. На основі тарифної ставки (окладу) робітника першого розряду (тобто мінімальної заробітної плати) і відповідних тарифних коефіцієнтів, присвоєних кожній займаній посаді, розраховуються розміри посадових окладів інших категорій працівників. Посадові оклади за розрядами Єдиної тарифної сітки (а їх є 25) визначаються шляхом множення окладу (ставки) працівника 1 тарифного розряду на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі, коли посадовий оклад (тарифна ставка) визначений у гривнях з копійками, цифри до 0,5 відкидаються, від 0,5 і вище — заокруглюються до однієї гривні. До слова, Єдина тарифна сітка регулює тільки посадовий оклад. Але, окрім окладу, є ще надбавки, доплати за вислугу, важкість праці, шкідливість, премії, які теж суттєво впливають на заробітну плату бюджетників.

ОЙ, ЩО БУДЕ!

Пенсіонери, ви — наступні!

Рівно за місяць, з 1 жовтня, за калькулятори можуть сідати й українські пенсіонери. Як повідомляє Міністерство праці та соціальної політики, саме з того часу відбуватиметься перерахунок пенсій у зв’язку зі зміною трудового стажу. Тобто якщо раніше страховий стаж нараховувався за принципом: 1 відсоток за кожен відпрацьований рік, то впродовж цього року він буде доведений до коефіцієнта 1,35 відсотка. «Це дуже серйозний крок на шляху до усунення зрівнялівки, на яку так нарікають люди, — каже Павло Розенко. — Адже, крім невеликого розміру пенсій, українців турбує ще й ця несправедливість, коли, маючи різний трудовий стаж — мінімальний і максимальний, — люди отримують пенсію з різницею в кілька гривень». Нагадаємо, зараз мінімальна пенсія становить 482 гривні. Її підвищення пов’язане зі збільшенням прожиткового мінімуму, має відбутися також із 1 жовтня (мінімальна пенсія має зрости до 498 гривень). Однак, як відомо, ця сума не остаточна — її має підвищити Верховна Рада, внісши зміни до Держбюджету на 2008 рік.

ПРОСТО ЦИФРА

Доходи українців за півроку зросли на 45 відсотків — зате продукти у нас подорожчали у шість разів більше, ніж у Європі

Державний комітет статистики порахував доходи і видатки українців і дійшов висновку, що наші громадяни стали більше заробляти. Зокрема, за півроку доходи українців зросли на 44, 8 відсотка: тобто у порівнянні з минулим роком наші трударі отримують зарплати у півтора раза більші. Так, у травні середня зарплата становила 1071 гривню, а вже у червні дохід у розрахунку на одну особу складав 1123 гривні, повідомляє «Ліга.Новини». Щоправда, на думку економістів, багатіють українці лише формально. Адже інфляція та нестримний ріст цін дався взнаки. За даними того ж таки Держкомстату, з січня по серпень в Україні ціни на продукти виросли майже на 22 відсотки. Для порівняння, зазначає «Кореспондент», у країнах Євросоюзу за цей же період зростання цін склало лише 3,6 відсотка.