Психологічні перформанси рекламного чарівника: рецензія на «Рекламу Аведона»
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
У «Софії Київській», а точніше у відреставрованому Будинку митрополита, весь тиждень кипіла робота: тут готувалися до відкриття виставки скульптур Людовика XIV, які прибули з Лувру. Варто зазначити, що українська столиця стала першим у світі містом, яке приймає шедеври з особистої колекції французького Короля–Сонця, відомого ще фразою «Держава — це я!». Досі експонати ніколи не покидали Лувр. Але французи все ж зважились на мандрівку.
«Мені надзвичайно приємно вітати сьогодні виставку, яку презентує у Києві Лувр. Особливо радісним є те, що Лувр у такий спосіб долучився до відкриття нового музею у стінах Національного заповідника «Софія Київська», — каже генеральний директор Лувра Анрі Лоурет. — Серед королів династії Бурбонів Людовік XIV, беззаперечно, був найбільшим шанувальником мистецтва: зібрані ним у великій кількості живопис, малюнки, самоцвіти та бронза й досі формують ядро найпрестижнішої з колекцій музею».
Українські експерти вже встигли оцінити вартість майбутньої експозиції у 15 мільйонів євро. Організатором коштовної виставки «Аполлон в кузні Вулкана. Бронзові скульптури з колекції Людовіка XIV» став фонд відомого українського бізнесмена Ріната Ахметова «Розвиток України», який узяв на себе витрати за дорогий переліт скульптур до України. «Виставку створено за ексклюзивним проектом музею Лувр у Парижі й буде представлено в Києві спеціально з нагоди завершення реставрації пам’ятки XVIII століття — Будинку митрополита в «Софії Київській», — розповіла «УМ» директор із зовнішніх зв’язків фонду «Розвиток України» Власта Шовковська. — У 2005 році завдяки меценатській підтримці Ріната Ахметова національний заповідник «Софія Київська» зміг розпочати реставрацію Будинку митрополита». Будівлю, відновлення якої обійшлося власнику футбольного клубу «Шахтар» у понад 30 мільйонів гривень, не просто відреставровано ззовні, а й повністю пристосовано для розміщення виставки зсередини. «Обладнано сучасні виставкові зали і при цьому дбайливо збережено чи відновлено історичні компоненти будинку», — звітують у Фонді.
Завтра ж на урочистому відкритті колекції короля побуває глава держави Віктор Ющенко, головний меценат Рінат Ахметов і, власне, генеральний директор Лувру Анрі Лоуретт. Перші особи держави, гості та прості відвідувачі зможуть оглянути 17 експонатів із колекції Людовика XIV, які розподілять на три секції (кожна — в окремому залі. — Авт.): «Античні сюжети в скульптурі» (сім скульптур), «Джамболонья та його послідовники» (чотири експонати) і «Твори XVІІ століття» (шість експонатів).
Для відвідувачів вхід коштуватиме всього п’ять гривень. «Купуючи квиток на виставку «Аполлон у кузні Вулкана» поціновувачі мистецтва не лише побачать виставку й оглянуть інтер’єри відреставрованого Будинку митрополита, а й фінансово підтримають «Софію Київську», допомігши в подальшому розвитку, — зазначає пані Власта. — Адже на кожні п’ять гривень вартості вхідного квитка на виставку Благодійний фонд «Розвиток України» надасть заповіднику ще п’ять гривень як грант від Фонду». На згадку відвідувачі зможуть узяти спеціальний альбом про французьку експозицію.
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Монету у формі писанки випустив Королівський канадський монетний двір. Авторами дизайну стали канадець українського походження Дейв Мельничук – член Українського музею Канади у Торонто, та Стівен Розаті. >>
Коаліція дієвців культури зауважує очевидну тенденційність у призначенні Ігоря Гладуна на посаду генерального директора Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», яке відбулося 3 березня 2026 року рішенням Державного агентства України з питань кіно. >>
Рівно 77 років тому - 4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк, композитор, який відкрив усьому світу красу і мелодійність українських пісень, прищепив любов співати українською. >>
Я дозволила собі перефразувати слова героїні драми Лесі Українки «Лісова пісня» Мавки. Бо саме так хочеться сказати про Тараса Шевченка – знаного українця, але разом з тим велета духу, відомого >>
Історією посягання на культурну цінність, пошуку й успішного результату називають виставковий проєкт «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація». >>