Морські рани

Затяті захисники довкілля в особі активістів Кримської асоціації «Екологія та світ» не перестають підживлювати тривоги кримчан, і особливо потенційних курортників, можливими загрозами, які таять для коси Тузла та Азово–Керченського узбережжя залишки минулорічної аварії російських танкерів. Наприклад, випливанням із морських глибин усе того ж російського мазуту і, відповідно, повторного забруднення ним пляжів геть усього Східного Криму.

Чергова «хвиля»

Минулого тижня місцеві екологи знову роз’ятрили стару морську «рану», цього разу під приводом звернення до Президента України Віктора Ющенка з проханням негайного фінансування розробки і реалізації Програми завершення ліквідації наслідків аварії в Керченській протоці 11 листопада 2007 року. Вони, зокрема, просили зарахувати до неї моніторинг рівня остаточного забруднення берегової смуги і акваторії протоки, а також заходи з берегоукріплення Тузли, санації та реабілітації забруднених територій. Інакше повторної появи у морі масних нафтових плям знову не уникнути, застеріг на останній прес–конференції президент Кримської академії наук і голова координаційної ради громадських екологічних організацій Криму Віктор Тарасенко. За словами академіка, аналіз проб ґрунту свідчить, що на острові досі перевищено допустимий рівень забрудення у 350 — 1580 разів. До того ж мазут накопичився здебільшого в місцях, де встановлені залізобетонні плити, що мають завадити розмиванню Тузли. «У наступний шторм, подібний тому, що був 11 листопада минулого року, навіть якщо кораблі не затонуть, але прорвуться хвилі, вимиють сотні тонн мазуту, що знаходяться у внутрішніх водоймищах, і спокійно відправлять їх або в Азовське, або ж через протоку в Чорне море», — сказав пан Тарасенко.

Відсотки для рейтингу?

Традиційно не залишилися в боргу й кримські очільники. На позавчорашній прес–конференції голова рескомітету із захисту навколишнього середовища Євген Бубнов спробував спростувати «голослівні заяви екологів». Мовляв, «Партії зелених (Віктор Тарасенко очолює місцевий осередок ПЗУ. — Авт.), напевно, треба якось свої відсотки рейтингу нарощувати». Контраргументи посадовця такі: нерозчинний у воді висохлий мазут є лише на двосантиметровій крайці озер острова, і він безпечний. Бубнов у складі комісії Мінприроди України особисто обстежив острів. На тих озерах рибалки без проблем ловлять нормальну рибу, там також повно пернатих. Іще на Тузлі нині знаходяться близько трьохсот відпочивальників, і в нафтові пастки жоден із них не потрапив, як удалося з’ясувати під час опитування людей.

Щоправда, голова рескому зізнався, що окремі «лишайні» нафтові плями на Тузлі все–таки залишаються, але не сотні тонн, як стверджують зелені, а максимум тонн десять, тому забруднення нафтопродуктами перевищує допустимий рівень майже у 32 рази. Проте «виловлювати» плями, на думку пана Бубнова, немає резону, бо ж спаленим бензином і соляркою при застосуванні техніки у підсумку довкіллю буде нанесено значно більшої шкоди. Мовляв, природа з часом самоочиститься від тих «лишаїв».

Євген Бубнов повністю погоджується зі своїми опонентами, що ситуація в Керченській протоці, особливо дно протоки, справді потребує серйозного моніторингу. Адже досі, попри все, у протоці продовжується неконтрольована перевалка вантажів. «А коли немає контролю, то ми не можемо зі стовідсотковою гарантією сказати, що вкотре потрапило в море, скільки накопичилося донних відкладень, і що в майбутньому може «вистрелити» по нашому Криму». Однак на ці цілі уряд автономії не виділив жодної копійки із запланових двох мільйонів гривень.

Щодо утилізації зібраної мазутно–піщаної суміші на території Керченського морського торговельного порту, до чого, власне, була прикута головна увага вищезгаданої комісії Мінприроди України, то підприємство «Еко–Центр» уже переробило понад шість із половиною тисяч тонн цього сміття. Залишилося ще сімсот тонн, проте «Еко–Центр» змушений призупинити всі роботи. Як розповів пан Бубнов, на утилизацію цього «залишку» потрібне додаткове фінансування з попереднім проходженням відповідних процедур, що займе ще не один тиждень. Про всяк випадок готується і запасний варінт — вивезення того бруду за межі півострова.