Головне тепер, аби «Газпром» не підвів...

Найголовнішою інтригою вчо­рашнього засідання Кабміну була дуже приземлена проблема — прийдуть чи не прийдуть до зали міністри–«нашоукраїнці»? Самі винуватці торжества затягували інтригу до останнього: стрілки на прем’єрському годиннику стрімко наближалися до позначки «десята нуль–нуль», а очікуваної частини міністерського корпусу все ще не було. Першим рамку металошукача, коли рахунок уже йшов на секунди, перетнув міністр юстиції Микола Оніщук.

На рахунок «раз» засукуємо рукави!

— Робота в уряді є конституційним обов’язком міністрів, — пояснив свою позицію головний правник держави. — Якщо вони не поділяють політичної позиції, мають подавати у відставку.

— Минулого разу вас не було на засіданні, — напирали на пана Оніщука представники преси. — А далі як буде?

— Від сьогодні — кожного разу, — лаконічно пояснював той.

— А чому ви заходите до будинку уряду по одному, а на сьомий поверх піднімаєтеся тільки разом? — не вгавали допитливі. — У вас якась нарада?

— Перед кожним засіданням ми збираємося, обговорюємо порядок денний і виробляємо спільну позицію. Це тільки конструктив для роботи.

— Під керівництвом пана Васюника?

— У нас немає керівництва. Є лише координація роботи.

Прем’єр–міністр, оглянувши пильним оком своїх підопічних, залишилася в доброму гуморі. Білий костюм, який вона одягає у приємні для себе хвилини, швидкий та енергійний підхід до столу, щира й відкрита усмішка та дуже зосереджений погляд мали продемонструвати, що справи в економіці йдуть дуже добре. «У країні є дуже добрі новини, — традиційно розпочала Юлія Володимирівна, маючи на увазі серпневу невеличку, усього лише 0,1%, але таки дефляцію. — Два місяці, коли немає інфляції, такого не було вже багато років. Ми продовжуємо цим займатися».

Незвично коротке вступне слово, сформоване за принципом «тільки про роботу і нічого особистого!», мало продемонструвати: уряд у п’ять дедлайнових днів, які залишилися до внесення бюджету–2009 до Верховної Ради, переймається не політикою, а тільки цифрами, показниками, прогнозами і ще, може, графіками та слайдами.

І знову за рибу гроші?..

Учора міністри погодилися з титанічною роботою міністра економіки Богдана Данилишина та його підлеглих і затвердили основні показники економічного та соціального розвитку. Як відомо, це перша процедура для затвердження норм бюджету на наступний рік. Так, зростання ВВП, вважають в Мінекономіки, становитиме 6% (нині — 6,5%), зростання промислового виробництва — 5,7% (нині — 7,3%). Україна, як вважають в урядовому будинку на столичній вулиці Грушевського, отримає 10,5 мільярда доларів інвестицій. Але найоптимістичніший прогноз наших урядовців стосується показника інфляції. Пан Данилишин щиро вважає, що вона не перевищуватиме 9,5 відсотка (нині, як відомо, 15%). Причини своїх райдужних очікувань очільник Мінекономіки не пояснив. Приблизно такі ж мотивації використав і міністр фінансів Віктор Пинзеник: «Я спеціально не готувався, але торік ми мали наростаючий темп інфляції. Я можу підтвердити офіційними даними: зараз ми маємо діаметрально протилежну тенденцію. Падіння інфляції у другому кварталі доволі серйозне, а ще більше — у третьому кварталі. За підсумками серпня ми маємо 26% річної інфляції, у вересні буде ще менше».

Керівник Міністерства фінансів розповів: у бюджеті нинішнього року маємо 220 мільярдів доходів. Оцінка доходів наступного року — 372 мільярди, видатки — 400 мільярдів гривень. Віктор Михайлович учора розповів людям, що має на увазі Прем’єр, коли каже, що сто мільярдів гривень Україна отримає від детінізації. Так, наказ збільшити надходження до бюджету на цілих 65 (!) відсотків отримала Державна митна служба, ще 17 % має «наростити» Державна податкова адміністрація.

Головну частину отриманих коштів спрямують на підвищення соціальних стандартів: зарплати зростуть на 32%, пенсії — на 20%, а мінімальна зарплата вперше зрівняється з прожитковим мінімумом. Для працездатних цей показник становитиме 770 грн., а для непрацездатних — 568 гривень. «Двадцять дев’ять мільярдів видатків підуть на заробітну плату, — сумно пояснив Віктор Пинзеник. — А в нас ще є пенсії, допомога населенню».

— А якщо будуть перевибори? Вони зможуть вплинути на бюджетні цифри? — запитали у міністра фінансів.

— Я не встигаю реагувати на цю оперативну інформацію. Сподіваюся, що ці сигнали «затухнуть». А на споживчому ринку є обнадійливі тенденції.

Цифри бюджету, попри грунтовну над ними роботу і численні консультації з аналітиками, мають під собою ще одну маленьку міну уповільненої дії: ніхто з урядовців не може чітко сказати — якою буде ціна на імпортний газ. На пряме запитання до міністра економіки, яку, мовляв, цифру вони використовували як робочу, Богдан Михайлович довго й ухильно розповідав про майбутні перемовини з росіянами і свою роль у цьому процесі.

— Пане міністре, є інформація, що ви виходили з цифри 179 доларів плюс поправка на інфляцію. Це так? — запитали у нього на брифінгу, натякаючи, що вартість газу, ймовірно, становитиме 400 доларів — і тоді всі розрахунки уряду будуть, м’яко кажучи, дещо не актуальними.

— Я доповідаю вам про соціально–економічні показники, а не про ціну на газ, — м’яко, з усмішкою доповів свою позицію Богдан Данилишин.

Юрій Луценко коли нормальний, а коли й безжальний...

Ситуація, коли в Криму та деяких східних регіонах масово роздають російські паспорти, натякаючи на осетинський сценарій, неабияк турбує наше суспільство. Тому представники ЗМІ вирішили з’ясувати, чи це хвилювання поширюється на численний корпус вітчизняних правоохоронців. «Ми надіслали запити до державних органів Російської Федерації із проханням надати інформацію, — розповів перед початком засідання Кабміну міністр внутрішніх справ Юрій Луценко. — Силові структури працюють за своїми оперативними каналами. Але ключем до вирішення цього питання є кращі соціальні стандарти і безпека на території нашої держави для будь–яких громадян. Відверто кажучи, я б хотів, щоб кожен політик України перед тим, як робити ультрапатріотичні заяви з вимогами розібратися з російськомовною частиною населення, подумав, чому, наприклад, в Естонії нема жодних хвилювань та громадян, які десь далеко під подушкою мають російські паспорти. Тому що жодний тамтешній житель не подумає змінити високі європейські стандарти Естонії на будь–яку іншу країну. Це відповідь і для нас. Максимальне вкладення бюджету треба робити не у військовий комплекс, а в кращі соціальні стандарти і стандарти безпеки на території нашої держави».

— А ви як керівник МВС уже маєте цифри, статистику, щоби сказати, скільки приблизно людей в Україні мають два паспорти?

— Я знаю абсолютно чітко, скільки людей має український паспорт. Усі інші речі, як ви розумієте, робляться поза бажанням, волею і можливостями міністерства. Звичайно, ці операції є незаконними. І народні депутати, які так багато про це говорять, мали б ухвалити рішення про конкретну міру покарання тим особам, які мають подвійне громадянство. Бо на сьогодні це є напівлегальним, але законом не карається.

Ми вважаємо максимально ефективним методом боротьби з подвійним громадянством підвищення стандартів і покарання лідерів сепаратистських рухів. Ось я є жорстким і агресивним — це моє ставлення до лідерів сепаратистських рухів на території України. Щодо інших громадян ми маємо діяти по відношенню до них, показуючи, що в Україні жити краще. Бо проблема не в паспортах — проблема в шлунках і головах наших громадян.