Небо й земля наших «гуліверів»

Кількість, що перейшла в якість

Перший відбірковий матч чемпіонату Європи–2009 команди Валентина Мельничука в Туреччині, попри негативний підсумок, надав певні приводи для оптимізму. Наша збірна намагалася гнути свою лінію, хоча це й не завжди виходило, і не здавалася до останніх секунд. Другий суперник українських чоловіків виглядав не менш грізно.

Французи не дарма відносяться до когорти елітних команд континенту, що підтвердили в 2005 році виграшем бронзових медалей Євробаскета. Попри це, «синьо–жовті» мають досвід перемоги над опонентом — у фінальній частині Євро–2001 вони здолали «галлів» із рахунком 89:86. Із тих пір багато що змінилося в таборах обох збірних, і чергове побачення відбулося минулої суботи в київському Палаці спорту.

Гості приїхали до України з двома своїми головними зірками НБА: захисником «Сан–Антоніо сперз» Тоні Паркером і форвардом «Лейкерз» Ронні Туріафом. На пропозицію дати інтерв’ю перед матчем Паркер запросив в українських журналістів кілька тисяч доларів. Чи то був невдалий жарт, чи професіональний підхід, чи просто спроба позбутися «акул пера», але цей факт не додав поваги до нього й став додатковим подразником для наших баскетболістів і вболівальників.

А публіка на трибунах голов­ної критої арени країни зібралася різнобарвна — як у прямому, так і переносному сенсі слова. Були тут курсанти військових училищ, частина з яких натягнула сині й жовті футболки кольорів українського прапора. Окремо, в славнозвісному п’ятому секторі, розташувалася група фанатів. І, звісно, пересічні шанувальники гри. Щоправда, попри вільний вхід, їх у Палаці спорту зібралося всього дві з половиною тисячі. Організатори намагалися розвеселити глядачів оркестром дівчат–барабанщиць і подарунками у вигляді м’ячів, які полетіли на трибуни з рук гравців збірної України.

Початок двобою вийшов нер­вовим — баскетболісти обох команд змарнували кілька атак, аж поки Кравцов скористався передачею Дроздова, на що Паркер відповів «трюльником». Проти зіркового плеймейкера почергово діяли то Забірченко, то Буцький, але зупинити його їм удавалося рідко. Героїчними зусиллями Сергія Ліщука господарі певний час тримали рівновагу в боротьбі під щитами, але за швидкими діями переважно темношкірих французів періодично не встигали.

Зате в українців «прорізалася» дальня артилерія: команда Мельничука просто забомбила кошик суперника триочковими. Кольченко реалізував три спроби з трьох (!), Забірченко — три з чотирьох, із–за дуги відзначилися також Онуфрієв, Агафонов, Кривич і навіть Ліщук. Як сказав пізніше визнаний снайпер Ростислав Кривич, хлопці відчули м’яч, і кидки пішли. За рахунок цього господарям удавалося не відпускати підопічних Мішеля Гомеса у відрив, хоча одного разу різниця й досягла десяти пунктів — 46:56.

Та поступово наші зуміли відновити рівновагу, коли на табло завмерли чотири шістки — 66:66. У ці моменти п’ять (!) атак поспіль українці завершили набором трьох очок. А славнозвісний Паркер підвів партнерів у найвирішальніший момент. Спочатку він не реалізував один штрафний (загалом — лише один із 11). За рахунку 78:75 на користь «синьо–жовтих» за 1,3 секунди до фінальної сирени він вдало здійснив обидва кидки з п’ятиметрової лінії. Хоча партнери підказували йому «промазати», аби мати змогу для підбору й атаки. Та зірка розумовими здібностями не відзначилася, й Україна відсвяткувала свій перший маленький тріумф у кваліфікації.

Зал шаленів, і Дмитро Забірченко визнав, що вперше грав за такої потужної підтримки. Сергій Ліщук відзначив командний дух своїх партнерів і віру у власні сили. Головний тренер українців Валентин Мельничук запорукою успіху назвав самовіддачу, важку працю й також віру в перемогу. Наша команда провела 21 контрольний поєдинок, і це в підсумку принесло свої плоди. За словами нашого тренера, «матч — це війна чоловіків, яку судять арбітри», тому навіть на тренуваннях він змушував підопічних діяти жорстко один проти одного, бо інакше результат не прийде. Адже, за Мельничуком, «гравці мають бути як голодні собаки, — гавкати й іноді кусати».

Уміння програвати

А от наші дівчата минулої суботи просто–таки шокували баскетбольну громадськість. Перед грою в Берліні вони вважались беззаперечними фаворитками, бо нещодавно обіграли німкень у Києві з різницею в 54 очки (93:39)! Як підопічні Володимира Брюховецького примудрилися програти на виїзді, зараз, мабуть, не скаже ані тренер, ані його підлеглі.

Вочевидь дівчата вийшли на зустріч розслабленими, господарки ж одразу відірвалися в рахунку. Надолужувати згаяне наші почали лише в другому таймі, але зусиль Олександри Горбунової, яка до 22 очок додала ще й 9 підбирань, виявилося замало. Гідної підтримки з боку партнерок форвард московського ЦСКА не дочекалася. Тепер завдання вийти до фінальної частини Євро перед українками значно ускладнилося. У будь–якому разі «синьо–жовтим» потрібно перемагати завтра в столиці України Ізраїль і сподіватися на сприятливий збіг обставин.

ТАБЛО

Відбірковий турнір чемпіонату Європи 2009 р.

Жінки. Група А. Німеччина — Україна — 74:65 (22:13, 19:13, 19:20, 14:19; Брайтрайнер (23) — Горбунова (22), Огородникова (12), Жержерунова, Бірюк (по 10)), Литва — В. Британія — 76:68.

Турнірне становище: Литва — 12 (7 матчів), Ізраїль — 11 (6), Україна — 11 (7), В. Британія, Німеччина — 7 (6).

Чоловіки. 2–й тур. Група С. Україна — Франція — 78:77 (19:25, 20:15, 15:20, 24:17; Ліщук (18), Кривич (15), Кольченко (12) — Паркер (30), Туріаф (19)), Бельгія — Туреччина — 63:78.

Турнірне становище: Туреччина — 4, Україна, Франція — 3, Бельгія, — 2.