«Відбулися події, які припинили діяльність демократичної коаліції у Верховній Раді України. І причина, на мій погляд, одна: боротьба за владу. Глуха до ваших проблем, потреб. Цинічна і жорстока боротьба за владу. Я дуже хочу, щоб кожен із нас зрозумів — учора сталася не рядова подія. Учора сталося і не просте технічне голосування.
У Верховній Раді де–факто утворилася нова парламентська коаліція. Блок Юлії Тимошенко пішов на союз із Партією регіонів і комуністами і в основі цього утворення — неукраїнські — підкреслюю, неукраїнські і недержавні інтереси. Демократична більшість зраджена цим союзом. ...Безумовно, розвал коаліції був добре спланованою подією. Усі спроби фракції «Нашої України — Народної Самооборони» провести засідання ради коаліції, визначити спільний порядок денний і спільну позицію з найчутливіших питань поточного моменту вчора були відкинуті Блоком Юлії Тимошенко.
Понад усе — вчора в парламенті розпочався політичний і конституційний переворот в Україні. Прийнято антиукраїнські й антидержавні рішення. Руками Блоку Юлії Тимошенко, Партії регіонів і комуністів відновлено антиконституційний закон про уряд, який у 2007 році — хочу нагадати — спровокував парламентську кризу і позачергові парламентські вибори. Цей закон встановлює диктатуру Прем’єр–міністра: глава уряду призначається поза Конституцією, укази Президента України та рішення Ради національної безпеки і оборони повністю ігноруються. Уряд стає поза будь–яким контролем, руйнується елементарний баланс влади в Україні. На додаток депутати хочуть підпорядкувати собі і уряду Службу національної безпеки. Безумовно, всі ці антиконституційні закони мною будуть заветовані.
...У 2007 році я ініціював дострокові парламентські вибори у відповідь на змову і політичну корупцію у стінах Верховної Ради України. Не на словах, а конкретними справами я послідовно дбав про об’єднання демократичних сил України. Як Глава держави я був надзвичайно зацікавлений у швидкому початку роботи Ради і нового українського уряду. Саме тому, попри все, я двічі вносив подання на призначення Юлії Тимошенко Прем’єр–міністром України. Мною керувала воля не тільки особиста, а й воля мільйонів українців, які чекали ефективних і рішучих дій, рішень коаліції та українського уряду.
...За вісім місяців роботи з 245 законів, які передбачалися угодою про коаліцію, до парламенту було внесено 41 закон. Із них було прийнято по сьогоднішній день 11. Оце ефективність уряду і урядової коаліції. Тому що домінували інші інтереси, які дуже часто залишалися за шторою...
... І останнє. Шановні співвітчизники! З правової точки зору події в українському парламенті розглядаю як формальний початок для створення нової парламентської коаліції. Якщо протягом терміну, передбаченого в Основному законі України, не відбудеться коаліція депутатських фракцій, я використаю своє право розпустити Верховну Раду та оголосити позачергові вибори.