Аспекти й перспективи освітньої політики Президент України Віктор Ющенко мав нагоду обговорити безпосередньо з молодим поколінням. Це сталося під час телевізійного мосту зі студентами Національного педагогічного університету імені Драгоманова, Луганського національного університету ім. Т. Шевченка та Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т. Шевченка. Розмова тривала 40 хвилин і торкалася насамперед соціальних проблем студентів та викладачів — працевлаштування, підвищення стипендій, забезпечення житлом та гуртожитками. Президент переконаний: освіта має бути доступною, особливо для соціально вразливих суспільних груп, а корупцію у сфері вищої освіти час нарешті остаточно подолати. Низькі зарплати вчителів залишаються однією з найпекучіших проблем для освітян. Починаючи з цього навчального року, середня зарплата працівників освіти зросте з 1460 грн. до 1891 грн. А сільським учителям уже з першого вересня посадові оклади збільшили на 20%. До речі, держава заохочуватиме і майбутніх наставників школярів: стипендія студентів педагогічних вузів буде більшою на 10% у порівнянні з їхніми колегами з інших навчальних закладів.
Президент пообіцяв, що студентам та учням професійнотехнічних училищ відремонтують і відреставрують гуртожитки. На такі роботи в Держбюджеті передбачено 92 млн. гривень. «Це досить суттєва зміна політики щодо студентства», — переконаний Президент. Він також вважає, що житла для освітян треба будувати більше. Водночас Віктор Ющенко звернувся до статистики, аби проілюструвати покращення цього показника: у 2004 році освітянам було виділено 167 квартир, у першому півріччі 2008 року — 807.
«Конкурс гаманців, конкурс зв’язків був замінений на конкурс знань», — сказав Ющенко про запроваджене цього року Зовнішнє незалежне оцінювання знань випускників. І водночас наголосив: тестування слід проводити на ще більш високому рівні. Задля цього незабаром у кожній області створять навчальноекзаменаційні центри Українського центру оцінювання якості освіти. Аби вони належно фінансувалися, а самі умови прийому до вузів стали досконалішими, Президент дав відповідні доручення урядові, Міністерству освіти і науки України та місцевим органам виконавчої влади.
«Як Президент України я особисто приділяю першочергову увагу модернізації та розвиткові вітчизняної школи, задоволенню потреб освітян та науковців», — зазначив Віктор Ющенко, вітаючи з Днем знань і початком нового навчального року студентів та викладачів Національного педагогічного університету ім. Драгоманова у стінах цього вузу. Якість освітнього процесу треба підвищувати, а національну школу розвивати, використовуючи європейські стандарти освіти. Це, на думку Віктора Андрійовича, — стратегічні завдання освітянської сфери. Час уже удосконалити і зміст освітніх програм, завершити повну комп’ютеризацію шкіл та запровадити сучасні освітні технології.
А національнопатріотичне виховання молоді, повноцінне відродження української мови, на думку керівника держави, — дуже важливий компонент національної освіти. «Нова генерація українців має заговорити державною мовою», — каже він. І наголошує на важливості міжнародних контактів, обмінів студентами і викладачами. «Впевнений, нинішні студенти викладатимуть в умовах, коли Україна буде членом Європейського Союзу. Готуватися до цього треба вже зараз».
Президент заявив, що національною стратегією розвитку освіти є все, що має стосунок до підняття статусу українського вчителя і статусу української школи.
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
