«Секс і мистецтво — нероздільні», — пригадали брати Капранови стару байку і напередодні чергового Форуму видавців у Львові вирішили креативно попіаритися. Придумали провести всенародні вибори найсексапільніших письменників шляхом народного голосування. Кажуть: на подвір’ї палацу Потоцьких, де стоять десятки книжкових яток, висітимуть скриньки з написом «Секс–символи української літератури».Люди мають вирішити, хто з дев’ятьох кандидаток, вибраних братами на власний смак, може дорівнятися за письмом чи зовнішніми задатками до визнаного світового секс–символу Мерилін Монро. Це може бути довгонога, модельної зовнішності Лариса Денисенко, фантастична Марина Дяченко, «польова дослідниця українського сексу» Оксана Забужко, розкута Ірена Карпа, еротична письменниця Люба Клименко, стриптизерка душі Світлана Поваляєва, сентиментальна і раціональна Ірен Роздобудько, поважна пані Марія Матіос чи активна брюнетка Катерина Хінкулова. Якщо брати Капранови пропустили якусь літературну Венеру, то пропонують вписати ім’я своєї кандидатки.
Чоловічий список секс–символів, укладений Капрановими, відкриває, хто б сумнівався, європейський мачо Юрко Андрухович. За ним іде любитель фліртів у кав’ярнях Юрко Винничук, а далі — наставник усіх підлітків Любко Дереш, задумливий, з рентгенівським поглядом Василь Шкляр. Тричі дивно, але себе Віталій і Дмитро Капранови до списку не внесли. Думаю, зовсім не тому, що вважають себе несексуальними, може, змінили імідж на скромників? Утім в одному вони залізно послідовні: усі прийомчики маскульту, дешеві жовті схеми, які тільки є у світі, вони застосовують для того, щоб привернути увагу українців до своїх письменників.
P. S. До речі, вони так і не сказали, що доведеться робити тим, кого оберуть секс–символами сучукрліту. Як відпрацьовувати почесне звання?
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
