Купити демократію: як прокремлівські олігархи у Молдові масово підкупали виборців
«Уявіть собі: Бельгія — країна, менша за Молдову. >>
Після подій у Грузії майже половина українців, 47,4 відсотка, відчули зростання небезпеки. Ще 13,9% не визначилися зі своїми відчуттями, а 38,7% не переживають тривоги. Про це свідчать результати опитування, проведеного Національним інститутом стратегічних досліджень. Міру тривоги допомагає розкрити ще один зріз: на питання про те, чи можливий такий конфлікт в Україні, 23,4% сказали «так», а кожен четвертий відповів «скоріше так» — разом 48,5%.
Українці вважають за доцільне триматися віддаль російсько–грузинського конфлікту. 41,9 відсотка висловилися за те, щоб не підтримувати жодну зі сторін. Кожен п’ятий вважає за доцільне підтримати Грузію дипломатичними засобами, а 4% воліють надати Тбілісі військову та військово–технічну допомогу. За те, щоб дипломатично підтримати Росію, виступає 18,3% опитаних, а ще 2,9 відсотка висловилися за військову допомогу. 12,7% респондентів не визначилися з відповіддю.
Попри помітне бажання стояти над конфліктом, українці переважно схвалюють позицію Президента України Віктора Ющенка під час подій у Грузії. Хоча його дії в тих обставинах нагадували не стояння над конфліктом, а саме активну дипломатичну підтримку Тбілісі. Зокрема, більшість опитаних схвально відгукнулася про президентські укази, які вимагають від Росії повідомляти про переміщення суден і вояків Чорноморського флоту, які базуються в Україні: 28,5% — повністю підтримали цей крок; 12,9% — підтримали, але виступили за те, щоб це рішення було жорсткішим; 22,9% — підтримали, але зауважили, що документ мав бути більш поміркованим.
Рішуча позиція Віктора Ющенка щодо конфлікту в Грузії прогнозовано відбилася на його рейтингу. Рівень підтримки дещо зріс, і якби вибори відбувалися найближчої неділі — глава держави набрав би 10,4 відсотка голосів. У Національному інституті стратегічних досліджень вважають, що зростання небезпеки породжує в суспільстві «попит на лідерство».
Що ж до президентської гонки, то її фаворитами надалі залишаються Юлія Тимошенко (18,9%) і Віктор Янукович (18,4%). Литвина підтримало би 7,6%, Симоненка — 4,6%, Яценюка — 2,6%. Ці рейтинги відображають загальне ставлення українців до політиків. Натомість, щоб дізнатися громадську думку про те, хто з політиків найкраще зумів би відстояти національну безпеку, соціологи спитали в респондентів, кому ті б довірили посаду Верховного головнокомандувача. Відповіді були такими: 11,8% — Вікторові Ющенку, 10,1% — Вікторові Януковичу, 8,9% — Юлії Тимошенко, 8,3% — Володимиру Литвину тощо. Показово, що різниця між рейтингами Тимошенко–президента і Тимошенко–головнокомандувача становить аж 10%. Соціологи вважають, що це через відсутність чіткої позиції щодо подій у Грузії.
А взагалі більшість опитаних вважають, що Україна не здатна власними силами захистити свою незалежність і територіальну цілісність. Цілком здатна — вважає 11%, скоріше здатна — каже 17,9%. Цілих 57 відсотків думають, що скоріше не здатна або взагалі не здатна. Звідси можна виокремити інший нюанс: якщо є таке усвідомлення, то чи позначиться воно на кількості бажаючих приєднатися до колективної системи безпеки, до НАТО? На питання, чи має Україна відмовитися від вступу до НАТО задля добросусідських відносин із Росією, 45,4% відповіли, що так, має відмовитись. Трохи більше третини певні, що все–таки треба рухатися в Альянс. 21% не зміг відповісти.
Опитування проводилося 21—26 серпня. Опитано 2011 респондентів. Похибка вибірки становить 2,3%.
«Уявіть собі: Бельгія — країна, менша за Молдову. >>
Першою реакцією багатьох (і в Україні, й у країнах ЄС, і в самих Сполучених Штатах) на звістку про переконливу перемогу Трампа і трампістів був розпач. >>
На третій рік повномасштабної заруби, коли незрозуміло, де, коли та якими ресурсами Україна зупинить ворога, знову виникає запитання: чи всі українські багатії прийняли долю своєї держави як свою? >>
Як саме завершити війну росії проти України майбутній президент США, республіканець Дональд Трамп наразі ще остаточно не вирішив. >>
Раніше переобратися після паузи в один термін вдавалося лише одному президенту США — це був Гровер Клівленд (президент у 1885−1889 та 1893 -1897 роках). >>
Підбиваючи підсумки операції у Курській області в Генштабі ЗСУ повідомили, що російські війська на цьому напрямку втратили понад 20 тисяч військових вбитими та пораненими. >>