У пошуку інформації. Невизначена втрата у житті родин зниклих безвісти під час війни
Написати цю статтю мене спонукала ініціатива Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти щодо прийому журналістських робіт у рамках конкурсу «Голоси зниклих». >>
25 серпня в Батурині храм Святої Покрови (Київський патріархат), за який ішло змагання вісім років і настоятелем якого є отець Роман Кривко, освячено. Без жодного перебільшення, це подія не тільки обласного, а всеукраїнського значення. І то не тільки тому, що тепер у колишній гетьманській столиці, так рясно в 1708 році политій кров’ю тих, що разом із гетьманом Мазепою виступили за державну незалежність України, — нарешті є українська церква, якій ця держава дорога, тож паства зможе слухати Боже слово і молитися за себе та свою землю рідною мовою. Ця подія важлива ще й тому, що Свято–Покровську в Батурині відновлено: вона спочатку, до листопада 1708 року, була дерев’яною, і гетьман Іван Мазепа мав її за свою сповідальню. Після знищення московитами Батурина згоріла й Свято–Покровська. Виросла вона вдруге — вже як мурована церква псевдовізантійського стилю — наприкінці ХVІІІ ст., проте радянська влада розібрала святиню в 30–х роках, дзвіницю — у 50–х.
І ось утретє храм постав на кошти української діаспори. Зініціювали цю унікальну акцію наші земляки зі США, зокрема пан Микола Кочерга, уродженець Батурина: парафіяни церкви святого Андрія Первозванного (Чикаго, Іллінойс), головою громади якої є Іван Деркач, обрали батуринську парафію за братню. Минулого року на зібрану суму в центрі колишньої столиці Гетьманщини, а тепер просто селища на Чернігівщині, було куплено землю, і буквально за півроку на ній виріс прекрасний храм у стилі козацького бароко. Загалом діаспора пожертвувала на цю церкву близько 300 тисяч доларів.
Треба сказати, що до цього будівництва прилучилось дуже багато людей і в Україні — допомагали, хто чим і як міг. Імена всіх жертводавців викарбувано на мармурових плитах, що встановлені на стіні храму.
Надзвичайно хвилююче таїнство освячення Свято–Покровської звершив святійший Патріарх Київський та всієї Русі–України Філарет. На урочистості був присутній Президент України Віктор Ющенко з дружиною, депутати Верховної Ради й діячі культури, а також 30 меценатів із діаспори. Президент подарував Свято–Покровській старовинну ікону (ХVІІ ст.) Покрови Пресвятої Богородиці. Були й інші подарунки, зокрема від гостей із діаспори — чудові трикірі та декірі й кадило, а від Володимира Стретовича, голови фонду «Українська родина», — ікона Петра і Павла, викладена з українського бурштину.
...Перші запалені свічки, перші причасники — діточки... Ще не розписані білі церковні стіни вбирають людський голос, молитовний спів, вібрації схвильованих сердець, що просять і славлять Бога, та торжествуючий клекіт дзвонів, які стали біля брами в ряд, ніби сторожа, і зазирають за обрій... Віримо: із Свято–Покровською в Батурина почалась нова дорога — українська. І, вперше витаючи під церковним куполом, звістує–просить молитва, аби Господь обрав цей храм оселею своєю, і ми змогли черпати в ньому для себе та своєї землі не тільки любов — для тривання, а й силу — для змаги.
На завершення — ще одна гарна новина: на пропозицію Президента України В. Ющенка Свято–Покровський храм таки введено до переліку об’єктів Батуринського Національного заповідника «Гетьманська столиця».
Написати цю статтю мене спонукала ініціатива Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти щодо прийому журналістських робіт у рамках конкурсу «Голоси зниклих». >>
«Я письменник, у мене тепер і довідка від держави є, Шевченківська. >>
Голосом Анатолія Несторовича Паламаренка кілька десятиліть поспіль до українського слухача звертаються Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Остап Вишня та багато інших метрів художнього слова. >>
В останній день зими 2022 року в небі над Кропивницьким у повітряному бою загинув льотчик-винищувач першого класу майор Степан Чобану. >>
Сьогодні, у середу, 18.03.2026 р., виповнюється рівно 40 днів, як після швидкоплинної тяжкої хвороби відійшла у засвіти Людмила Федорівна Хроненко, колишній головний бухгалтер дирекції Українського державного музею історії Великої Вітчизняної війни 1941—1945 рр. >>
Визначний український учений і педагог, доктор фізико-математичних наук, професор, лауреат Державної премії України, засновник і перший президент АН вищої школи України Віталій Іларіонович Стріха (1931–1999) був одним з основоположників напівпровідникової науки в Україні. >>