Кінофестиваль по–бердянськи
28 серпня в курортно–азовському Бердянську відкрився ХІ Бердянський міжнародний кінофестиваль. Міжнародний він переважно за рахунок російських і білоруських фільмів, і великого значення для світового розвитку кінематографа не має — зате обличчя «серіальних» акторів вносять різноманіття в колективний портрет відпочивальників. Цього року в’яла фестивальна програма вперше трохи освіжилася за рахунок короткометражок і документального кіно, картин з Ізраїля, Литви, Німеччини. Україна представить у Бердянську фільм Андрія Бенкендорфа «Сповідь Дон Жуана», режисерський дебют Іллі Ноябрьова «13 місяців», «блокбастер» Миколи Мащенка «Богдан–Зиновій Хмельницький» та інші. У програмі також передбачено показові виступи бердянських даішників із затримання викрадачів автомобілів (?!) і відкриття меморіальної дошки почесному президентові Бердянського кінофестивалю Георгію Жжонову теж чомусь у ДАІ.
Культура по–німецьки
1 вересня у Києві відкриються тижні німецької культури і будуть дуже помітними в 15 містах України. За два місяці організатори намагатимуться максимально повно представити сучасну німецьку культуру: від класичного мистецтва до модерну. У програмі — виставка унікальної барокової графіки з Дрезденського музею гравюр, гастролі Лейпцизької опери та «піонерів» електронної музики — гурту «Крафтверк». Спільні українсько–німецькі театральні вистави, тиждень ігрового і документального німецького кіно, участь молодих німецьких авторів у книжковому ярмарку у Львові та екологічні семінари. До організаторів долучилися також українські меценати: Віктор Пінчук, Сергій Тарута, Рінат Ахметов та Сергій Тигіпко, передає УНІАН.
Міжнародна акція по–людськи
Львів готується до 15–го Форуму видавців, який цього року проходить під гаслом «Література в еру мас–медіа». Цього року найкращі книги Форуму визначатимуть окремо кілька складів журі — журі музикантів, журі культурницьких журналістів, журі бібліотекарів, журі вчених тощо, як вдасться поєднати цю какофонію смаків — побачимо. Теми «круглих столів» принаймні інтригують — «Чому жовта преса не пише про нових бойфрендів українських письменниць?», «Україна, Росія: державні межі на літературній карті. Де вони?», «Що таке Європа?».
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
