На прю

Президент України Віктор Ющенко заявив, що наша держава не підтримує рішення Росії про визнання незалежності Південної Осетії та Абхазії і наголошує на непорушності міжнародного принципу збереження територіальної цілісності Грузії. «Ми жалкуємо у зв’язку з прийняттям такого рішення. Для України воно неприйнятне, і тому ми не можемо підтримати цю позицію», — сказав Ющенко в інтерв’ю агенції «Рейтер». Глава держави констатував, що такий крок Росії формує загострення, яке може відбитися на багатьох частинах світу. «Найголовніше — воно несе великий імпульс взаємної недовіри, коли фундаментальні домовленості, принципи довіри, яка здобута такими дорогими зусиллями, можуть бути втрачені через непродумані кроки — коли дипломатія, політика мирного врегулювання замінюється політикою сили», — сказав Президент.

Проти політики Кремля виступило й українське Міністерство закордонних справ. Делегація дипломатів на чолі з в.о. першого «замміністра» Юрієм Костенком, протестуючи проти нахабства Москви, скасувала візит до РФ. Зустріч була запланована за пропозицією російської сторони. У заяві, котра з’явилася пізніше, наше МЗС назвало ухвали російської влади «авантюрними». «Прикро, що РФ як одна із засновниць СНД нехтує угодою про створення СНД та декларацією СНД, якими визнано суверенітет, територіальну цілісність і непорушність державних кордонів, у тому числі — Грузії, — йдеться в заяві МЗС, опублікованій на інтернет–сторінці відомства. — Фактична анексія частини грузинської території через створення та підтримку маріонеткових режимів засвідчує реанімацію в РФ доктрини «права сили» при вирішенні міжнародних проблем».

Росія, дізнавшись про крок українського зовнішньополітичного відомства, заявила, що розчарована такою новиною. У Москві вважають, що це наші дипломати діють як авантюристи. «Викликає жаль, що вкотре в офіційному Києві надали перевагу обміну думками через ЗМІ відкритому двосторонньому діалогові з актуальних питань російсько–українських відносин», — ідеться в коментарі департаменту інформації та друку МЗС Росії. Можливо, росіяни чекали, що їм руку потиснуть?

До речі, кілька рук підтримки у бік Росії таки потяглися. Їх подали голова Партії регіонів Віктора Януковича та політики із кількох куди менших партій. Янукович вважає, що Україна має визнати незалежність Південної Осетії та Абхазії. «Визнання Російською Федерацією незалежності двох республік — це логічне продовження процесу, який був започаткований західними країнами стосовно визнання незалежності краю Косово», — пояснює Янукович. (Додамо, що Україна досі не оприлюднила офіційну позицію з приводу незалежності Косова). А загалом у Партії регіонів нема єдиного бачення на те, якою повинна бути реакція України на останні події на Кавказі. Перший заступник парламентського комітету у закордонних справах Тарас Чорновіл заявив газеті «Коммєрсант–Україна», що й у випадку з Косовом, і у випадку з грузинськими автономіями слід «суворо дотримуватися механізму проголошення незалежності держав, визначеного міжнародним правом». Чорновіл відзначив, що цей механізм був проігнорований, тому «не можна визнавати ні Південну Осетію, ні Абхазію».

Таким чином, події за кордоном знову перенеслися у внутрішню політичну площину України. Віце–президент Інституту європейської інтеграції Геннадій Друзенко в коментарі «УМ» відзначив, що «у заявах наших політиків відбилася їхня залежність від великих світових гравців». «Ми не почули глибокого аналізу і не почули позиції, котра б відбивала насамперед інтереси України. Хоча заяви МЗС і Президента, звісно, ближчі до цього, особливо зважаючи на проблемний Крим», — вважає пан Друзенко.

За словами політолога, слабке місце в словах Ющенка та МЗС — «це їхня мовчанка щодо Косова». «Не визнаючи Південну Осетію та Абхазію, не треба визнавати й Косово. Адже заяви про унікальність і особливість косовського питання — не більше, ніж риторика», — каже політолог. «Що ж до заяви Януковича, то заклик визнати незалежність двох автономних республік — це прямий поштовх до нагнітання ситуації в Криму. Відомо, що там домінують російські сили. Вони можуть поставити питання: якщо Абхазії й Осетії можна, то чому нам — ні», — резюмував Геннадій Друзенко.