А Пинзеник проти?

Навесні минулого року Верховна Рада прийняла дуже важливий Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо стимулювання заходів з енергозбереження».

Цим документом передбачено звільнення від оподаткування повного або часткового результатів фінансово­господарської діяльності для підприємств, включених до Державного реєстру, які займаються розробкою, впровадженням та використанням енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів.

Крім того, законом передбачено звільнення від податку на додану вартість та від сплати мита операцій із ввезення на нашу територію матеріалів, устаткування та комплектуючих до них, які використовуватимуть для виробництва устаткування. Це устаткування працює на нетрадиційних та поновлюваних джерелах енергії та іншого устаткування, перелік якого затверджує Кабмін.

Навесні нинішнього року РНБО прийняла рішення про більш поглиблене забезпечення ефективного використання паливно­енергетичних ресурсів і енергозберігаючих технологій.

Президент доручає за цим рішенням Кабміну розробити та затвердити державні цільові програми з питань стимулювання енергоефективності в усіх сферах нашої економіки. Тут важливо сказати, що це рішення стосується суб’єктів господарювання, які реально вживають заходи енергозбереження.

Як реагує Кабінет Міністрів на розпорядження РНБО і Президента? Станом на кінець липня 2008 року уряд прийняв лише одну постанову, якою дозволено ввозити на нашу територію енергозберігаюче обладнання, але питання про звільнення від сплати ПДВ не вирішено, і це тоді, коли всі проекти підзаконних актів щодо звільнення від цього податку постачальників розробило Національне агентство з питань ефективного використання енергоресурсів відразу після відповідних рішень. Але чомусь Мінфін прийняття розроблених нормативних актів принципово блокує.

Відповідь доволі проста: Мінфін сам розробив законопроект, але йдеться про скасування всіх вищевказаних пільг. Аргументація теж доволі невимушена. На думку головного фінансового відомства, стимулювання заходів з енергозбереження шляхом надання податкових пільг, передбачених чинним законодавством і рішенням РНБО, суперечить рекомендаціям СОТ у частині проведення фінансової підтримки окремих підприємств або галузі, порушує загальні принципи рівності в оподаткуванні.

Але є одне «але». На думку незалежних енергетичних експертів, введення пільг на імпорт енергозберігаючого обладнання зовсім не суперечить нормам СОТ, як стверджують у Мінфіні. Їхні норми забороняють лише субсидії та пільги для експорту, а не імпорту.

Експерт центру Разумкова Володимир Лук’янець переконаний, що ініціатива Мінфіну дуже негативно вплине на загальний розвиток вітчизняної економіки, тому що ми поки не спроможні виробляти потрібну за обсягом і, що важливо, якісну енергозберігаючу продукцію. «Ми, на жаль, поки що не маємо власних енергозберігаючих технологій і відповідного обладнання, тому імпорт виправданий, і пільги мають залишитися», — констатує фахівець.

Найбільше ініціативи Мінфіну хвилюють металургійні підприємства. Можлива відміна податкових пільг на ввезення енергетичного обладнання і технологій при значній невизначеності ціни на газ може підірвати їхню роботу, що, у свою чергу, як ланцюгова реакція призведе до зменшення надходжень до всіх рівнів державних бюджетів.

Крім того, металурги заявляють, що вони готові закуповувати вітчизняне обладнання, але його просто реально немає (що підтверджує слова експерта), бо не існує єдиного центру, який займався б програмами енергозбереження на державному рівні...

Заступник голови парламентського Комітету з питань промисловості та регуляторної політики і підприємництва, народний депутат Ксенія Ляпіна, у свою чергу, теж піддала критиці розроблений Мінфіном законопроект, констатуючи, що він повністю іде в розріз із ініціативами глави держави і затвердженою Енергетичною програмою розвитку України до 2030 року.

Такі законопроекти, згідно з законодавством, може розробляти Національна комісія, підпорядкована Міністерству економіки. Діє прийнятий парламентом закон, отже, ініціатива відомства пана Пинзеника принаймні виглядає дивною, а можливо, й лобістською. Можливо, таким чином Мінфін лобіює інтереси енергетичних компаній сусідів?