Психологічні перформанси рекламного чарівника: рецензія на «Рекламу Аведона»
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Сьогодні — останній день роботи ярмарку. (Фото Прес–КІТ.)
В «Українському домі» триває IV Київська міжнародна книжкова виставка–ярмарок, де понад 180 видавничих і поліграфічних підприємств з України, а також Білорусі та Росії представляють свою друковану продукцію.
Програма виставки досить насичена — заплановано понад 50 різних заходів. Тож є чим себе розважити, окрім як ходити павільйонами видавництв, деякі з них, до речі, ще стояли порожні.
Серед найцікавіших подій — презентація «Петербургских повестей» М. В. Гоголя видавництва «Грані–Т», яка в нинішньому році отримала гран–прі конкурсу «Искусство книги» серед країн СНД. Її визнано переможцем Національного конкурсу «Найкраща книга України». Також гостям та учасникам виставки презентовано чотиритомне видання матеріалів Конгресово–президентської Комісії США «Великий голод в Україні 1932—1933 років», яке випустив Видавничий дім «Києво–Могилянська академія» за бюджетною програмою «Українська книга». Найбільшою популярністю, як завжди, користуються автограф–сесії відомих українських та зарубіжних авторів. Їх рівномірно розподілили на всі дні виставки–ярмарку. У день відкриття форуму своїм фанатам підписали книжки Олександр Жовна («Її тіло пахло зимовими яблуками», літературна агенція «Піраміда»), Ірен Роздобудько («Ґудзик», видавництво «Фоліо»). А ті, хто ще не встиг стати настільки ж відомим, заманювали покупців вигуками: «Підходьте! Живий автор сидить!» Саме так «піарив» себе Сергій Коваль із Буковини, автор книжок «Позичена «самобутність», або «Точки над ё», «Чия мова вторинна й пародійна». Пан Коваль скаржився на недостатню розрекламованість заходу, зокрема на те, що немає рекламних «сіті–лайтів», адже влітку мало хто слухає радіо чи дивиться телевізор — усі поспішають за місто.
Цікавою була співана презентація книги відомої української поетеси Тамари Севернюк «За знаком часу» («Букрек», Чернівці) за участю заслуженого артиста України Івана Дерди. Директор видавництва Дарина Максимець розповіла, що спочатку авторка написала вірші, а потім співак написав для них музику. Такого майже ніхто не робив, тому на ринку існує дефіцит подібної літератури.
Цікавий маркетинговий хід зробило Канівське видавництво «Склянка часу». Тут відвідувачам пропонували зіграти в безпрограшну лотерею за три гривні і виграти будь–яку книжку видавництва, що є в наявності. Слід зазначити, що більшість книжок укладено з міжнародного літературно–художнього журналу «Склянка часу», що видаться українською, німецькою та російською мовами. Щороку за результатами читацьких симпатій найкращі твори, опубліковані в журналі за рік, укладають в антологію.
Уперше на виставці представлено видавництва Росії. Олександр Воропаєв, начальник відділу виставок Федерального агентства друку, розповідаючи про російські книжкові ярмарки, зазначив, що вони більші за площею у 15—20 разів та, відповідно, й за відвідуваністю.
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Монету у формі писанки випустив Королівський канадський монетний двір. Авторами дизайну стали канадець українського походження Дейв Мельничук – член Українського музею Канади у Торонто, та Стівен Розаті. >>
Коаліція дієвців культури зауважує очевидну тенденційність у призначенні Ігоря Гладуна на посаду генерального директора Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», яке відбулося 3 березня 2026 року рішенням Державного агентства України з питань кіно. >>
Рівно 77 років тому - 4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк, композитор, який відкрив усьому світу красу і мелодійність українських пісень, прищепив любов співати українською. >>
Я дозволила собі перефразувати слова героїні драми Лесі Українки «Лісова пісня» Мавки. Бо саме так хочеться сказати про Тараса Шевченка – знаного українця, але разом з тим велета духу, відомого >>
Історією посягання на культурну цінність, пошуку й успішного результату називають виставковий проєкт «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація». >>