Кому — Грузія, а Юлі — Сардинія?

Мовчання «тимошенківців», лідерка яких від початку воєнного конфлікту між Росією та Грузією ніби язика проковтнула, нарешті скресло. Фракція Блоку Тимошенко у Верховній Раді оприлюднила заяву з цього приводу. Раніше окремі думки щодо ситуації на Кавказі висловлювали хіба окремі представники цієї політичної сили.

Утім якщо друг Тимошенко Михаїл Саакашвілі, який свого часу одним із перших привітав її з перемогою демократичних сил на дострокових виборах–2007, чекав від БЮТ бодай моральної підтримки, то марно. Не почув її й нинішній господар Кремля Дмитро Медведєв, якого, за даними «обізнаних джерел», Тимошенко боїться образити понад усе. Прагнучи пройти між сими й тими, не замастивши білих шат, парламентський загін Прем’єр–міністра обійняв украй обережну позицію.

БЮТ за мир і щоб Україна не втручалась

Як сказано в заяві, фракція БЮТ «глибоко стурбована різким загостренням конфлікту у Південній Осетії» і «різко засуджує використання зброї як засобу вирішення регіональних конфліктів». БЮТівці закликали «обидві сторони конфлікту стати на шлях мирних домовленостей в рамках міжнародного права» і висловили готовність делегувати «до участі в миротворчій діяльності в зоні конфлікту» своїх представників. Також фракція наголошує на необхідності створення системи дієвої колективної безпеки в Європі за участі України «з метою запобігання виникнення нових військових конфліктів на проблемних територіях».

А від українського парламенту БЮТ вимагає «зробити все можливе, щоб Україна не була втягнута в конфлікт у Південній Осетії на боці жодної зі сторін». «Невідкладним завданням для нашої дер­жави є завершення переговорів і проведення остаточної делімітації і демаркації державних кордонів України», — сказано в заяві.

«Конфлікт у Південній Осетії повинен розцінюватись українським політикумом не як черговий привід для взаємних обвинувачень своїх опонентів, розколу суспільства, а як консолідуючий стрижень формування чіткої, прозорої і зрозумілої для світової спільноти зовнішньої політики нашої держави», — наголошує БЮТ.

Завершується заява різким випадом у бік Банкової: «Вважаємо неприпустимим та безвідповідальним виголошення певних, безграмотних за змістом, заяв окремими політиками та чиновниками секретаріату Президента, які намагаються робити піар на крові загиблих людей та на трагедіях народів, що проживають у зоні конфлікту».

Що симптоматично: у досить довгій заяві жодного разу не вжито слів «Росія» і «Грузія».

Тимошенко зрадила Україну з Медведчуком?

Звісно, у президентській «канцелярії», де й так прожитий без критики в бік Тимошенко день вважають згаяним марно, такого стерпіти не могли. Спершу заступник голови СП Андрій Гончарук висловив «подив і розчарування» з приводу форми та змісту заяви, поширеної Блоком Тимошенко. «Нічого не робити і сподіватись, що «наша хата скраю», а тим більше розраховувати на якісь приватні домовленості з лідерами сусідніх держав — це найгірший варіант реагування на ситуацію», — підкреслив Гончарук, зазначивши, що «в заяві БЮТ немає й слова про збереження територіальної цілісності Грузії». А політики, «які претендують на статус державних діячів», не можуть не розуміти: вторгнення танків і бомбардувальників однієї держави на територію іншої — «це вже не локальний конфлікт, а кардинальна зміна підходів до взаємодії між державами колишнього СРСР».

Інший заступник Балоги, Андрій Кислинський, обтічними формулюваннями не обмежився. І розшифрував, що означають постійні натяки Банкової на «власні інтереси», які змушують Тимошенко мовчати, попри ризик утратити розчарованих такою «страусячою» позицією виборців Західної України.

«Політичне керівництво Росії з особливою увагою розглядає рішення щодо підтримки Тимошенко на виборах Президента України після виконання умов щодо пасивної позиції Прем’єра та її політичної сили у конфлікті з Грузією, — повідомив Кислинський, наголосивши, що «в діях Тимошенко є ознаки державної зради і політичної корупції».

Інформація про домовленість леді Ю з Кремлем у політикумі курсує вже давно, але з таких офіційних вуст і так категорично вона пролунала, здається, вперше. Кислинський заявив, що координація проекту «Вибори–2010» покладена на створений у Москві центр, який очолює Віктор Медведчук. «Також туди входять Сергій Клюєв, Григорій Суркіс та Олександр Задорожній, а гуманітарними проектами в Україні займатиметься Дмитро Табачник», — цитує заступника голови СП президентська прес–служба.

Заступник Балоги знає, що на реалізацію проекту підтримки Тимошенко — кандидата в президенти — вже зарезервовано близько мільярда доларів США. І передвиборчий штаб уже розпочав роботу, до якої «долучаються українські фінансово–промислові групи, що вже встигли відзначитися на підтримці проросійського проекту в 2004 році».

«Перебуваючи з найближчим оточенням на Сардинії, Тимошенко скликає під свої знамена «вчорашніх», які прагнуть реваншу на чолі з Медведчуком». Серед цих «учорашніх» є й Леонід Кучма, який у суботу вилетів на Сардинію, стверджує Кислинський, повідомляючи про те, що наявні матеріали, пов’язані зі зрадою національних інтересів, передані до правоохоронних органів.

На Сардинію Юлю привіз Гайдук. А Задорожній — у Києві

За даними з джерел «УМ», Прем’єр–міністр і справді увесь цей час (після повернення з постраждалих від повені регіонів) відсиджувалася на Сардинії. І не поспішала повертатися навіть учора, хоча Президент направив їй листа з проханням негайно завершити відпустку і не пізніше 19 серпня провести в Києві позачергове засідання Кабміну, присвячене ситуації в затоплених областях.

Відпочинок на Середземному морі Тимошенко нібито забезпечив мільярдер (корпорація «Індустріальний союз Донбасу») і керівник групи радників Прем’єра Віталій Гайдук, який і сам проводив відпустку неподалік. Був там і нардеп–БЮТівець Сергій Терьохін. Що ж до Кучми, то в його появі на мальовничому італійському острові немає нічого дивного, адже Сардинію другий Президент України облюбував уже давно і, зокрема, відзначав там свій позаминулий день народження. А зять Леоніда Даниловича Віктор Пінчук, за інформацією італійської газети «Ла Стампа», днями придбав у цій курортній місцевості одразу чотири розкішні вілли.

Можливо, повернувшись до Києва, Тимошенко нарешті скаже свою думку і про російсько–грузинську війну, і про звинувачення у зраді державних інтересів. Поки що ж за Прем’єра відповів її радник Олександр Задорожній. За словами колишнього представника Президента Кучми у ВР, він не вважає за доцільне «коментувати будь–який вислів будь–кого — це не моє завдання». А на запитання про те, чи справді він входить до центру «Вибори–2010», Задорожній зауважив: «Я працюю в Києві, і не є ні на Сардинії, ні в Москві».

Є ТАКА ДУМКА

Андрій Шевченко, народний депутат від фракції БЮТ:

— Я відчуваю, що Юлія Тимошенко на боці грузинів, я знаю, що вона дорожить дружбою з Саакашвілі — вони однієї крові. І мені справді шкода, що вона як політик упустила цей шанс ще раз заявити про себе як реальний лідер нації. Але я би не радив її недругам маніпулювати цією ситуацією. Це все–таки президентська робота — фіксувати позицію країни. У мене немає жодних сумнівів, що Тимошенко стоятиме за Україну не менш жорстко і мужньо, ніж Саакашвілі: вона не раз показувала себе найсильнішим бійцем у нашій кволій політиці.