Учора наші співвітчизники продовжили успішний похід по медалі. Першим з українців на п’єдестал зійшов луганський гімнаст Олек­сандр Воробйов. У своїй коронній вправі на кільцях він не зробив жодної помилки й пропустив уперед лише двох атлетів із Піднебесної.

Олімпійський Пекін став адресою провалу українських плавців. Із 24 спортсменів лише двоє (!) пробилися до вісімок кращих. У фіналах і Борисик, і Сердінов показували сьомий час. Звісно, можна поскаржитися на відсутність в українців до старту змагань сучасних плавальних костюмів, але головна проблема — в підготовці. Майже ніхто з наших майстрів доріжок не показав свій кращий час, не кажучи вже про те, щоб поліпшити особисте досягнення. А коли елітні плавці відстають від власного рекорду на дві секунди — це привід для серйозних висновків.

Передчасна паніка, яка ледь не охопила табір української збірної через відсутність медалей на початку Олімпіади, зникла так само швидко, як і народилася. Насправді ніякого закляття над нашими спортсменами не висіло — просто в перші три дні нагороди розігрували в тих дисциплінах, де «синьо–жовті» не мають стійких позицій. А тільки–но почалися старти за участю лідерів нашої команди, медалі посипалися наче з рогу достатку.
За минулі вихідні українські спортсмени зробили скарбничку нагород збірної вдвічі важчою: завантажили туди аж сім медалей — рівно стільки, скільки за весь попередній змагальний тиждень. Тож план профільного міністерства — отримати 12–14 цінних зливків–кружалець — наші атлети виконали вже за дев’ять днів. А попереду ще тиждень змагань, і залишатися осторонь п’єдесталу українці не збираються.

Спекотна пора, яка нарешті прийшла в Україну під завісу літа, змусила більшість народу сховатися в місця, де можна відчути хоч якусь прохолоду. Але відомий вислів «гра відбудеться за будь–якої погоди» залишається нормою для функціонерів, які вперто призначають початок багатьох зустрічей на 17.00. Тож гравці й уболівальники майже всіх клубів, окрім «Динамо» й «Шахтаря» та їхніх гостей, були змушені грати під нищівними сонячними променями й дихати розпеченим повітрям. Звісно, це позначалося й на якості гри.