ЛІДЕРИ ЛІТА: НОМІНАЦІЯ «ХРЕСТОМАТІЯ»

Українська та зарубіжна художня класика

1. Українська мала проза ХХ століття. — К.: Факт, 1512 с.(п)

2. Євген МАЛАНЮК. Нотатники (1936—1968). — К.: Темпора, 336 с.(п)

3. Тарас ШЕВЧЕНКО. Вибрана поезія. Живопис. Графіка. — К.: Мистецтво, 608 с.(с)

4. Сергій ПИЛИПЕНКО. Вибрані твори. Сер. «Розстріляне Відродження». — К.: Смолоскип, 887 с.(п)

5. Ясунарі КАВАБАТА. Вибрані твори. Сер. «Лауреати Нобелівської премії». — К.: Юніверс, 592 с.(с)

6. Наталена КОРОЛЕВА. Без коріння. Во дні они. Quid est veritas? Сер. «Український модерн». — Дрогобич: Відродження, 672 с.(п)

7. Злочин і кара в українській прозі (Іван Франко, Ольга Кобилянська, Олекса Стороженко, Володимир Винниченко). — К.: Юрінком Інтер, 648 с.(п)

Літературознавство

1. Омелян ПРІЦАК. Коли і ким було написано «Слово о полку Ігоревім». «Київська бібліотека давнього українського письменства». — К.: Обереги, 360 с.(с)

2. Дмитро Туптало у світі українського бароко. Сер. «Львівська медієвістика». — Л.: Апріорі, 328 с.(о)

3. Теорія літератури в Польщі. Антологія текстів. Друга половина ХХ — початок ХХІ ст. — К.: Києво–Могилянська академія, 531 с.(о)

4. Ярослав ПОЛІЩУК. Пейзажі людини. Сер. «Університетські лекції». — Х.: Акта, 346 с.(п)

5. Європейська меланхолія. Дискурс українського окциденталізму. — К.: Стилос, 160 с.(о)

6. Юрій МИКИТЕНКО. Сяйво Гіппокрени. З історії й типології українсько–грецьких літературних зв’язків. — К.: Всесвіт, 392 с.(п)

7. Лукаш СКУПЕЙКО. Постаті і тексти (з історії української літератури). — К.: Фенікс, 204 с.(о)

Літературна критика / біографії / мемуари

1. Іван ДЗЮБА. Тарас Шевченко. Життя і творчість. — К.: Києво–Могилянська академія, 720 с.(п)

2. Валерій ШЕВЧУК. Пізнаний і непізнаний Сфінкс. Григорій Сковорода сучасними очима. Сер. «Українці у світовій цивілізації». — К.: Пульсари, 528 с.(п)

3. Сергій ТРИМБАЧ. Олександр Довженко: Загибель богів. Ідентифікація автора в національному часопросторі. Сер. «Студія 1+1». — Вінниця: Глобус–Прес, 800 с.(п)

4. Володимир БАЗИЛЕВСЬКИЙ. Холодний душ історії. — К.: Ярославів вал, 680 с.(п)

5. Леонід КОВАЛЕНКО. «Ми — люди майбутнього, ми — не минулі». — Дніпродзержинськ: Андрій, 512 с.(п))

6. Михаил Булгаков. Сер. «Жизнь знаменитых людей в фотографиях и воспоминаниях». — К.: Библиотека журнала «Личности», 410 с.(с)

7. Людмила ТАРАН. Київські рапіди. — К.: Фенікс, 208 с.(п)

ЕКСПЕРТНА ДУМКА

Павло МИХЕД,
провідний науковий співробітник Інституту літератури НАНУ

Головний твір для мене — «Шевченко» Івана Дзюби. Цікавий як діалог сучасного Великого Українця з Батьком нації — їхня розмова про головне і сутнісне. Автору часом тісно в літературознавчих координатах і він виходить в сусідні сфери. Й почувається там впевнено та владно. Все, що відболіло і що болить, — там. Це подія десятиліття.

Юрій МИКИТЕНКО,
головний редактор журналу «Всесвіт»

Фундамен­тальне дослідження Івана Дзюби «Тарас Шевченко. Життя і творчість» — перше у світовій шевченкіані дослідження, позбавлене політичної кон’юнктури й академічного догматизму. Чому Кобзар став символом нації? Автор, здається, знайшов відповідь, і тому ця книга — найяскравіша подія сезону.