Справжні дива там, де повінь

Нагадаємо, що місяць тому, на Івана Купала, під час святкування етноліта на озері Світязь, що на Волині, було оголошено Топ–21 природних чудес України. При цьому претендентів на місце у фіналі від усіх регіонів України було рівно сто. Від купальського старту минув рівно місяць й нині фаза фінального інтернет–голосування за сімку кращих природних див добігає кінця. Уже 26 серпня, після голосування в «павутинні» та остаточного слова експертів, Оргкомітет загальнонаціональної акції «Сім природних чудес України» на чолі з ініціатором конкурсу, народним депутатом Миколою Томенком, на території Київської фортеці офіційно оголосить сімку переможців. Наразі ж, за сімнадцять днів до цього «часу Х» стабільно лідирують наступні природні чудеса...

Сімка майже сформувалася

Станом на вчора за свої природні чудеса на сайті www.7chudes.in.ua проголосувало близько двадцяти тисяч відвідувачів. Із відчутним відривом (а це близько семи тисяч інтернет–голосів) перше місце посідають Подільські Товтри (Хмельниччина) — залишки узбережних рифів, витягнутих паралельно давній береговій лінії уздовж Дністра, аналогів яким у світі немає. Місця у трійці лідерів наразі впевнено посідають також і Гранітно–степове Побужжя (Миколаївщина) та Оптимістична печера (Тернопільщина), які набрали більше чотирьох тисяч голосів.

Поки що до сімки лідерів входять ще й Дністровський каньйон (Вінницька, Івано–Франківська, Тернопільська та Хмельницька області), Асканія–Нова (Херсонщина), Буковинські водоспади (Чернівецька область) та озеро Синевир (Закарпаття). У першій десятці з певним відривом також тримаються Олешківські піски (Херсонщина), а також дива Криму — Мармурова печера та Балаклавська бухта з мисами Айя та Фіолент. Як не дивно, але кримські дива, яких було номіновано до топ–21 найбільше, поки що перебувають за межами чудової сімки. Той же Карадазький природний заповідник нині посідає аж дванадцяту позицію.

Водночас впадає в око перевага природних чудес із Західної України та Поділля — з регіонів, які найбільше постраждали від бурхливої повені. Що й казати, якщо два природних чуда лише від суворого Дністра, який показав свій стихійний норов — Подільські Товтри та Дністровський каньйон наразі впевнено займають найвищі сходинки рейтингу. Інші ж знакові для України ріки — Десна та Дунай, нині «пасуть» задніх. Звісно, голоси в мережі Інтернет — це лише половина успіху, адже останнє слово за експертами. Нагадаємо, що науковий та експертний супровід заходу здійснюється Інститутом геологічних наук НАН України та фахівцями біологічних, географічних та геологічних факультетів провідних вузів країни. Утім досвід минулорічної акції підказує, що нинішня сімка лідерів навряд чи зазнає суттєвих змін.

Під загрозою знищення

Загальноукраїнська акція добігає кінця, натомість громадські організації б’ють у дзвони. Так, голова громадської організації «Національний екологічний центр України» Ігор Сиренко і віце–президент Благодійного фонду «Київська ландшафтна ініціатива» Володимир Колінко вважають, що ця акція має перерости у всеукраїнську кампанію з порятунку природних об’єктів України. За їхніми словами, під загрозою знищення перебувають, як мінімум, третина чудес із фінального переліку, тобто не менше семи об’єктів, а також кожен п’ятий із сотні чудес, представлених усіма регіонами країни ще навесні.

Ігор Сиренко і Володимир Колінко стверджують, що знищення загрожує зокрема Дунайсько­му та Чорноморському біо­сферним заповідникам, регіональному парку «Гранітно–степове Побужжя», заплавам річки Десна та іншим. За їхніми даними, це стосується й Балаклавської бухти з мисами Айя і Фіолент — цю територію мають намір забудувати дачами і звести там багатоповерховий готельний комплекс. Є інформація про самозахоплення під будівництво території Національного природного парку «Синевир», де розташоване найбільше озеро Закарпаття, а також про влаштування змагань щодо підкорення гори Говерла прихильниками екстремального спорту — автолюбителями на джипах, які руйнують екосистему заповідної території.

ДО РЕЧІ

«Мокре» Прикарпаття чекає туристів

Прикарпаття заявляє про готовність приймати туристів. Як повідомляють в Івано–Франківській облдержадміністрації, об’єкти туристичної інфраструктури Прикарпаття, в тому числі садиби сільського зеленого туризму, загалом не зазнали значних пошкоджень унаслідок стихії 23—27 липня. Йдеться про такі найбільш відвідувані туристичні місця, як Яремче, Коломийський, Косівський та Надвірнянський райони. Більшість мостів, знищених стихією, вже відбудовано, а решта фактично не впливає на зв’язок із туристичними об’єктами області. Для любителів піших гірських мандрівок доступний Чорногірський хребет, Горгани з боку сіл Паляниця та Бистриця; стежки в нормальному стані, зсувів немає.

Через розмите дорожнє полотно між пропускним пунктом Карпатського національного природного парку і форельним господарством заборонено в’їзд автотранспорту до спортивної бази «Заросляк» (тут починається сходження на Говерлу). Тимчасово, до відновлення залізничного полотна та мостів, припинено поїздки «Карпатським трамваєм» (Долинський район).

Популярні серед туристів об’єкти культурно–історичної спадщини та музеї — «Писанка», Манявський скит, заповідник «Давній Галич» тощо теж у задовільному стані.

Не відмовлятися від подорожей закликають і на Закарпатті, адже більшість територій і основних оздоровниць краю жодним чином не постраждали, а санаторії готові працювати на повну потужність.