Міка Ньютон у Юрмалі.
Продюсер Міки Ньютон Юрій Фальоса не вважає 12–те місце української співачки поразкою. «Нова хвиля» відрізняється від інших конкурсів тим, що це має бути формат для каналу РТР, телевізійна картинка, — каже Фальоса. — В організаторів є підозра, що будь–яке відхилення від формату призведе до перемикання глядачами каналів. У цьому і вся різниця між «Євробаченням» і «Новою хвилею». Хоча фестиваль називають російським «Євробаченням», але на «Євробаченні» ніхто не дозволив би собі змінити учаснику пісню чи костюм, а в Юрмалі це звична справа. Я не вважаю, що такі принципи є поганими. Це формат, і нічого не поробиш. Не погоджуєшся — купуєш квиток назад до Києва за свій рахунок і на тому кінець. На те він і конкурс, а не концерт. Там тебе ніхто не тримає. Міка хотіла представити себе, а їй сказали, що рок — не те, з чим варто виступати в Юрмалі. Першого дня їй замінили костюм, у якому Міка не була Мікою. Другого і третього вона погодилася на зміну пісень, але виступала у своєму образі.
Від цього не було ніякого настрою. Бали після першого конкурсного дня розчарували її і зробили байдужою до боротьби. Режисер усе зіпсував. Якби організатори не втручалися у задуми артистів, Міка б мала одне з перших місць. Її й так усі боялися, вважали головною суперницею. Коли судді оголосили свої оцінки, весь зал свистів від обурення і кричав: «Журі на мило!». Міку обожнювали всі учасники», — ділився враженнями від конкурсу продюсер співачки.
«У випадку існування номінації «подруга конкурсу» Міка була б його королевою. Вона всім давала поради, підтримувала, розважала, знімала нервовий стрес перед виходом на сцену. Коли ми поверталися додому, офіціанти і працівники конкурсу плакали. Казали, що цьогорічна «Нова хвиля» була найдружнішою за всі попередні роки. «Такого задоволення від проведення конкурсу в Юрмалі більше не повториться», — казали Міці на прощання зі сльозами на очах.
Коли я питав у журі, в чому справа, музиканти розводили руками і коротко відповідали: «У Міки все є. Гроші. Продюсер. Талант. Навіщо їй призове місце? Вона без нього проб’ється. Треба дати шанс іншим, кому цього не вистачає». Зараз у Міки насичений графік. Заплановані виступи на фестивалях, у клубах і на збірних концертах у Німеччині, Самарі, Прибалтиці, Росії. Про Міку почули. В цьому і був задум. А то її пісні знали, а дівчини не бачили. Вона не може працювати у поп–стилі, як Іріс, не може змінювати імідж, підлаштовуючись під формат. Тому перемога на конкурсі — це другорядне. Про неї й без призового місця всі говорять.
Недавно ми повернулися з «Чорноморських ігор» зі Скадовська. Там Міка порвала публіку, як тузик грілку. Всі прийшли на виступ Міки і Тіни Кароль. Ось це був концерт, де Міка могла співати, що хоче, мати костюм, який хоче, а не який треба для картинки на екрані.
Міка Ньютон зараз чекає в гості до Києва учасників «Нової хвилі» з Фінляндії і Німеччини. Вони мало не цілодобово переписуються в «Одноклассниках.ру». Хлопці й дівчата з Юрмали без неї не можуть. Вона їхня мати Тереза», — каже «Україні молодій» Юрій Фальоса.
Тепер Фальоса знає, що «Нова хвиля» — це не тільки харизма і талант артиста. «Олег Чорний, продюсер Іріс, готує до конкурсу артистів четвертий рік поспіль. Він уже виробив певну формулу, що, як і де потрібно для перемоги. Є певні кроки, які продюсер розуміє з досвідом у Юрмалі. Чорний їх уже вловив. І це добре», — не тримаючи ні на кого зла, додає Юрій Фальоса.
Усе життя я соромилась співати. І на те були всі підстави: відчувала, що неправильно відтворюю мелодію, голос здавався якимсь «глухим», нецікавим. Але парадокс у тому, що з дитинства саме спів надзвичайно вабив мене: весь вільний час я слухала музику. Можливо, та любов передалася від тата. Він самостійно вивчився грі на декількох народних інструментах, завжди натхненно співав у колі друзів. >>
Ось уже півтора місяця найпопулярнішим музичним хітом в Україні є Державний Гімн. Ще ніколи не звучав він так часто і так масово. Його виконанням були позначені трагічні передранкові години 30 листопада та драматична ніч 11 грудня. Він палко лунав із вуст кожного, хто приходив на Майдан. З ним зустрічали Новий рік півмільйона українців. >>
Раніше, ще до середини грудня, на Майдані раніше суворо дотримувалися традиції щогодини співати «Ще не вмерла». Чоловіки знімали шапки і разом із жінками прикладали руки до серця, виконуючи Гімн України. Новий закон Майдану всім настільки сподобався, що заради виконання Гімну переривалася будь–яка робота, розмова, дискусія. >>
У Японії, коли дитина йде до школи, вона знає 300 народних пісень. В Україні навіть не кожен студент може підтримати своїм голосом співочу компанію. У школах на «народознавство», де б мали вчити звичаї та обрядові пісні, виділяється одна година на тиждень, і то не всі вчителі ставлять перед собою мету розспівати молоде покоління. >>
Для тих, хто не сприймає фольклор у чистому вигляді, музиканти подають етномузику у сучасних обробках. Буває, слухаєш якусь рок–ватагу з роззявленим ротом від захоплення, і навіть не підозрюєш, що цю пісню музиканти привезли з експедиції з Полтавщини чи Карпат. >>
Здається, лише ці корифеї українського рок–панку знають, що таке справжні «танці». У далекому 1987 році квартет молодих зухвалих хлопців уперше вийшов на фестивальну сцену Київського року–клубу і зіграв так, неначе знав, що на наступну чверть століття місце легенд українського року вже їм забезпечено. >>
