«Це був замах на правосуддя!»

      Схоже, що причини вибуху в Дарницькому суді столиці визначено остаточно. І хоча правоохоронці ще досі відмовчуються і говорять про дві основні версії — побутова причина та зловмисний підрив (офіційних же висновків комісії ще немає), судді з усією відповідальністю повідомляють громадськості: у суді вчинили терористичний акт. «Це був замах на правосуддя, — заявив журналістам начальник управління Державної судової адміністрації Києва В'ячеслав Буденко. — Я з усією відповідальністю повідомляю: у приміщенні Дарницького суду жодних ремонтних робіт не проводилося і не планувалося, ніяких газових балонів, як кажуть правоохоронці, у нас не було. Епіцентр вибуху — у туалеті на другому поверсі. Як сказали нам фахівці-піротехніки, за метр від підлоги був вміщений вибуховий пристрій еквівалентом щонайменше 1,5 кілограма тротилу. А за деякими даними, еквівалентом у 4 кілограми».

      Судді Дарницького суду впевнені, що вибух був спланований заздалегідь і виконаний професійно. Мовляв, розраховували зловмисники, що пошкодиться несуча стіна і «складуться» другий та тертій поверхи, а тоді не уникнути численних жертв. Однак, на щастя, цього не трапилося — «вирвало» лише фасадну частину приміщення, бо вибухова хвиля почала «гуляти» коридорами. Про підозрюваних «жертви» замаху не говорять: мовляв, нехай міліція цим займається — у нас інша місія. Щоправда, при цьому голова Дарницького суду Богдан Вавринчук зазначає: «У нас на розгляді перебуває чотири кримінальні справи по вбивствах, пов'язаних з організованими злочинними угрупованнями. Дістати для «ділків» зброю чи вибухівку — справа елементарна». 

      За висновками експертів, працювати у пошкодженому приміщенні суддям не можна — будинок у аварійному стані, є небезпека завалу. Тому наразі вирішується питання про тимчасове відселення працівників і реконструкцію — тим часом роботу суду паралізовано, а з нею разом і розгляд 1400 цивільних, 230 кримінальних справ, третина підсудних по яких перебуває під вартою у слідчому ізоляторі, 1500 адміністративних матеріалів потребують  вирішення. «Нам потрібне нове приміщення, — каже Богдан Вавринчук, — я не говорю вже про психологічний аспект пригоди: людям важко працювати в будинку, де посягали на їхнє життя. Будівля не придатна для подальшої експлуатацiї, і вибух підтвердив це. Приміщення нашого суду — колишній гуртожиток, у ньому дуже вузькі коридори, двом кремезним людям важко в них розійтися. Уявляєте, що там відбувалося під час вибуху?!»

      За словами В'ячеслава Буденка, головною причиною того, що замах став можливим, є відсутність будь-якої охорони в суді. За законом, опікуватися безпекою суддів має Державна судова міліція, але на всі столичні суди не вистачає охоронців повною мірою. І потім, захист судів не означає захист суддів. У столиці, за словами В'ячеслава Буденка, не є поодинокими випадки погроз на адресу суддів, переслідувань. Були «казуси», коли у приймальні «випадково» забували гранати, і навіть є прецеденти вбивств колишніх суддів. Нерідко просто в суді починають з'ясовувати власні стосунки позивачі, розбороняти їх мусять судді чи їхні секретарі.

      На думку столичних юристів, інцидент у Дарницькому суді — «дзеркало стану українських судів загалом». Мовляв, не захищені наші судді, не мають належних умов для роботи та відповідного фінансування. «Ми починаємо працювати над проблемою безпеки наших колег, — веде далі В'ячеслав Буденко, — за два дні до вибуху я дав розпорядження встановити металодетектор в Оболонському суді — наче відчував. Таких засобів захисту наразі потребують усі українські суди, але говорити про таку розкіш не доводиться. До слова, металодетектор в Оболонському суді (він якраз переїздить у нове приміщення) встановлювали не за державний кошт. Про те, в яких умовах працюють наші судді, свідчить красномовно хоча б той факт, що, коли приміщення Дарницького суду віддавали у користування юристам, воно було розраховане на 7 суддів. Зараз у суді — понад 100 працівників. Виходить, що на одного суддю разом із його консультантом та секретарем припадає по 16 квадратних метрів, тоді, як за законом має бути 100 — ось і «товчеться» в одному кабінеті по чотири судді, «стоячи» у черзі на зал засідання, яких катастрофічно не вистачає. А тим часом на кожного працівника Феміди припадає у середньому 200 справ на місяць, щодня до суду звертається 500—700 відвідувачів. Звісно, основна причина усіх проблем — у недофінансуванні: на потреби судів необхідно щороку 67 мільйонів гривень, тоді як реально надається лише 9 мільйонів.

      Є ціла купа аномальних явищ: скажімо, Святошинський суд має два «корпуси» — один поблизу  Окружної, а інший — на Жилянській. І так щодня судді в поліетиленовому пакетику мають возити на розгляд справи у тролейбусах та автобусах, звісно, без охорони...

      Днями працівники Дарницького суду звернулися до Президента України, Голови Верховної Ради, Кабінету Міністрів, міського голови з проханням допомогти у вирішенні їхніх проблем. Звернулися судді й до «простих смертних» із проханням допомогти в лікуванні та оздоровленні потерпілих (нагадаємо, постраждалих 11 осіб)  і ліквідації наслідків вибуху.