Значною мірою причина страшної повені, яка накрила шість областей Західної України, полягає «не в непередбачуваності й неконтрольованості стихії, а в людському чиннику». Так вважає Президент України Віктор Ющенко. Виступаючи на нараді в обласному управлінні МНС Буковини, він заявив: «Більшої безграмотності і безпорядку щодо вирубування лісів, ніж у Чернівецькій області, я не бачив ніде». Президент зазначив, що в області 17 тисяч пилорам, з яких офіційно зареєстровані лише... 39. «Ліцензування такої діяльності — компетенція місцевих органів влади», — нагадав він і наказав упродовж 30 днів провести відповідну інвентаризацію і визначити законність діяльності таких пилорам. У масштабах усієї ж держави Віктор Ющенко вимагає від уряду розробити принципово нову політику в галузі лісового господарства. Отже, мета така: якомога швидше позасаджувати лісами все вирубане і взагалі все, що можна, а також створити національні парки та заповідники.

Були підстави побоюватись найстрашнішого ще 25 липня, коли після сильних дощів піднявся рівень не тільки великого Дністра, а й зросла течія в його подільських напівгірських притоках. У ту п’ятницю ввечері подружжя з села Борщівці Могилів–Подільського району — тридцятитрирічна Тетяна Непійко та тридцятип’ятирічний Станіслав Данильчук — поверталися з дня народження. На мокрій дорозі біля самого крутого берега Тетяна послизнулась і злетіла в річку Немійку, що бурхливо нуртувала під ногами. Станіслав кинувся їй допомагати, але його теж знесло водою.

Адже ще 17 липня 1998 року у Львові відбулося засідання урядової комісії, на якому було вирішено продовжувати будівництво протиповеневого водосховища на річці Стрий у Карпатах — одне з двадцяти запланованих ще в 70–х роках минулого століття. Це була комплексна державна програма боротьби з карпатськими повенями, якоюсь мірою надихнута позитивним досвідом роботи Теребле–Ронської ГЕС. Узагалі ж протиповеневі водосховища в українських Карпатах будували ще за Австро–Угорщини в XIX столітті, тож досвід є і був.