Мільйон гривень податків щодня: як «Френдлі Віндтехнолоджі» наповнює бюджети громад Закарпаття
Під час війни місцеві бюджети значною мірою залежать від роботи бізнесу, який продовжує сплачувати податки та підтримувати економіку громад. >>
Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.
Переважна більшість вітчизняних газорозподільних мереж була побудована в 60—70–х роках. І тому рівень їх зношеності реально дуже високий. Десять відсотків із них переступили межу цілковитого зношення. Вони практично непридатні до експлуатації. А загальний рівень зношеності газорозподільних мереж, за експертними оцінками, становить близько 55—60 %. Тобто ця ситуація є близькою до техногенної катастрофи. Тому профспілки облгазів збираються на цьому тижні провести акцію біля стін Кабміну. Понад 10 тисяч працівників газової галузі проситимуть уряд звернути увагу на їхні проблеми.
100–відсотково зношені мережі працюють завдяки надзусиллям людей, які тут працюють, і завдяки невеликим коштам, котрі вкладають в окремі ділянки цих газорозподільних мереж.
Уся проблема полягає в тому, що відповідальність за належний стан газорозподільних мереж сьогодні в Україні покладена на газорозподільні організації, але кошти, які мали би бути виділені на відновлення інфраструктури, на її ремонт, мають бути закладені в тариф на транспортування природного газу цими мережами. І основна проблема полягає в тому, що цей тариф уже більше року не переглядали. Він дуже низький і економічно необґрунтований. І джерел для підтримки газорозподільних мереж у належному стані на сьогоднішні практично немає.
Більше того — немає коштів на виплату заробітної плати працівникам, які обслуговують мережу. Безумовно, тарифи на транспортування природного газу мають бути підвищеними. Не йдеться про ціну на газ. Ми маємо розділити в нашій свідомості дві речі: є ціна на газ, і вона формується в основному за рахунок зовнішніх чинників — за рахунок світової кон’юнктури на ринку, за рахунок того, як ефективно працюють державні органи, і є вартість транспортування цього газу газорозподільними мережами країни. Насамперед це стосується безпеки тієї мережі, яка пронизує всю країну.
Газорозподільні компанії сьогодні виконали всі формальності, пов’язані з процедурою підвищення тарифів, підготували всі необхідні документи і подали на розгляд до НКРЕ, яка є тим органом, що переглядає тарифи. На сьогоднішні є відповідна постанова Кабінету Міністрів, яка рекомендує підвищення межових цін на газ для населення, що як наслідок має викликати підвищення тарифів на транспортування. Прем’єр–міністр доручила НКРЕ розглянути дану проблему до 31 липня поточного року, а РНБУ ще 1 лютого рекомендувала переглянути тарифну сітку постачання газу. Підтримати галузь пообіцяли і в НАК «Нафтогаз України», яка, до речі, і є основним власником обл– та міськгазів. Компанія готова відстоювати інтереси галузі в НКРЕ. Однак, незважаючи на публічну підтримку галузі, конкретних дій у високих столичних кабінетах робити ніхто не поспішає. У прес–службі НКРЕ заявили, що проти підвищення тарифів виступають Мінекономіки та Мінфін. Аргументація: зростання тарифів спровокує темпи інфляції, а те, що може статися нова біда, мабуть, урядові установи мало турбує.
«Сьогодні частка на транспортування в загальній вартості газу, наприклад, для промисловості — це 4,5 % у середньому по Україні. Для бюджетної сфери — всього 4,4%. Для населення — 13 %. Тариф на транспортування — це не так багато. Але це плата за нашу безпеку, за те, щоб державне майно, яким є й газорозподільні мережі, було в належному стані», — пояснює генеральний директор ТОВ «Газекс–Україна» Віталій Дем’янюк.
Газовики закликають створити інструменти для залучення коштів для інфраструктури й не створювати додаткового навантаження на державний бюджет, створити той механізм, який дозволить на м’яких ринкових умовах залучати інвестиції й відновити те саме державне майно.
«Упродовж останнього року заклики та звернення до перших осіб держави давали хіба що формальний ефект. Тарифи піднімали з 2007 року, і вимоги їхнього перегляду — це не спроба отримати економічну вигоду, а спроба отримати фінансування безпеки споживачів — заслуженої та необхідної», — вважає голова Всеукраїнської асоціації обласних газорозподільчих підприємств Василь Марчук.
Фахівці вже порахували, що для простих громадян підвищення тарифів на транспортування потягне збільшення ціни на газ — від 3,5 до 7 відсотків, тобто на кілька гривень. Плата за безпеку мереж — цілком адекватна.
Під час війни місцеві бюджети значною мірою залежать від роботи бізнесу, який продовжує сплачувати податки та підтримувати економіку громад. >>
Утворення десяти репресивних зон, в яких економічний розвиток значно відставатиме від решти регіонів країни прогнозує Нацбанк України. Щоправда, така тенденція вже є, і з продовженням війни вона лише буде поглиблюватись. >>
«Ярмарок смаку 2026» — одна з найважливіших гастрономічних подій Львівщини, спрямована на підтримку малих і середніх виробників органічної продукції та крафтових виробництв з усієї України. >>
В кількох локаціях Тернополя — двох парках і дендрарії біля однієї зі шкіл — з’явилися незрозумілі, на перший погляд здалеку, невеликі споруди. >>
У Києві це роками продавали як політичний ситком. З веселими репризами «95 кварталу», жартами про «жадібних банкірів», телевізійним карнавалом на каналах Ігоря Коломойського і нескінченним потоком мемів, де держава виглядала дурною, смішною і безпорадною. >>
Як далеко може бачити людське око? Вчені говорять, що якби не лінія горизонту, то воно могло б розгледіти полум’я від свічки на відстані близько 50 кілометрів. >>