Працює приймальна комісія Харківського національного університету ім. Каразіна. (Фото Укрінформ.)
У вищих навчальних закладах завершується оприлюднення списків осіб, рекомендованих до вступу. За перебігом цьогорічної вступної кампанії вперше стежила коаліція дванадцяти неурядових організацій у рамках національного проекту «Громадське спостереження за вступною кампанією 2008». Він здійснюється у 30 ВНЗ, що мають статуси державних і національних, у 14 регіонах країни. Серед учасників моніторингу — «Школа рівних можливостей» (Київ), «Технології оптимального розвитку особистості» (Кіровоград), «Комітет виборців України» (Дрогобич), Житомирський центр молодіжних ініціатив, Білоцерківська молодіжна організація «Ліга», громадська мережа «Опора», «Нова генерація» (Херсон), «Педагоги за мир» (Бердянськ), «Альянс» (Донецьк), «Товариство Лева» (Львів).
Коаліція відслідковувала, наскільки навчальний заклад відкритий до надання інформації, чи інформативними є сайти ВНЗ, як оцінюють роботу приймальних комісій самі абітурієнти. «Ми заходили в приймальні комісії та спостерігали за роботою там очима технічного працівника, — розповідає Алла Волошина, керівник проекту. — Брали участь у засіданнях приймальних комісій, коли вирішувалося питання щодо зарахування абітурієнтів. Подібний процес відбувався вперше, і треба сказати: не всі приймальні комісії охоче йшли назустріч. 50% із них чекали вказівок із МОН, щоб пустити громадських спостерігачів. Чинили опір у Білій Церкві, Черкасах, Рівному. Противагу їм складають вузи, які охоче йшли назустріч: КНЕУ ім. В. Гетьмана, Національний університет «Львівська політехніка», навчальні заклади Кіровограда. Про порушення, які фіксували наші спостерігачі, ми повідомляли МОН. Скажімо, Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов вивісив повідомлення, що для складання вступних тестів необхідно здати 70 гривень, — це незаконно. Міністерство про це знає і працює над виправленням ситуації».
Робота приймальних комісій, зокрема, ускладнювалася тим, що неможливо було відразу перевіряти достовірність сертифікатів Зовнішнього незалежного оцінювання, оскільки потрібно було звіряти документи з базою даних Українського центру оцінювання якості освіти. Для цього потрібно, щоб кожен член приймальної комісії мав персональний комп’ютер і доступ до Інтернету. Однак матеріально–технічна база багатьох ВНЗ не настільки досконала, отож займатися перевіркою доводилось у вечірні години за рахунок особистого часу членів приймальної комісії.
Алла Волошина каже, що вони з колегами очікували великої кількості медичних довідок, які б виправдовували неучасть абітурієнта в Зовнішньому незалежному оцінюванні. На щастя, ця гіпотеза не підтвердилась. Лише близько 1—1,5 відсотка абітурієнтів мали такі «страховки» на вступ.
«Особливою характеристикою цієї вступної кампанії стала велика кількість серед вступників абітурієнтів пільгових категорій, — зауважує Алла Волошина. — Для соціально орієнтованої держави це нормально. Водночас коли ми були присутні на засіданні приймальних комісій, де обговорювалося питання про рекомендацію на зарахування, чули обурення деканів, які хочуть взяти собі найкращих студентів, що здатні опанувати матеріал — це люди, які отримали 398 балів за дві дисципліни. Але вони не мають права цього зробити, оскільки, згідно з чинними нормативними документами, перевага за вступниками пільгових категорій, які мають 124 бали. Таким чином майже всі місця державного замовлення (а їх невелика кількість, як правило) покриваються людьми, які на Зовнішньому незалежному оцінюванні показали низькі або посередні результати».
З 1 до 15 липня у ВНЗ, що мають статус національного, організація ТОРО (технології оптимального розвитку особистості) проводила екзитпол — опитування абітурієнтів на виході з приймальних комісій. Учасникам вдалося опитати понад 7,5 тисячі абітурієнтів — це, практично, кожен п’ятий з тих, хто подавав документи до навчальних закладів. У переважної більшості абітурієнтів документи приймали відразу, якщо ж цього не відбувалося, то причиною ставала їхня некомплектність. Щоправда, в окремих випадках просили надати цікаві документи — наприклад, довідку про несудимість, хоча серед «піддослідних» ВНЗ не було жодного закладу міліцейського чи військового напрямку.
«Ми спостерегли цікаву тенденцію: є достатньо велика частина ВНЗ (50%), що проєвропейськи орієнтована у своїй роботі, яка зосереджена саме на абітурієнті. А є такі, що продовжують працювати за старою — радянською — схемою: орієнтуються на власні нормативи і чомусь не дуже зацікавлені в результатах роботи, — розповідає президент ТОРО Олексій Хмара. — Приємно, що під час самої кампанії багато вишів просто на очах почали міняти своє ставлення до абітурієнта, бачити в ньому замовника — людину, яка має диктувати правила гри. Це позначалося на якості їхньої роботи. Взяти два вузи — в одному були величезні черги і чекати доводилося по шість годин, щоб подати документи, а в іншому людина за півтори години встигала і подати документи, й уточнити інформацію, яка її цікавила. Отже, за нашим спостереженням, вітчизняним вузам сьогодні бракує логістики».
Цього року умовами прийому вузам було дозволено набирати майбутніх студентів за системою довузівської підготовки. Тобто зі 100% майбутніх першокурсників 40 відсотків становили люди, які проходили платні підготовчі курси, вони мали суттєву пільгу під час вступу. Зберігається традиція цільової підготовки фахівців для тієї чи іншої галузі, наприклад, вчителів у сільські школи. За даними коаліції, в цілому по Україні цей відсоток пільговиків становить від 20 до 30. Отже, лише навколо 30 відсотків місць, власне, і відбувався конкурс сертифікатів.
«Оскільки один абітурієнт мав право подати документи в необмежену кількість навчальних закладів, під дверима приймальних комісій вишиковувалися черги, — нагадав знайому багатьом абітурієнтам картину Олексій Хмара. — Умови роботи приймальних комісій регламентуються правилами, які не змінювалися впродовж 25 років. А зовнішнє незалежне оцінювання — новий напрямок роботи в системі прийому».
У планах коаліції — створити єдиний електронний реєстр абітурієнтів, які подають документи до всіх навчальних закладів, — аби полегшити роботу навчальним закладам. Нині міркують, як втілити цю ідею на практиці, не порушивши при цьому прав ні абітурієнтів, ні навчальних закладів. Переговори про це вже ведуться не тільки з МОН, а й із секретаріатом Президента, профільним комітетом Верховної Ради.
Наступний етап роботи коаліції — моніторинг діяльності апеляційних комісій. «Ми готові стежити за процесом подання апеляцій від абітурієнтів, які з тих чи інших причин не потрапили до списків рекомендованих до вступу. Хоча, що цікаво, — за останні три роки у двох третинах ВНЗ не було жодної апеляції з цього питання. Це означає, що, на жаль, самі абітурієнти не хочуть або не вміють скаржитися», — наголошує Олексій Хмара.
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
