Зарубіжна гуманітаристика
1. Едвард САЇД. Культура й імперіалізм. — К.: Критика, 608 с.(о)
2. Карл МАНГАЙМ. Ідеологія та утопія. — К.: Дух і Літера, 370 с.(п)
3. Іммануїл КАНТ. Естетика. — Л.: Аверс, 360 с.(о)
4. Глобальні модерності. Сер. «Зміна парадигми». — К.: Ніка–Центр, 400 с.(п)
5. Єжи Ґедройць та українська еміґрація: листування 1950—1982 років. — К.: Критика, 752 с.(п)
6. Ален БЕЗАНСОН. Лихо століття. Про комунізм, нацизм та унікальність голокосту. Сер. «Історія і сучасність». — К.: Пульсари, 136 с. (п)
7. Алістер МАК–ҐРАТ. Інтелектуальні витоки європейської Реформації. Сер. «Ідеї та Історії». — К.: Ніка–Центр, 344 с. (п)
Українська гуманітаристика
1. Сергій КРИМСЬКИЙ. Під сиґнатурою Софії. — К.: Києво–Могилянська академія, 367 с.(о)
2. Роман КІСЬ. Фінал третього Риму. Книга друга. Осторонь Азіопи. — Л.: Літопис, 506 с. (п)
3. Громадянське суспільство в Україні за доби глобалізації: ціннісно–нормативне та інституційне забезпечення його розбудови. — К.: б/н, 318 с. (о)
4. Сергій ЖИЖКО. Нація як спільнота. — К.: Дніпро, 808 с. (о)
5. Анатолій ДНІСТРОВИЙ. «Злами й консенсус». Шість есеїв на захист ліберальної демократії в перехідних умовах. — Х.: Акта, 108 с. (к)
6. Морія. Выпуск №8. — Одесса: Общинный дом еврейских знаний «Морія», 268 с. (о)
Анатолій ДНІСТРОВИЙ, літератор
Якщо подивитися на нашу перекладну гуманітаристику, то видно, що вона за своєю природою здебільшого євроцентрична: значна частина філософських, культурологічних, соціологічних книг, перекладених в Україні, належить європейському розуму. В орбіті цього інтенсивного впливу перебуває і наш науково–освітній та інтелектуальний процес. У цьому, звісно, нічого поганого немає. Але хочеться більшого. «Культура та імперіалізм» Едварда Саїда — саме такий інший погляд.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
