П’ять мільярдів з–під риштувань

Підтвердивши указ Президента, яким постраждалі від стихії території Вінницької, Івано–Франківської, Львівської, Закарпатської, Тернопільської та Чернівецької областей оголошують зонами надзвичайної екологічної ситуації, Верховна Рада виділила понад 5 млрд. гривень на ліквідацію наслідків повені.

441 голос «за» викликані з відпусток народні депутати віддавали в сесійній залі, де також панував свого роду «надзвичайний стан»: парламентарії сиділи під будівельними риштуваннями, а з балкону загрозливо нависали відра з фарбою. У парламенті, як відомо, ремонт, тож і спікеру, і промовцям довелося виступати не зі звичної президії й трибуни, а з нашвидкуруч влаштованих тимчасових їх замінників. Та всі народні обранці, навіть зізнаючись, що відпустку переривати не хотілося, одностайно твердили: заради такої святої справи, як допомога постраждалим, вони готові не помічати незручностей.

Значно більшого дискомфорту, як зізнався лідер фракції свого блоку Володимир Литвин, парламентаріям завдали не риштування, а неузгодженість між гілками влади. Мовляв, як можна навіть у таку скрутну для держави хвилину думати про власний піар і суперечки? Дивувалися й «регіонали». «Президент і Прем’єр–міністр — це ж одна влада! Невже вони не могли сісти й домовитися про один законопроект, в якому були б враховані пропозиції і Ющенка, і Тимошенко?» — цікавилася з трибуни Ганна Герман. Саме вона першою висунула пропозицію оголосити в засіданні ВР перерву, протягом якої узгодити пропозиції Президента й уряду в одне ціле. Зрештою саме так і було зроблено: Комітет з питань бюджету, позасідавши кілька годин, виніс на розгляд парламенту спільне рішення, за яке законодавці й проголосували.

Зранку ж, поки єдиного проекту ще не було, у кулуарах активно обговорювали відмінності між навіть не двома, а трьома законопроектами: до варіантів уряду і Президента додався ще й депутатський, внесений представником Партії регіонів Олександром Пеклушен­ком. Він, утім, майже повторював президентський варіант, тому «нашоукраїнці» не приховували: якщо пропозиції глави держави не пройдуть, вони готові підтримати проект Пеклушенка. По–перше, на відміну від уряду, на ліквідацію наслідків стихії Ющенко і Пеклушенко пропонували спрямувати майже на півтора мільярда більше коштів. По–друге, зміни до бюджету обмежували тільки тими статтями, які стосуються катастрофи (уряд намагався «під шумок» протягнути й деякі інші зміни). І, нарешті, всіх, окрім фракції БЮТ, обурював механізм розподілу коштів, запропонований Кабміном. Замість спрямувати фінансування одразу в постраждалі регіони, уряд вимагав зосередити їх у резервному фонді. Виділяти кошти з якого може тільки Кабмін. «Тимошенко хоче, щоб «губернатори» до неї вишиковувалися в чергу й слізно просили ці гроші, — обурювалися «нашоукраїнці». — А що від них вимагатимуть в обмін на швидше виділення коштів — спрогнозувати нескладно». Послуху й політичних поступок, очевидно.

До речі, як повідомив «Україні молодій» БЮТівець Остап Семерак, напередодні Бюджетний комітет, прозасідавши до ночі, вирішив рекомендувати Верховній Раді взяти за основу таки урядовий законопроект. За це рішення проголосували 11 членів комітету, «проти» — 10. «Пе­ремож­ний» голос на користь «тимошенків­ських» змін до бюджету, за інформацією «УМ», дав представник фракції «НУНС», член «На­род­ної самооборони» Ки­рило Куликов.

Та добре те, що добре закінчується. Верховна Рада таки спромоглася об’єднатися заради доброї справи, політичні амбіції не стали на заваді бодай короткочасному взаєморозумінню, і всі питання, включно з підвищенням акцизного збору на тютюн, депутати вирішили позитивно. Не пройшло тільки одне: парламентарії не дали згоди на надання 24 мільярдів гривень субвенцій «Автодору». І знову розійшлися на канікули.