До моря — на «Газелі», до Євро — у готелі

Трохи більше місяця тому Вишгородський район Київської області відсвяткував 35–річчя з дня свого заснування. Вже після того влада регіону підписала домовленість про співпрацю зі Всеволозьким районом Ленінградської області. Вишгородський район був єдиним із 25 адміністративних одиниць Київщини, представників якого запросили на зустріч такого рівня. А днями сюди завітали інвестори з Об’єднаних Арабських Еміратів, щоб домовитися про співпрацю в рамках підготовки до чемпіонату Європи з футболу Євро–2012.

На забезпечення державних інтересів

«Я справді пишаюся регіоном, бо тутешнє керівництво має прекрасні здобутки, що свідчать про ефективність роботи. І це стосується всіх сфер життя», — зізналася журналістам після святкування 35–річчя Вишгородського району голова Київської облдержадміністрації Віра Ульянченко.

А нещодавно районне керівництво зустрічало генерального менеджера компанії з Об’єднаних Арабських Еміратів Сергія Цимбалова. Він прибув із делегацією, щоб узяти участь у переговорах щодо залучення інвестицій для розбудови інфраструктури району в рамках підготовки до чемпіонату Європи з футболу. Вишгородщина потрапляє у стокілометрову зону столиці, а тому буде задіяна і в міжнародному футбольному проекті. Наразі влада тримає у таємниці амбітні плани. Проте ходять чутки, що про будівництво готелю вже є домовленість на найвищому рівні держави. Адже і Європа звертає увагу, що Україні час подумати, де прихистити тисячі вболівальників.

Не приховувала Віра Ульянченко свого задоволення і тим, що вишгородці відповідально поставилися до виконання програми Президента Віктора Ющенка «Медицина на селі». В районі налагодили належне медичне забезпечення, закупивши нові автомобілі «швидкої». А нині в планах будівництво гуртожитку та будинку для медперсоналу. Це має стати одним із тих аргументів, завдяки яким випускники медінститутів виявлятимуть бажання працювати не лише у великому місті. «Днями до нас приїжджала прекрасний лікар–терапевт із Дніпропетровська, яка має бажання працювати у нас і яку ми із задоволенням узяли б, — розповідає заступник головного лікаря з медичного обслуговування Центральної лікарні Вишгорода Лариса Медведь. — Та, на жаль, залишитися не змогла, бо поки що не можемо запропонувати їй житло».

Лариса Вікторівна працює медиком не перший десяток років. Каже, що за останні декілька років ситуація з медициною нарешті покращується. Влада району вже почала шукати шляхи, як залучити для роботи на селі молодих спеціалістів. Відтак, не чекаючи допомоги від держави, в окремих селах уже знайшли квартири, які надаватимуть як соціальне житло для охочих працювати у «глибинці». Нині район забезпечив практично всі сільські медустанови автосполученням з райцентром. А це особливо важливо, зважаючи на специфіку розсташування Вишгородського району. «Наш регіон неординарний, адже розташований на центральній трасі. Люди приїжджають сюди і у дачних справах. Усе це разом зумовлює зростання травматизму. Та тепер ми можемо надати вчасну і кваліфіковану допомогу», — відзначає Лариса Вікторівна.

Нещодавно в рамках програми «Здоров’я нації» тут отримали від Головного управління Міністерства охорони здоров’я апарат штучної вентиляції легенів, сучасний інкубатор для виходжування недоношених дітей і рентгендіагностичний апарат, що є незамінним навіть у контексті покращення демографічної ситуації в Україні», — додає Лариса Медведь.

І як тут не згадати про те, що нині в Україні налічується понад 100 тисяч дітей, позбавлених сім’ї. Саме аби зрушити з «мертвої точки» цю проблему, глава держави видав указ, яким 2008 рік оголошено Роком підтримки національного усиновлення та інших форм сімейного виховання дітей–сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Окрім того, Віктор Ющенко виступив із пропозицією негайно спростити процедуру всиновлення дітей. Утім Верховна Рада, як завжди, не знайшла часу внести відповідні зміни до закону. Та тут уже слушну пропозицію Президента підтримали українські громадяни. Попри всі перепони, вони знайшли можливість якщо не всиновити, то принаймні дати дітям добре виховання. І в цій непростій справі Вишгородський район лідирує в Київській області.

Влада дбає — людина відпочиває

Родина Кушніренків із села Лютіж Вишгородського району тепер багатодітна. Подружжя мало одну донечку, а тепер у них шестеро дітей — взяли на виховання ще п’ятьох дітлахів. Кажуть, що, може, і всиновили б, та мороки забагато. Дзвінок кореспондента «УМ» застав щасливих батьків Петра Олександровича та Юлію Вікторівну з діточками на морі, куди вони поїхали автомобілем «Газель», ключі від якої вручила на святкуванні ювілею району «губернатор». «Коли народилася Естер, зрозуміли, наскільки важливо, що ми у неї є. Виникло непереборне бажання допомогти й знедоленій дитині відчути любов, тепло, надію. Тож пішли в службу у справах дітей і заявили, що хочемо допомогти, — хвилювався під час розмови пан Петро. — Яку саме дитину — не вибирали. Нам тільки сказали: візьміть оцю, бо у неї, окрім старенької бабусі, більше нікого немає».

Сімейство Кушніренків зрозуміло, що може допомогти ще кільком діткам, тому згодом узяли ще трьох. Їхні прізвища не змінювали, не забороняють спілкуватися й зі старими друзями. Адже, кажуть, часи змінилися, держава та влада відчутно допомагають, словом, наближаємося до Європи, тому ставлення до дітей має бути «не радянське». «Єдине, чого б хотілося, — щоб люди не запитували, навіщо нам це, щоб розуміли, чому ми виховуємо нерідних дітей», — додає Петро Олександрович.

Взяли... Ющенків

Тетяна Сувид має двох уже дорослих рідних дітей. Колись навіть не думала, що виховуватиме ще й чужих. Та одного дня сестра взяла на канікули з дитбудинку десятирічного Сашу. «Коли я його побачила, ніби клубок у горлі став. Згодом почали регулярно забирати хлопчика на всі канікули й свята. Так він і залишився з нами», — розповідає Тетяна Григорівна.

Жінка працює молодшою медичною сестрою в обласній лікарні. Чоловік уже на пенсії. Та це не завадило взяти на виховання ще двох хлопців. Одного разу подружню пару запросили в районну соцслужбу, де розповіли про двох хлопчиків, які раніше мешкали у прийомних батьків. Так у Сувидів оселилися Рома та Мишко Ющенки, і радості в хаті стало ще більше. «Головне — щоб діти розуміли, що це сім’я, тепло, любов, мир і спокій», — каже пані Тетяна.

Традиції дивні — родини міцні

Живуть на Вишгородщині й ті, хто не брав прийомних дітей, проте і демографічну ситуацію в державі поліпшує, і дітей віддавати до дитбудинку наміру не має. Справді, велика родина Сулейманових виховує дев’ятеро рідних діточок, найменшому з яких лише чотири рочки. Родіон, Роман, Руслана, Рената, Ростислава, Роза, Раїса, Раміс, Роксолана — батьки кажуть, що літера «р» пристала до їхніх дітей майже випадково. «Першу дитину назвали, а потім уже всі разом вибирали імена, — розповідає Олександра Василівна. — Тож ім’я на «р» стало вже традицією».

Багатодітна мати нині на пенсії, а чоловік — фермер. Кажуть, що жити важко, та, дякувати Богу, держава не забуває. «Нам допомогли побудувати будинок, на Миколая подарували комп’ютер, тепер — «Газель», — додає пані Олександра.

Голова Вишгородської райдержадміністрації Анатолій Ольшанський каже, що це лише початок значної за обсягом роботи, яку належить виконати щодо поліпшення умов життя багатодітних родин та дітей–сиріт. «За минулий рік ми оздоровили більше п’яти тисяч дітей у найкращих санаторіях та базах відпочинку», — зазначає голова РДА.

Уже за перше півріччя цього року в районі оздоровлено понад чотири тисячі дітей. Ті ж, хто досі не потрапив до числа щасливчиків, можуть сподіватися на значно «крутіші» канікули. Адже в одному з пунктів підписаної домовленості з Всеволозьким районом Ленінградської області йдеться про співпрацю в галузі освіти та молодіжної політики. Відтак обмінюючись делегаціями школярів, спільно організовують літній відпочинок та культурне дозвілля».

За таку співпрацю всіляко ратує й Віра Ульянченко, яка доклала чи не найбільше зусиль у програмі «обмін дітьми» з Росією на період літніх канікул. «Ми не можемо забувати про багатодітні сім’ї, про тих, хто дбає не лише про своїх діточок, а й не забуває про тих, хто позбавлений батьківської любові. Я пишаюся тим, що влада району разом із підприємцями, бізнесменами допомагає людям у непростих ситуаціях».

Олекса ФЕРТИК