Бачили б очі...

У кефірі, сирках та десертах багато консервантів, у бананах, динях та кавунах — нітратів, у соках та цукатах — штучні барвники. А в цукерках — трансізомери ненасичених жирних кислот. До таких невтішних результатів дійшли експерти Держспоживстандарту, перевіривши необов’язкову для сертифікації продукцію. Вважається, що споживач може сам обрати продукцію, яка йому більше до душі. «Проте він може оцінити продукт лише за кольором та смаком. А наявність важких металів, трансізомерів чи мікробіологічних невідповідностей на смак визначити неможливо», — констатує заступник головного директора «Укрметртестстандарту» Віктор Ример. Загалом же 80 відсотків перевіреної Держспоживстандартом продукції не відповідає вимогам якості.

Обережно: трансізомери

А такі продукти небезпечні. «На сайті Європейської комісії були опубліковані дані, що транс–ізомери збільшують ризик коронарних та серцевих захворювань, прискорюють розвиток атеросклерозу, викликають серцево–судинні захворювання. Жінка, яка регулярно споживає продукти з їх вмістом, ризикує народити дитину з цукровим діабетом, а у чоловіків така їжа може викликати імпотенцію», — попереджає начальник науково–дослідного центру випробування продукції «Укрметртестстандарту» Володимир Семенович.

У багатьох країнах Євросоюзу, наприклад у Данії, вміст транс–ізомерів нормується — він не має перевищувати двох відсотків. У Сполучених Штатах також вимагають зазначати вміст цих речовин на етикетці. В Україні ж їх вміст нормується лише в сирах та маргаринах (не більше 8 відсотків) та в жирах для молочної промисловості (не більше 15 відсотків). «А як же інші жиромісткі продукти харчування, наприклад, цукерки та вафлі?» — дивується Володимир Семенович. За даними дослідження, саме в солодощах компаній «Житомирські ласощі», «Солодкий світ» та «АВК» й були виявлені трансізомери.

Не краща ситуація й із молочними продуктами. У них виявлено бензойну та сорбінову кислоти. До того ж якщо вміст першої мусить бути не більше п’яти міліграмів на кілограм продукції, то другої узагалі міститись не повинно. Останню спеціалісти виявили в йогуртах компаній «Молочний дім» (Павлоград) та «Молочна фабрика Рейнфорд» (Житомир). Не завжди вкладаються в норму бензойної кислоти «Кременчуцький держмолокозавод», «Вімм–Білль–Данн», «Данон» та «Кампіна» (Росія). «За результатами ми дійшли висновків, що норма вмісту бензойної кислоти в Україні надто жорстка і не відповідає сучасним реаліям. Адже в Європі ця норма становить 40 міліграмів на кілограм продукту, тобто у вісім разів більша», — зазначив Володимир Семенович. У Європі допустимий вміст кислоти більший, адже вона утворюється в кисломолочних продуктах у процесі ферментації, тобто природнім шляхом. «В Україні треба встановити реальну норму вмісту бензойної кислоти та зобов’язати виробника маркувати її вміст на етикетці», — переконаний він.

Піду у відпустку — за десять днів перевірка

Проте основна проблема в тому, що незначна частина продукції на ринку підлягає сертифікації. «Лише 26 позицій із, мабуть, близько тисячі», — зазначає заступник головного директора «Укрметртестстандарту» Віктор Ример. Та і їхню якість перевірити важко — через норми закону. «Проведення ефективного контролю за якістю продукції поки неможливе. Наразі ми повинні попередити суб’єкта господарювання за десять днів до перевірки і вказати її чіткі терміни», — роз’яснює начальник науково–технічного центру перспективного розвитку стандартизації та державного нагляду Людмила Кузьменко.

Зрозуміло, що десять днів — достатній час для виробника неякісної продукції, аби замести сліди. У кращому випадку такий виробник завезе якісну сировину. У гіршому ж — закриється, поїде у відпустку чи відрядження. Або й узагалі закриє виробництво. Мовляв, нема замовлення... «А далі набуває чинності наступна норма закону: терміни проведення перевірки продовжувати чи переносити забороняється. Після цього виробник продовжує випускати на ринок таку ж неякісну продукцію. Проконтролювати її неможливо», — підсумовує Людмила Кузьменко.

Проте навіть дослідження Держспоживстандарту не мають серйозних наслідків. «Ми інформацію про порушників не приховуємо — направляємо у територіальні органи «Держспоживстандарту» для впровадження відповідних заходів. Вони тоді повинні приходити з перевіркою, однак мусять попередити виробника за десять днів...» — роз’яснює Віктор Ример. З іншого ж боку, вони повинні довести, що це не випадкове явище, а постійне. І тут теж виникають проблеми з перевірками. Проте у «Держспоживстандарті» не впадають у відчай. «У нас є позитивний приклад. Рік тому Житомирський молокозавод випускав «100% пломбір», значну частину якого становили рослинні жири. Цього року — повністю зроблений із молока. Нам було приємно», — додає заступник головного директора «Укрметртестстандарту». Проте далеко не всі виробники настільки старанні. Більшість продовжує писати на етикетках одне, а в упаковку класти зовсім інше.