У піджаках від Константина, з іконою від Варфоломія

Чому не зміг сісти Білоног у нових штанях

Минулого уїк–енду країна проводжала свою національну команду на ХХІХ літні Олімпійські ігри. У п’ятницю в Національному палаці «Укра­їна» НОК провів презентацію парадної форми наших олімпійців. Продемонстрували її на собі, як уже повелося, українські грації художньої гімнастики — Ганна Безсонова й Наталія Годунко. Чоловічі ж комплекти першими вдягли президент НОК Сергій Бубка й «спортивний» міністр Юрій Павленко.

Форму синього й жовтого кольорів розробили кравці фірми «Боско». Її представник, дизайнер Константин Андрікопулос, розповів, що костюми створені в традиціях початку 1990–х років, коли незалежна Україна лише починала свій шлях у світі. Ця форма дійсно є парадною, адже навряд чи її можна буде вдягти ще кудись, крім як на офіційні церемонії. Один комплект оцінюється у дві тисячі євро, але до вільного продажу він не надійде.

Одразу ж розгорнулися суперечки стосовно нового дизайну. Недоброзичливці називають чоловічий костюм одягом швейцарів, а жіночий — строєм стюардес. Найбільше не подобається яскраве жовте окантування на великих комірах. Ще більше претензій не до вигляду, а до якості костюмів. У декого зі спортсменів одразу відлітали ґудзики, на швах утворювалися дірки, десь стирчали зайві нитки, не кажучи вже про те, що не всім дістався потрібний розмір. Гігант–штовхальник ядра Юрій Білоног так і не ризикнув у автобусі присісти, бо тісні брюки ладні були репнути.

На офіційній церемонії проводів команди в неділю у центрі столиці з’явилися далеко не всі наші спортсмени. Близько 50 атлетів, тренерів, лікарів і масажистів зі спортивної гімна­стики, академічного веслування, стрільби, вітрильного спорту та стрільби з лука вже прибули до олімпійського селища в Пекіні. Дехто, як, скажімо, плавці й шпажисти, перебуває на зборах у Азії для проходження акліматизації. Дехто ще пакує валізи в рідному місті.

Випробування чеканням, винагороджене іконою

Своєрідне випробування на міцність пережили позавчора ввечері ті олімпійці, котрі перебувають у Києві. Спочатку о 19–й годині їх зібрали біля Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту. Очікувалося, що о 20.00 автобуси вирушать на Хрещатик. Але з’явилися там атлети о 21–й. Потім до 22.20 їм довелося стояти в колонах на головній вулиці країни — анонсований на 20–ту годину марш затримувався. Як виявилося пізніше, через очікувану участь у проводах Президента Віктора Ющенка.

Та нарешті години очікування лишилися позаду, й колони рушили з Бессарабської площі до майдану Незалежності. Глядачі, які тим часом розважалися концертом естрадних виконавців, радісно переключилися на олімпійців. На сцені чиновники різних рангів говорили пафосні слова, думаючи, що надихають таким чином на звершення. Хоча, як відомо, ніщо не окрилює так, як реальні справи. Зокрема, з підготовки до Ігор, якою чимало атлетів залишилися незадоволені.

Під оплески Майдану олімпійський чемпіон Риму–1960 у метанні списа Віктор Цибуленко передав бігуну з бар’єрами Сергієві Демидюку прапор України для Олімпіади в Пекіні. Чому для цієї місії вибрали саме Демидюка, достеменно не відомо. Кажуть, хтось із чиновників помилково вирішив, що Сергій відмінно володіє українською. Уродженець Криму вийшов із ситуації гідно, промовивши слово олімпійців правильною державною мовою.

Із рук Президента країни легкоатлет отримав ікону, освячену в Софійському соборі Вселенським патріархом Варфоломієм І. Подарували команді й вишиваний рушник, що має нагадувати рідну землю. Завершилося свято яскравим феєрверком уже на початку дванадцятої години ночі.

* * *

Вирушати до Китаю українські олімпійці будуть групами. Дехто з них надає перевагу стартам у стилі «із корабля на бал», дехто вважає, що краще пройти кількаденну акліматизацію. Хай там як, уболівати за всіх наших атлетів ми будемо однаково палко.

Повний склад збірної Укра­їни на Іграх–2008 «УМ» подасть наступного вівторка, 5 серпня.