ГЛАС НАРОДУ

26.07.2008

Щодо приналежності до тієї чи іншої гілки українського православ’я, то кількісно громадяни України розподілилися так: найбільше опитаних є прихожанами Київського патріархату (30,1%), далі йдуть ті, хто визначили себе як «нерелігійні» (26%), на третьому місці вірні УПЦ Московського патріархату (20,4%), ще 7,8% назвали себе прихильниками Греко–католицької церкви, півтора відсотка — Української автокефальної церкви, а ще майже відсоток респондентів представилися як протестанти.

Такі результати соцопитування, проведеного у грудні минулого року «Українським демократичним колом» та фірмою «Юкрейніан соціолоджі сервіс».

Відносна більшість опитаних — 33% — погоджується з тим, що у нашій державі можуть співіснувати різні православні конфесії. Водночас 30,7% вважають за краще, аби церква була єдиною національною, підпорядкованою власному патріархату — Київському. Лише 11,4% респондентів погоджуються з тим, що єдина українська церква мусить бути підпорядкована Московському патріархату. Ще 25 відсотків опитаних вагалися з відповіддю.

  • Повернення церкви

    До останнього — не вірилося. Не сподівалося, що люди, які десятиліття не ходили до старої церкви, прийдуть до нової. Але сталося. У день першої служби Божої (цьогоріч на Трійцю) в новозбудованій Свято-Покровській церкві в селі Літки, що на Київщині, ледь умістилися всі охочі. А церква велика, ошатна. >>

  • Пристрасті навколо храмів

    На День Конституції їхав у своє рідне село Куликів, аби у тамтешньому храмі на сороковий день віддати належне пам’яті свого родича Василя. По дорозі з Кременця згадував дні нашого спілкування... Водночас не міг позбутися невдоволення, що мушу переступити поріг церкви Московського патріархату. >>

  • Речники кривавого «миру»

    Інцидент 8 травня («УМ» про нього вже писала), коли три найвищі чини УПЦ Московського патріархату«вшанували сидінням» захисників своєї і їхньої Батьківщини (серед яких половина загиблі) — спричинив хвилю шокового здивування і обурення. >>

  • Таємний фронт

    Щодня ми бачимо реальні воєнні дії, які здійснює Росія проти України — обстріли «Градами», артилерійську зачистку мирних населених пунктів. Ми знаємо про «гуманітарну допомогу» з Росії, неспростовні факти постачання Кремлем на Донбас військової техніки та боєприпасів. Як даність уже сприймається інформація про регулярні російські війська на окупованих територіях. >>

  • Скарбниця мощей

    Якби не повість Івана Франка «Борислав сміється», включена до шкільної програми, навряд чи багато пересічних українців дізналися б про невелике місто нафтовиків на Львівщині, де нині мешкає 35 тисяч осіб. Хоча насправді це — особливий населений пункт, єдиний у світі, побудований на промисловому нафтогазовому та озокеритному родовищах із численними джерелами мінеральних і лікувальних вод. >>

  • Після Пасхи — до єднання

    Цього року Великдень відзначали в один день усі християни. А всі православні церкви України, судячи з усього, ще й ідейно «майже разом». Адже Україна стоїть на порозі очікуваного, вимріяного і такого потрібного акту — об’єднання православних церков у єдину помісну Українську церкву. >>