Нумо до банку

      «Пам'ятаю, ще в Золотоноші у банку працював і, йдучи на роботу, щоранку зустрічав на вулиці такого собі Васю, який нелегально займався обміном валюти. Подзвоню у міліцію, кажу: ну що ж це таке? На тиждень Вася зникне, а потім знову на своєму «робочому місці». Те ж саме й у Черкасах тепер. Заходжу до Будинку торгівлі, а міняйли — назустріч із запитанням: «Долари, євро міняємо?» — обурювався на недавніх зборах черкаських банкірів Олександр Черевко. Як-не-як, йому це не байдуже, адже він — керівник управління Національного банку в Черкаській області, і його не влаштовує, що гроші йдуть повз кишеню держави.

      А кошти ці чималі: лише в одному Шевченковому краю у тіні обертається 1 мільярд 84 мільйони гривень, що є величезним резервом. Тож не зовсім відповідає дійсності твердження, що нашій економіці не вистачає грошей. За словами головного черкаського банкіра, якщо минулого року в 22 обмінних пунктах області було куплено 47,8 мільйона доларів, а продано 40 мільйонів, то в тіні обертається втричі більше.

      Поряд із бідним населенням сформувався клас тих, хто має гроші. На Черкащині про це можна судити з того, що п'ять років тому на банківських рахунках народ зберігав 74 мільйони, а от за підсумками 2003-го обсяг цих коштів збільшився до 740 мільйонів. Ще два роки тому населення придбало у банках золота на 257 тисяч гривень, а торік — на 2 мільйони 977 тисяч. Отож залучення коштів населення на депозитні рахунки є одним із головних завдань для банківських установ Черкащини, наголошувалося на нараді. До речі, минулого року черкаські банкіри не куняли й зуміли переконати народ, що краще зберігати свої заощадження не в панчохах, а на депозитах. Обсяг коштів фізичних осіб на банківських рахунках минулого року збільшився на 1 мільярд 350 мільйонів. Свої кошти черкаський люд найчастіше довіряв «Авалю», «Приватбанку», «Ощадбанку», «Київськiй Русi».