Другого не дано

17.02.2004

Ігор КОРОЛЬОВ

Лів-Грет і Рафаель Пуаре: все — в сім'ю, при тому що за медалями — 4:3 на користь жінки й Норвегії.

Біатлон – дисципліна «бінарна». Біатлоніст, здатний вибити сто відсотків мішеней, нізащо не досягне успіху в цьому виді спорту, якщо при цьому ходить на лижах зі швидкістю черепахи, і навпаки — стопроцентний «мазило» з реактивною швидкістю навряд чи будь-коли зможе вийти в лідери. Рівноцінність «двоголовості» біатлону вкотре здобула підтвердження на чемпіонаті світу, що завершувався в німецькому Обергофі. На жаль, хрестоматійним прикладом для підручника з вивчення класичних біатлонних помилок стала збірна України. Причому жінки та чоловіки нашої команди чітко «розподілили» можливі хиби за напрямами: у прекрасної статі падали гвинтівки і збивався приціл, а хлопцям при добрій стрільбі бракувало темпу.

В останній день світової першості «українська тема» стала другою за резонансом після тріумфу французько-норвезького подружжя Рафаеля та Лів-Грет Пуаре, яке в підсумку спромоглося здобути сім золотих нагород на різних дистанціях (у «сімейному поєдинку» норвежка перемогла чоловіка з рахунком 4:3). Наші ж співвітчизники відзначилися здебільшого своїми «ляпами».

Єдину нагороду для збірної України здобула лідерка жіночої команди Олена Петрова, яка на 15-кілометрівці виборола «бронзу». Функціонально Олена була готова зробити свою десяту нагороду на чемпіонатах світу золотою в суботній, останній, гонці з масовим стартом, якби... Напевне, обергофівську стрільбу та все, що з нею пов'язане, Петрова згадуватиме як страшний сон. Почалося з того, що спринт на початку чемпіонату й наступну гонку переслідування спортсменка пропустила через те, що у неї в кімнаті (!) впала гвинтівка. За словами президента Федерації біатлону України Володимира Бринзака, біатлоністка про цей факт нікому не розповіла, а за 20 хвилин на пристрілці збитий приціл відлагодити було неможливо. Саме зброя «підставила» Олену й в останній дисципліні чемпіонату. Уже пост-фактум з'ясувалося, що срібна призерка Олімпіади в Нагано, знову ж таки, за словами шефа ФБУ, «дуже побоюється таких підступних спусків», як в Обергофі. Уже на першому колі там упала німкеня Уші Дізль і потягнула за собою групу конкуренток, серед яких опинилася й наша Олена. У підсумку — збитий приціл, погублені набої й дострокове сходження з дистанції...

Однак чоловічі старти породили в українських уболівальників надію на те, що «нефартовість» жіночого загону нашої збірної компенсує везіння у чоловіків. Точніше, одного чоловіка — лідера команди, 26-річного сумчанина Олександра Біланенка. Сашко був єдиним, кому вдалося на всіх дистанціях увійти до першої десятки. За словами Володимира Бринзака, Біланенко єдиний з наших хлопців у Німеччині виглядав відмінно на тлі незбагненної функціональної «ями» Деркача і Дериземлі. Однак з огляду на те, як Біланенко фінішував у 15-кілометровій гонці переслідування, назвати його «відмінником» просто язик не повертається. На останньому кілометрі Олександр, який єдиний серед 30 учасників не припустився жодного промаху на всіх чотирьох стрільбищах, ішов на срібну медаль, відстаючи лише від Рафаеля Пуаре. При цьому норвежця Оле-Ейнара Бйорндалена, котрий переважну частину гонки лідирував, однак двічі «промазав» при стрільбі, і всю наступну групу переслідувачів українець ще за триста (!) метрів до фінішу випереджав майже на 10 (!) секунд. У результаті Біланенко став... восьмим, примудрившись на такій маленькій відстані пропустити вперед усіх бажаючих — не лише Бйорндалена, який також залишився без медалі, а і його співвітчизника Бергера, котрому врешті-решт дісталося «срібло», «бронзового» росіянина Коновалова, поляка Сікору, ще одного норвежця Ханеволда та француза Дефрана. Лідер чоловічої збірної України на останніх метрах примудрився відстати від другого місця на 18,6 секунди!

Усі ці негаразди чи не єдиного зимового виду спорту, в якому українські спортсмени здатні досягати високих результатів на світовій арені, виглядають особливо неприємно з огляду на брак часу, відведеного для подолання різноманітних проблем перед чемпіонатом Європи, який уже цими днями стартуватиме на трасі Раубичі під Мінськом. І це при тому, що нам є що захищати, адже минулого року континентальне «золото» було в активі Олександра Біланенка, Олексія Коробейникова та Андрія Дериземлі, а Олена Петрова в італійському Форн-Авольтрі на одній з дистанцій піднялася на другу сходинку п'єдесталу.

Можливо, коли-небудь ситуація в українському біатлоні зміниться на краще. А поки що доводиться констатувати невтішний результат: у загальному заліку Кубка світу, одним з етапів якого став чемпіонат світу в Оберхофі, Біланенко посідає 34-те місце, Яковлєва — 38-ме, Петрова — 41-ше.

За підсумками німецької першості, збірна України разом із Білоруссю поділяє шосту сходинку, що, зрештою, не так уже й погано. А попереду нас Норвегія (4 золотих, 2 срібні та 3 бронзові медалі), Франція (3, 1, 2), Німеччина (2, 3, 2), Росія (1, 3, 2) та Польща (0, 1, 0).