Психологічні перформанси рекламного чарівника: рецензія на «Рекламу Аведона»
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
В експозиційній залі галереї «Лавра»
Відкриття виставки «Світанок. Захід. Далай–лама ХIV» традиційно супроводжували труднощі. Амбасада КНР укотре намагалася перешкодити проведенню заходу, присвяченого видатному філософові, релігійному й громадському діячу, лауреатові Нобелівської премії Миру та шанованій у всьому світі і достоту харизматичній людині. Нагадаємо, що навесні цього року представникам посольства Китаю вдалося перешкодити проведенню низки заходів, присвячених його Святості Далай–ламі ХIV у Києво–Могилянській академії. Хоч як це дивно, амбасадори послуговувались вочевидь недипломатичними аргументами і методами.
У лютому минулого року аналогічна ситуація склалася із документальною виставкою про життя Далай–лами (Агван Лобсан Тенцзин Г’ятцо) в Українському домі. Виставка тривала три дні замість запланованого тижня. Натомість представники китайської дипломатії в Україні поквапно організували альтернативну виставку в Музеї однієї вулиці: про життя одіозного Мао Дзедуна.
«Визволення» в середині минулого сторіччя Тибету і приєднання його до великого Китаю коштувало тибетській нації одного мільйона двохсот тисяч людських життів (із шести мільйонів) та поруйнування майже всіх тибетських монастирів. Це особливо вражає, зважаючи на те, що унікально миролюбивий тибетський народ мало не на половину складався з буддійських монахів. Після смерті Мао його політику начебто засудили. Але геноцид щодо тибетців та знищення тибетської культури триває досі.
Проте у фотовиставці Лесі Мальської, яка їздила в Індію в складі знімальної групи фільму «Світанок. Захід. Далай–лама 14» російського документаліста Віталія Манського, нема і натяку на політику. На світлинах його Святість Далай–лама XIV чистить зуби й тренується на біговій доріжці; обіймає китайського піонерчика і знімкується на згадку з Філіпом Кіркоровим та президентом ФІДЕ Кірсаном Ілюмжиновим. Крім епізодів із життя Далай–лами, експозиція містить багато характерних типажів: колоритні зморшкуваті бабусі, предмети побуту та інтер’єри. Споглядаючи величезні світлини, занурюєшся у чистий спокій. Так, наче живе втілення Бога торкнулось твого чола.
Довго стояла перед зображенням його Святості з тареллю яблук у руках. Мені раптом так захотілось яблучка, аж слина потекла. Пошкодувала, що іще не сезон. А повертаючись додому, біля станції метро «Лівобережна» побачила діда, який майже задурно продавав ранні яблука. Саме такі, які мені подобаються: трохи прибиті.
Сприйняла це як диво. Але вчення, яке проповідує і яким живе лідер тибетських буддистів, заперечує дива. Буддисти не вірять у чудеса, а лише в те, що «ніщо не може виникнути з нічого».
Леся Мальська:
— Далай–лама насправді Будда, і він лише прикидається людиною. Але якщо придивитися уважніше, можна помітити — іноді у нього це дуже погано виходить.
Мені пощастило відвідати резиденцію його Святості Далай–лами, а також фестиваль буддизму. На аудієнцію до Святійшого потрапити, на жаль, не вдалося, проте нам вдалося побачити його при людських буденних заняттях. Звичайний день відомого монаха проходить так: спочатку займається спортом, потім снідає і йде на прогулянку, медитує і розпочинає свій робочий день.
Цією виставкою я хотіла розкрити людину, котра скорила світ добротою, величезним розумом і щирим почуттям гумору, а також показати людей, котрі наслідують Далай–ламу.
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Монету у формі писанки випустив Королівський канадський монетний двір. Авторами дизайну стали канадець українського походження Дейв Мельничук – член Українського музею Канади у Торонто, та Стівен Розаті. >>
Коаліція дієвців культури зауважує очевидну тенденційність у призначенні Ігоря Гладуна на посаду генерального директора Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», яке відбулося 3 березня 2026 року рішенням Державного агентства України з питань кіно. >>
Рівно 77 років тому - 4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк, композитор, який відкрив усьому світу красу і мелодійність українських пісень, прищепив любов співати українською. >>
Я дозволила собі перефразувати слова героїні драми Лесі Українки «Лісова пісня» Мавки. Бо саме так хочеться сказати про Тараса Шевченка – знаного українця, але разом з тим велета духу, відомого >>
Історією посягання на культурну цінність, пошуку й успішного результату називають виставковий проєкт «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація». >>