Копія святині

22.07.2008
Копія святині

На Пересопницькому Євангелії присягають президенти України.

Минулої неділі в Українському домі в Києві презентували факсимільне видання рукописної пам’ятки середини XVI століття — Пересопницького Євангелія. Це перший відомий переклад євангельського тексту українською літературною мовою, який датується 1555—1561 роками. Рукопис Пересопницького Євангелія тільки раз на чотири роки — під час інавгурації Президента — покидає сховище. Саме на ньому присягали на вірність народові президенти незалежної України.

Випуск факсимільного видання присвячений 1020–річчю Хрещення Русі й будівництву кафедрального собору на честь Воскресіння Христового. «Це велике свято, і переоцінити його дуже важко», — зазначив під час презентації предстоятель Української православної церкви Московського патріархату митрополит Володимир. Він повідомив, що на знак подяки 300 із тисячі екземплярів факсимільного Пересопницького Євангелія подарують меценатам, які доклали фінансових зусиль до виходу у світ осучасненої святині.

Презентація факсиміле вже відбулася в Лондоні, Кембриджі й Оксфорді. Один екземпляр подарували бібліотеці Оксфорда, ще один — Британській бібліотеці. У найближчому майбутньому планується провести презентацію видання у відомих світових культурних і наукових центрах.

  • Повернення церкви

    До останнього — не вірилося. Не сподівалося, що люди, які десятиліття не ходили до старої церкви, прийдуть до нової. Але сталося. У день першої служби Божої (цьогоріч на Трійцю) в новозбудованій Свято-Покровській церкві в селі Літки, що на Київщині, ледь умістилися всі охочі. А церква велика, ошатна. >>

  • Пристрасті навколо храмів

    На День Конституції їхав у своє рідне село Куликів, аби у тамтешньому храмі на сороковий день віддати належне пам’яті свого родича Василя. По дорозі з Кременця згадував дні нашого спілкування... Водночас не міг позбутися невдоволення, що мушу переступити поріг церкви Московського патріархату. >>

  • Речники кривавого «миру»

    Інцидент 8 травня («УМ» про нього вже писала), коли три найвищі чини УПЦ Московського патріархату«вшанували сидінням» захисників своєї і їхньої Батьківщини (серед яких половина загиблі) — спричинив хвилю шокового здивування і обурення. >>

  • Таємний фронт

    Щодня ми бачимо реальні воєнні дії, які здійснює Росія проти України — обстріли «Градами», артилерійську зачистку мирних населених пунктів. Ми знаємо про «гуманітарну допомогу» з Росії, неспростовні факти постачання Кремлем на Донбас військової техніки та боєприпасів. Як даність уже сприймається інформація про регулярні російські війська на окупованих територіях. >>

  • Скарбниця мощей

    Якби не повість Івана Франка «Борислав сміється», включена до шкільної програми, навряд чи багато пересічних українців дізналися б про невелике місто нафтовиків на Львівщині, де нині мешкає 35 тисяч осіб. Хоча насправді це — особливий населений пункт, єдиний у світі, побудований на промисловому нафтогазовому та озокеритному родовищах із численними джерелами мінеральних і лікувальних вод. >>

  • Після Пасхи — до єднання

    Цього року Великдень відзначали в один день усі християни. А всі православні церкви України, судячи з усього, ще й ідейно «майже разом». Адже Україна стоїть на порозі очікуваного, вимріяного і такого потрібного акту — об’єднання православних церков у єдину помісну Українську церкву. >>