Стартували «за здравіє» — фавориту «не поздоровилося»

Новий футбольний сезон в Україні почався якось дуже по–доброму, можна навіть сказати по–сімейному. Стартовий тиждень приніс лише позитивні емоції. Нехай власники клубів не змогли обрати президента новоствореної прем’єр–ліги, але ніхто ні на кого не «котив бочку» й не звинувачував у лобіюванні чиїхось інтересів — усі прониклися ідеєю все зважити й визначити по–справжньому гідного кандидата. Але потім.

А зараз у протистоянні за Суперкубок між «Динамо» й «Шахтарем» обійшлося без традиційних бійок, вилучень та інших скандальних ситуацій. Після фінального свистка принципові суперники обмінювалися футболками й тиснули один одному руки. Українські арбітри наче прокинулися від корупційної сплячки й вирішили показати, що вони вміють судити не гірше від закордонних колег — жодного слова про їхні помилки в першому турі не прозвучало. (Може, через те, що трьох суддів заздалегідь усунули від обслуговування матчів найвищого рівня). У сімох поєдинках стартового туру з восьми до останньої хвилини не можна було передбачити підсумок двобою. Із перевагою більш ніж в один м’яч завершилися тільки дві зустрічі. Причому обидві несподівано. Очікувалося, що «Динамо» «відвантажить» новачкам із Маріуполя великий рахунок; а про «суху» перемогу іншого дебютанта, «Львова», над «Шахтарем» галицькі фанати мріяли лише в найсолодших снах. І навіть експресивний наставник донеччан Мірча Луческу з посмішкою визнав закономірність успіху господарів.

Що ж, такий «продукт» справді можна продавати, адже саме до цього прагне прем’єр–ліга. Тож нехай би наші клуби й продовжували в такому позитивному ритмі.

Павлов пробудив від сонного початку

Стартові зустрічі сезону 2008/09 чогось екстраординарного не обіцяли. Почався чемпіонат ще минулої середи в Сімферополі, де «Таврія» приймала «Дніпро». Кримчани більше думали про наступні баталії в Кубку Інтертото з «Ренном», тому «рвати й метати» в них не виходило. Ігрову перевагу господарів міг втілити в три очки їхній капітан Володимир Гоменюк, але з «позначки» не зміг перехитрити голкіпера дніпропетровців В’ячеслава Кернозенка.

Схоже, що Олегу Протасову та його підопічним стає все важче знайти мотивацію для штурму нових висот. Мабуть, не дарма молодий тренер «Дніпра» поривався в літнє міжсезоння залишити клуб, та Ігор Коломойський умовив його залишитися. Керманичу по інший бік барикад, Михайлу Фоменку, за три роки вдалося підняти «Таврію» з низів таблиці до учасника єврокубків.

А перший м’яч прем’єр–ліги побачило місто, яке ніколи не мало команди елітного дивізіону, а зараз узагалі залишилося без професіонального клубу. Як відомо, ФК «Харків» не зумів домовитися про оренду стадіону «Металіст», а арену «Динамо» ще кілька місяців треба доводити до прийнятного для високого рангу ліги стану. Тому до середини осені домівкою для клубу Віталія Данилова став стадіон «Ювілейний» у Сумах.

Ця найсучасніша арена країни вже півтора року простоювала без справи — після того як наказала довго жити команда першої ліги — сумський «Спартак». Побудували стадіон у 2001 році на кошти підприємств Сумської області, які «добровільно–примусово» зібрав тодішній «губернатор» Володимир Щербань. Обійшлася новобудова регіону в 50 мільйонів гривень. Якби не «скромна» кількість місць для глядачів (26 тисяч), арена могла б претендувати на право приймати матчі Євро–2012.

Тож саме тут минулої п’ятниці «Харків» і «Ворскла» за дощової погоди провели далеко не найяскравіший двобій. Сумські вболівальники як могли підтримували земляків–слобожанців, тим паче за них грає «свій» Іван Козоріз. Та все ж мінімальна перемога полтавчан стала логічним підсумком їхньої ігрової переваги.

У перерві Микола Павлов сказав своїм хлопцям, що за такої погоди й перебігу подій на полі гольові моменти виникають стихійно й усе може вирішити один гол. Номінальні гості уважно поставилися до виконання стандартних положень. Дебютний гол прем’єр–ліги записав на свій рахунок 20–річний Ахмед Янузі. Після подачі хорвата Дениса Главіни зі штрафного албанський півзахисник вдало підставив голову, й шкіряний снаряд опинився за лінією воріт Дмитра Стойка.

Таким чином, перший млинець на посту керманича «Харкова» для Михайла Стельмаха вийшов глевким. Нагадаємо, замінив він на тренерському містку Володимира Безсонова. А от Микола Павлов на прес–конференції поділився з журналістами не лише своїми думками про гру. Емоційний наставник на радощах показав прикрите курткою місце, на якому в нього порвалися штани...

Негостинні господарі

Суботні зустрічі першого туру зливою голів також не порадували, а продовжувачів традицій Павлова серед тренерів не знайшлося. Забитими м’ячами відзначалися виключно господарі. На столичному стадіоні «Динамо» віце–чемпіони зі скрипом здолали «Іллічівець» — команду, що повернулася до еліти після річного перебування в першій лізі. Поки що новому тренерові маріупольців, колишньому наставникові молодіжної збірної України, Олександру Іщенку не вдалося продемонструвати киянам якихось сюрпризів.

Але й колектив Юрія Сьоміна феєричною грою не порадував, лише в завершальній чверті двобою зумівши остаточно зняти питання про переможця. У другій грі поспіль голом відзначився динамівець Артем Мілевський. Очевидно, він таки згадав про призначення форварда забивати м’ячі. Та, попри це, Сьомін продовжує скаржитися на низьку реалізацію гольових моментів.

А Максима Шацьких російський тренер за достатньої кількості нападників пробує на інших позиціях. Грав узбек на місці опорного хавбека проти «Іллічівця» такими ж непереконливими діями відзначився на правому фланзі півзахисту. Зате потішив публіку Шацьких, вирушивши після заміни на лаву запасних... «Іллічівця». Лише побачивши перед собою незнайомі обличчя, пішов до своїх партнерів. Щоправда, причиною цього казусу стало рішення динамівських керівників поміняти місце дислокації. На післяматчевій прес–конференції Юрій Сьомін так і не захотів повідати про доводи зміни лавки. Тож не дивно, що Максим, який дев’ять років ходив направо, пішов туди й цього разу.

Невдалим вийшов дебют і білоруса Олега Кононова на чолі «Карпат». У Донецьку львів’яни разом із місцевим «Металургом» видали доволі непоганий матч, але виконавці надто вже захопилися марно­тратством гольових моментів. Найменшим транжирою виявився захисник В’ячеслав Чечер, який у доданий арбітром час приніс Ніколі Костову й товаришам три очки. До речі, господарі переїхали на відремонтовану арену «Металург», порушивши звичку останніх років виступати на «Шахтарі».

У протистоянні клубів металургійних гігантів із Кривого Рогу й Запоріжжя перемогу, всупереч очікуванням, здобув «Кривбас». Від обох команд їхні заводські боси відмовилися, але фінансові проблеми криворіжців на порядок серйозніші. «Металург», можливо, поміняє назву, але без спонсора не залишиться. А от хто найближчим часом спонсоруватиме колектив Олега Тарана, не знає ніхто. Мабуть, тому наставник команди після матчу акцентував увагу не на деталях гри, а на тому, що «Кривбас» і досі існує.

Аби не думати про матеріальні труднощі, футболісти знаходять собі розваги. Переможний м’яч у ворота підопічних Анатолія Чанцева господарі відзначили такою собі сценою з життя квіточки, що з бутона розсипає свої пелюстки в усі боки.

Недільний вибух

Найцікавіше ж у звітному турі відбулося позавчора. Для початку бронзовий призер двох останніх чемпіонатів України, харківський «Металіст», не виграв у Луганську. Наставник гостей Мирон Маркевич поскаржився на ранній час початку зустрічі — через спеку футболістам було важко демонструвати високі швидкості. А наставник «Зорі» Анатолій Волобуєв відповів колезі взаємністю на вітання з набраним очком — виходить, усі мають бути задоволені.

Обидва м’ячі були забиті в останні хвилини двобою. Після того, як Валентин Слюсар просто розстріляв із двох метрів голкіпера Андрія Комарицького, здавалося, що досвідчені харків’яни доведуть гру до перемоги. Схоже, так подумали й вони самі, бо дуже швидко пропустили контратаку, яку красивим ударом головою під поперечину завершив камерунський новачок Нгаха Коллінз. Часу знову битися в луганську стінку у гостей уже не було. А Коллінз не зміг як слід насолодитися роллю героя, оскільки залишив поле на ношах після грубого удару з боку «металіста».

Не вельми очікуваним був і підсумок дуелі в Одесі на стадіоні «Чорноморець». Попри те, що арена перебуває на реконструкції, місць для уболівальників залишається вдосталь. У першу чергу — через невисоку якість гри «моряків». Колектив Віталія Шевченка блідо провів весняну частину попередньої першості, з поразки почав і цей чемпіонат. Тож однаковою була й реакція фанатів — вони знову освистали своїх футболістів.

Хоча в першому таймі двобою з «Арсеналом» господарі виглядали краще за «канонірів», котрі вийшли на гру в новій смугастій біло–червоній формі. Кілька разів на вістрі атаки виникав Олександр Косирін — він повернувся до Південної Пальміри з донецького «Металурга». Проте ефектні удари одного з кращих голеадорів країни ефективними не стали.

Кияни ж провели міжсезоння в намаганні втримати орендованих форвардів Євгена Селезньова й Володимира Лисенка. Але першого забрав додому «Шахтар», другого — «Динамо». Натомість динамівці віддали «канонірам» Віталія Мандзюка й Дениса Олійника. Саме останньому й судилося стати героєм.

Вистоявши в перші 45 хвилин гри, в другому таймі підопічні Олександра Заварова активізувалися. (Хоча, варто відзначити, ще до перерви Артем Старгородський ударом зі штрафного провірив на міцність поперечину воріт Віталія Руденка). Вирішальний м’яч гості забили після флангового навісу. Олійник пробив головою з близької відстані повз голкіпера «Чорноморця», захисник Олег Шандрук, перебуваючи на лінії воріт, виніс снаряд у поле, проте боковий арбітр зафіксував гол. Головний суддя матчу довірився своєму помічникові.

Запорукою перемоги Заваров вважає характер своєї команди. «Сила волі й характер у нас виявилися сильнішими, ніж у одеситів. Ми зі столиці, але не піжони. Повинні завжди відчувати себе «колгоспниками» й грати в футбол», — красномовно висловився уславлений у минулому півзахисник. А пан Шевченко лише міг поскаржитися на брак майстерності у його хлопців.

Сенсація сезону

Головна ж несподіванка не лише туру, а й, можливо, всього майбутнього чемпіонату сталася у столиці Галичини. Тут цілковитий дебютант елітного дивізіону, «Львів», приймав кращу команду країни — донецький «Шахтар». Шансів бодай на нічию господарям заздалегідь відводили небагато, але колектив Степана Юрчишина перевершив найсміливіші сподівання.

У двобої проти володаря всіх трьох національних трофеїв «синьо–золоті» не збиралися битися за нічию. У їхніх діях не проглядалося й краплі боягузтва. Треба віддати належне тренерові: він зумів поставити команді гру — вона справді діяла, наче злагоджений механізм. Та й індивідуальною майстерністю хлопці Юрчишина, думається, здивували багатьох. Тож, можливо, нашим горе–селекціонерам треба не в «модну» Бразилію їздити по гравців, а краще вивчити вітчизняні простори?

Звісно, середній рівень футболістів «Шахтаря», в якому чимало всіляких «збірників» та учасників Євро–2008, вищий за львівський. Проте, як відомо, доводити це треба на полі. Господарі ж стадіону «Україна» демонстрували не лише традиційні для свого регіону бійцівські якості, а й здатність грати в організований футбол.

Перший м’яч львів’яни провели після чудової контратаки. Швидкий прохід правим флангом Валерій Федорчук завершив пасом у центр штрафної гірників. Андрій Даньків не зумів як слід прикластися до м’яча, а от Вадим Панас холоднокровно поклав на газон Рустама Худжамова й пробив у дальній кут.

Гості докладали титанічних зусиль, аби відігратися. Але квартет форвардів у складі Селезньова, Брандао, Адріано й Гладкого за активної підтримки захисників Чигринського й Іщенка так жодного разу й не пробив надійного Мар’яна Марущака та захист на чолі з досвідченим Ващуком. Наостанок донеччан ще раз шокував Федорчук — його гол ударом здалеку в «дев’ятку» став справжньою окрасою двобою.

Степан Юрчишин не став робити зі своїх хлопців героїв, хоча й був задоволений найбільшою перемогою в трирічній історії клубу. Мірча Луческу віддав належне самовідданості суперника, але виказав незадоволеним, що львів’яни надто часто й довго лежали на газоні при отриманні травми. А суддя міг би й пенальті поставити за порушення проти Фернандіньйо.

ТАБЛО

«Харків» — «Ворскла» — 0:1

Гол: Янузі, 72

6 500 глядачів

«Динамо» — «Іллічівець» — 2:0

Голи: Михалик, 2; Мілевський, 66

8 000 глядачів

«Металург» (Д) — «Карпати» — 1:0

Гол: Чечер, 90+1

Вилучення: Годвін, 87 («К»)

2 000 глядачів

«Кривбас» — «Металург» (З) — 1:0

Гол: Бартулович, 67

4 500 глядачів

«Львів» — «Шахтар» — 2:0

Голи: Панас, 22; Федорчук, 90

«Чорноморець» — «Арсенал» — 0:1

Гол: Олійник, 78

«Зоря» — «Металіст» — 1:1

Голи: Коллінз, 87 — Слюсар, 84

«Таврія» — «Дніпро» — 0:0

5 000 глядачів

Нереалізоване пенальті: Гоменюк, 68 («Т»)

Лідери: «Львів», «Динамо», «Ворскла», «Арсенал», «Металург» (Д), «Кривбас» — 3...

* * *

Перша ліга. 1–й тур. «Динамо–2» — «Севастополь» — 1:2 (Кушниров, 52 — Шевчук, 43; О. Волков, 57; вилучення: Парцванія, 82 («Д»)), «Ігросервіс» — «Геліос» — 3:0 (Бобаль, 63, 69, 81 (пен.)), «Олександрія» — «Дністер» — 1:2 (Бочкур, 41 (у свої ворота) — Полтавець, 27; Штурко, 90), «Сталь» (А) — «Енергетик» — 2:0 (Міщенко, 33; Трухін, 69), «Нафтовик» — «Комунальник» — 3:1 (Бриж, 4; Іващенко, 79; Одинцов, 90 — Кудинов, 24), «Закарпаття» — «Княжа» — 2:0 (Бурий, 53; Микуляк, 70), «Десна» — «Фенікс» — 0:0, «Волинь» — «Кримтеплиця» — 0:2 (Пічкур, 8, 75; вилучення: Ковалюк, 60 («В»)). Матч «Оболонь» — «Прикарпаття» відбудеться 4 серпня.