У принципі, нові піарні вибрики наших політиків потрібні електорату, як корові... Литвин. Зневіра виборців у провідних особах та партіях неухильно зростає, на кожні наступні вибори приходить дедалі менше свідомих громадян. Але на горизонті — привид нових дострокових виборів та переддень президентської кампанії. Тож піар триває, попри сезон відпусток.
Володимир і МуМу
Про Володимира Литвина ми згадали тому, що цей політик, мабуть, отримує пальму першості за найбільш свіжу ідею у просуванні себе на виборчий ринок. Учора лідер Народної партії продемонстрував зв’язаність однією пуповиною з простими смертними, видоївши корову. Поки Петро Порошенко сидів за кермом комбайна, ексспікер Верховної Ради в селі Яланець Томашпільського району Вінницької області смикав за дійки безневинну скотину. Ще й так завзято, що геть упрів. Так Порошенко з Литвином відзначили свято «Першого снопа»...
Що там накосив Порошенко, УНІАН не повідомляє. А от Литвин із поставленим завданням, схоже, впорався. Невідомо, щоправда, чи отримала задоволення корівка, зате спостерігачі процесу точно не лишилися байдужими... І ще, до слова: корова таки була справжня. Не те, що суперник у Нестора Шуфрича на «двобої» з пакратіону.
Приборкана інфляція переважить щорічну Говерлу?
Попри те, що опозиції не вдалося відправити уряд Тимошенко у відставку в останній сесійний день, політики таки готуються до виборів. Тож кожен лупає свою скалу: Прем’єрміністр Юлія Тимошенко пробує на власній шкурі нелегкий шахтарський труд та розказує, як вона поборола інфляцію (експерти зазначають, що непоганий урожай цього літа глава уряду також обов’язково запише на свій рахунок). Міністр МВС Юрій Луценко викорінює корупцію в «органах», протистоїть незаконній еміграції тощо. Не відрізняється свіжою креативністю Президент Віктор Ющенко: цього року він знову піднявся на Говерлу (щоправда, вперше взявши у фарватер «губернаторів»).
Рінат Ахметов займається благодійністю, Нестор Шуфрич вимахує кулаками, Ганна Герман міняє зачіски... Про очільника «регіоналів» Віктора Януковича чомусь нічого не чути — це тому, припускає керівник соціологічної фірми «Український барометр» Віктор Небоженко, що з приводу нових починань іще не надійшли конкретні вказівки від російських політтехнологів.
Продовжуючи низку прикладів — Віктор Балога проводить з’їзд «Єдиного центру», Наталія Вітренко бореться з НАТО. Словом, усе, як завжди, тільки трохи жвавіше і веселіше, враховуючи те, який місяць та рік на календарі...
«Коли хтось спускається в шахту і ми бачимо інсценізацію «Каскишоу», це означає, що політики активно готуються до виборів, — зазначає директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. — Здивувати нас ніхто з них не здивує, бо ми вже здивованіперездивовані. Та й, скажімо, підводних човнів у нас нема, а літака Єхануров не дасть. Лишається тільки космос, в який американці, в принципі, беруть туристів, але це не так просто. Там потрібна серйозна підготовка — невагомість, самі розумієте... А в нас політики такі вагомі, так люблять своє сите тіло, що навряд чи туди полетять...»
Пара ідей для «ситих тіл»
До речі, про тіла. «Не вичерпано ресурс із перевдяганням та зміною зачіски. Не розкрита тема з кардинальною зміною кольору волосся, — «бідкається» Віктор Небоженко. — Було б добре, якби хтось із політиків зробив щось зі своєю головою. Інколи це допомагає. А от Юлія Володимирівна далі коси в експериментах чомусь не йде... Тепер щодо одягу. Згадаймо, як імпозантно виглядав Жириновський з червоним російським кушаком на своєму товстому пузі... І, нарешті, ніхто досі не зважився зробити щось зі своїм тілом, але це був би відчайдушний крок...».
Оскільки сміливців у вітчизняній політиці небагато, розвиває думку Небоженко, від депутатів та урядовців слід чекати чогось нудотнотрадиційнобезпечного. Наприклад, найбільшого у світі торта чи відкриття грандіозної православної церкви у Донбасі — це вже буде, ясна річ, акцією Януковича. А втім, для шоу потрібні не лише гроші й декорації — потрібні ще й талановиті актори. Таких у нас просто нема, вважає Вадим Карасьов.
Трохи м’якше коментує дії українських політиків директор Школи політичної аналітики КиєвоМогилянської академії Олексій Гарань. Він каже, що порівняно із закам’янілими радянськими бонзами наші політичні лідери виглядають симпатичніше. Проте тут важливо не передати куті меду і не стати смішними. «Побачити Литвина за доїнням корови доволі кумедно, — говорить Гарань, — але, як на мене, нехай би він краще займався перевіркою своїх наукових текстів, аби його не звинувачували в плагіаті».
Насправді ж, продовжує експерт, в політиці має бути всього потроху: і серйозних напрацювань для власного іміджу, і суто «людських» діянь — аби лише не зраджувало почуття міри. А воно політикам таки зраджує. Не гірше, ніж парламентські «перебіжчики» своїм рідним фракціям...