Абітурієнти і їхні батьки уважно стежать за процесом сканування. (автора.)
Як і кожного року, ті, хто мріють вступити до «Могилянки» цьогоріч, прийшли до університету на 7.30 ранку. Після того як сформовані групи зайняли свої місця в аудиторіях, почалася робота над завданнями, яка тривала 3,5 години. Ще півгодини абітурієнт мав можливість спокійно перенести відповіді у «чистовик» і здати роботу інструктору. Закодовані аркуші інструктори запаковували в конверти і вже починаючи з 12 години доставляли в актову залу КМА.
Місця в залі заповнюються відразу по дванадцятій. На сцені президент університету Сергій Квіт приймає конверти від інструктора. «Аудиторія 100, корпус 4, 75 осіб», — оголошує Сергій Миронович і починає перераховувати кількість аркушів. Після цього в присутності інструктора їх сканують, і за кілька секунд великий екран на сцені висвітлює коди робіт і варіанти відповідей. Поки що це тільки цифри. Сканер працює, зала хвилюється, президент час від часу витирає чоло — необхідно перерахувати всі 2048 аркушів. Саме стільки абітурієнтів брало участь у вступному тестуванні, хоча подали заяви 2380 абітурієнтів. За бажання абітурієнт міг взяти участь у вступному тестуванні одночасно на два напрями, але після вступу має зупинитись на одному. Цього року конкурс на спеціальності в академії високий — у середньому 7,75 чоловіка на місце. Серед поданих заяв — станом на 15 липня — 1002 від медалістів: на 505 бюджетних місць. 366 вступників мають похвальні грамоти, 55 — право на вступ за особливими умовами (пільговики). Однак ніхто не може обійти тестування — ні ті, кого рекомендують педагогічні ради києвомогилянських колегіумів, ні слухачі підготовчих курсів. Навіть пільговики (чорнобильці, інваліди) повинні набрати не менше 30% балів у кожному сегменті з семи предметів. Менша кількість трактується як двійка, а з нею абітурієнт не має права на вступ.
«Заходь, тут цікаво, поки що є місця, я тобі тримаю», — каже у телефон хлопець на задньому сидінні. Процедура зарахування студентів до КиєвоМогилянської академії відкрита й прозора. Публічна перевірка аркушів із роботами абітурієнтів відбувається в присутності самих вступників, їхніх батьків, друзів, журналістів. «О, Господи», — зітхає мама абітурієнтки, яка сидить поруч зі мною. Сканер відкинув першу роботу — вступник неправильно заповнив власний код, спробував витерти гумкою, а цього робити не можна. За процедуру сканування, яка тривала близько двох годин, апарат не прийняв на розгляд п’ять робіт. Помилки типові — як правило, діти плутали варіанти відповідей і заповнювали не свої питання. Відповідно, такі абітурієнти втратили цього року можливість взяти участь у вступному конкурсі до «Могилянки». Ще двох покарано за порушення правил поведінки під час виконання робіт: один користувався мобільним телефоном, інший... допомагав другові розв’язувати його варіант завдань.
«Ще залишається одна стопка», — каже про нерозкриті конверти Сергій Квіт. «Зверніть увагу, це прозорий натяк, — жартує почесний президент НаУКМА В’ячеслав Брюховецький. — Як філолог, Сергій Миронович не може не знати значення слова «стопка». Жваву й енергійну атмосферу час від часу розряджають жартами й анекдотами.
Після того, як усі роботи скановано, комп’ютер їх обробляє, і незабаром на екрані замість кодів з’являються прізвища абітурієнтів із результатами. Після цього списки роздруковують і вивішують на стендах у внутрішньому дворику академії — за алфавітом і рейтингом. Рейтинг — сума балів внутрішнього тестування і незалежного зовнішнього оцінювання. Водночас на вході поміщають аркуші з правильними відповідями.
Завдання внутрішнього тестування практично збіглося з тими, що пропонувало зовнішнє незалежне оцінювання у школах: з семи напрямків лише два було ексклюзивних — історія НаУКМА і англійська мова. Це стало дуже великою несподіванкою для дітей і батьків.
Богдана Кушнірець, яка обрала майбутнім фахом культурологію і філологію, готувалася до значно складніших випробувань, тому спершу, отримавши завдання, навіть розгубилася. «Через хвилювання дві ночі не спала. А тут подивилася, якось все занадто легко...». Її подружка Лаура Бабаєва, яка вступає на спеціальність політологія і культурологія, навпаки, переконана: якби КМА брала за основу лише випускні сертифікати, це було б не об’єктивно: ця система тільки впроваджується, а тому має недоліки. «КиєвоМогилянська академія, напевне, єдиний некорумпований вуз, — каже Лаура. — Я подала сюди документи, оскільки впевнена: тільки тут можна пройти чесну перевірку знань і отримати справжній рейтинг». Лаура хвилюється, адже зараз вирішується її доля. Вона принципово «не подавалась» до жодного іншого закладу, оскільки мріє вчитися саме тут.
— Чим добра ця система? Сьогодні ми вже знатимемо результати. Тоді як в інших вузах результату чекати тиждень — самі розумієте, за цей час можна зробити, що завгодно...А тут ми вже приблизно знаємо, де ми за рейтингом, — говорить Ольга Сергіївна, мама абітурієнтки Анастасії Кухар, яка вступає на теоретичну економіку та фінанси і кредит. — Паралельно ми подали документи, скажімо, в КНЕУ на спеціальність фінанси і кредит, (до речі, щойно зателефонували і сказали, що Настю зараховано), то батьки і діти билися під дверима — такі великі черги. Донька сказала: мамо, як я вчитимусь з дітьми, які так себе поводять? А тут ми здали документи буквально за одну годину, все коректно і ясно». Ольга Сергіївна стурбована, адже конкуренція серед вступників у КиєвоМогилянській академії дуже висока. «Донька сказала — навіть якщо вступить у всі вузи, куди подали документи, все одно вибере «Могиляку», — додає жінка. — Тому ми прийняли рішення, що якщо навіть вона не пройде за конкурсом, то навчатиметься на контрактній основі. Навіщо йти проти бажання дитини?»
«Даруйте, але це повне... лайно, — емоційно кидає абітурієнт Олексій Грачов. — Як можна було давати завдання шкільного рівня? Просто смішно! У «Могилянці» завжди були дуже солідні тести, тому й вступали сюди найкращі. Це опускає рівень НаУКМА! Якщо так піде далі, то можна буде малювати на бланку квіточки і вступати!». Олексій отримав 10 балів із 12 можливих за напрямком «математика» і непоганий результат з гуманітарного профілю. Вважає, що вступити з його результатами на спеціальність соціологія та фінанси буде нескладно, але однак розчарований. Його знайома — струнка білявка, яка вступає цього року на магістратуру, зазначає, що, на її думку, якість навчання в академії з кожним роком погіршується. «Я четвертий рік навчаюся і помічаю це дуже чітко, — каже, відмовляючись назвати ім’я. — З колегами з молодших курсів просто неможливо спілкуватись — вони не розуміють багатьох речей. Це сумно...»
Ярослав Болюбаш.
директор департаменту вищої освіти Міносвіти:
— Доводилося чути, що Міністерство освіти, аби «покарати» КиєвоМогилянську академію, відмовить їй у держзамовленні. Звичайно, цього не буде. Але те, що вийшло з цим їхнім внутрішнім оцінюванням, не тільки незаконно, а й непорядно. Запровадили тестування з англійської мови для всіх, не залежно від того, яку іноземну мову дитина вивчала в школі. Це що — принцип КиєвоМогилянської академії з давніх часів? Ні. Крім того, у них навчання ведеться українською й англійською мовами. А це суперечить статті 28 Закону про мови, де сказано, що навчання може проводитися українською, а в місцях компактного проживання — мовою нацменшини. А хіба в нас є англійська нацменшина? Це якесь прагнення себе вирізнити. Вони кажуть: у нас 95 відсотків тих, хто підлягає під особливі умови. То не застосовуйте ці особливі умови! Пускайте всіх на конкурс сертифікатів. Адже вперше в Україні реалізується принцип однакових умов під час вступу. До нас на «гарячу лінію» були дзвінки незадоволених через ці нерівні умови, що існують у НаУКМА.
В’ячеслав Брюховецький,
почесний президент НаУКМА:
«За відмову від тестування пропонували гуртожиток»
— Ми чули звинувачення на свою адресу — мовляв, «ми й так усе перевірили, що ви ще хочете»? Тому пішли на експеримент — взяли тести незалежного зовнішнього оцінювання, але скомпонували їх так, як вважали за потрібне, і запропонували абітурієнтам. Можу навести приклад. Ось людина, яка мала 193 бали з української мови і літератури, у нас показала результат 33 бали (з 48 можливих). Чому так лякаються наших випробувань? Ви чули за всі роки бодай якийсь натяк на корупцію при вступі до КиєвоМогилянської академії?
Існує порядок затвердження правил прийому. Відповідно до цього ми надіслали до міністерства свої пропозиції. Воно мусило би нам категорично й аргументовано заперечити. Натомість воно промовчало, що означає схвалення наших умов. Ми їх опублікували, нам не казали, що ми порушили якийсь пункт. А далі...ми зіткнулися з дуже неприємною річчю, коли нам натякнули: відмовтесь від тестування — одержите гуртожиток. Це при тому, що держава ніколи гуртожитків нам не давала... Але якби це сталося, хто знає, чи стрибали б від радості зараз оті абітурієнти на подвір’ї, бо підхід до прийому був би інший. Нам жодного разу аргументовано не було вказано, що ми порушуємо. Я б хотів побачити, на підставі чого до нас можуть бути претензії. Це навіть цікаво.
Сергій Квіт, президент НаУКМА:
«Університети повинні мати більше прав і більше відповідальності»
— Не треба мати ілюзій, що незалежне зовнішнє оцінювання може замінити ті реформи в незалежній вищій освіті, які нам потрібно зробити. Проект закону про вищу освіту зараз перебуває у профільному комітеті Верховної Ради — там є дуже багато змін, які мають бути системні. Тоді й випускне тестування матиме сенс. Бо якщо випускник школи налаштовує себе на те, щоб мати тільки два сертифікати з тих предметів, які треба подати, — це загроза.
Ту ситуацію, яка виникла з міністерством (у Міносвіти заявляли, що КиєвоМогилянська академія порушує закон, проводячи власне тестування. — Авт.), я не вважаю конфліктом. Це непорозуміння, до якого багато зусиль доклали самі журналісти. Я не давав жодних коментарів до сьогодні. Хоча були політичні провокації, намагання зірвати вступне тестування.... Сподіваюся, що наступного року цих непорозумінь не буде.
Корупція у вузах — явище відоме, на жаль. І ми цієї проблеми не вирішимо, тільки хапаючи хабарника за руку. На Заході кожен університет відповідає за якість свого диплому. Реформування вищої освіти має бути спрямоване в річище надання автономії університетам. Вони повинні мати більше прав і більше відповідальності.
Закон ми не порушуємо, бо в ньому записано — зарахування в університет відбувається на підставі оцінювання здібностей. Наш комплексний тест якраз на це і спрямований. Ми ж не виникли цього року і не придумали щось на зло комусь. Ми 16 років у цьому «бізнесі» і маємо певні успіхи.
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
