Давня історія (до ХІХ ст.)
1. Сергій НАЛИВАЙКО. Етнічна історія Давньої України. — К.: Євшан–зілля, 624 с.(п)
2. Іван ОГІЄНКО (митрополит ІЛАРІОН). Українська церква за час Руїни (1657—1687). Сер. «Зарубіжні першодруки». — К.: Наша культура і наука, 468 с.(о)
3. Наталія БІЛОУС. Київ наприкінці ХV — у першій половині ХVІІ століття. Міська влада і самоврядування. — К.: Києво–Могилянська академія, 360 с.(п)
4. Володимир ДМИТРЕНКО. Розвідка та інші таємні служби Стародавнього Риму і його супротивників. — Л.: Кальварія, 752 с.(п)
5. Генеалогія української шляхти: Послужні списки погарської шляхти 1772—1781 рр., «Описаніє» ніжинської шляхти 1784 р. — К.: Темпора, 232 с.(о)
6. Сергій ЛИСЕНКО, Євген ЧЕРНЕЦЬКИЙ. Правобережна шляхта. Кінець ХVІІІ — перша половина ХІХ ст. Сер. «Шляхта України». — Біла Церква: Видавець Пшонківський О., 448 с.(п)
7. Економічні привілеї міста Львова
(XV—XVIII ст.). — Л.: Піраміда, 816 с.(п)
Нова історія (ХІХ — перша чверть ХХ ст.)
1. Нестор МАХНО. Сповідь анархіста; Юрко ТЮТЮННИК. Записки генерал–хорунжого. Сер. «Мемуари». — К.: Книга Роду, 624+312 с.(п)
2. Євген Чикаленко і Петро Стебницький. Листування. 1901—1922 роки. — К.: Темпора, 628 с.(с)
3. В. Ф. СОЛДАТЕНКО. Винниченко і Петлюра. Політичні портрети революційної доби. — К.: Світогляд, 621 с.(п)
4. Олександр КУЧЕРУК. Київ 1917—1919. Адреси. Події. Люди. — К.: Темпора, 156 с.(п)
5. Віктор ЖАДЬКО. Микола Аркас. У 2 кн. — К.: Жадько В.О., 856+624 с.(п)
6. О. Д. БАГАЛІЙ. Історія військових поселень в Україні (з неопублікованої спадщини). — Х.: Сага, 348 с.(п)
7. Героїка трагедії Крут. — К.: Сергійчук М. І., 488 с.(п)
Новітня історія (ХХ — ХХІ ст.)
1. Станіслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ. Голодомор 1932—1933 рр. як геноцид: Труднощі усвідомлення. Сер. «Невідома Україна». — К.: Наш час, 424 с.(п)
2. Роман Шухевич у документах радянських архівів державної безпеки (1940—1950). У 2 тт. — К.: Сергійчук М.І., 640+584 с.(п)
3. Генерал Петро Григоренко. Спогади, статті, матеріали. — К.: Смолоскип, 832 с.(п)
4. Лариса КРУШЕЛЬНИЦЬКА. Рубали ліс... (Спогади галичанки). — Л.: Астролябія, 252 с. (п)
5. Сергій ЄКЕЛЬЧИК. Імперія пам’яті. Російсько–українські стосунки в радянській історичній уяві. — К.: Критика, 304 с.(о)
6. Семен ПІДГАЙНИЙ. Українська інтелігенція на Соловках. Недостріляні. — К.: Києво–Могилянська академія, 326 с.(п)
7. Українська Повстанська Армія. Історія нескорених. — Л.: Центр досліджень визвольного руху, 352 с.(п)
Михайло СИДОРЖЕВСЬКИЙ,
в.о. головного редактора газети «Літературна Україна»
Двотомник «Роман Шухевич у документах радянських архівів державної безпеки (1940—1950)», упорядкований Володимиром Сергійчуком, — надзвичайно цінна річ як для істориків, журналістів, так і для, як кажуть, пересічних читачів. Бо ці документи збереглися в надрах відомства, яке важко запідозрити у симпатіях до командарма УПА. І тому це видання — ще одна цеглинка до побудови правдивої версії драматичної української історії.
Підвищений інтерес викликає і книжка Сергія Наливайка «Етнічна історія Давньої України». Наш етногенез — це надзвичайно складне плетиво різноманітних, близьких і досить віддалених між собою, культур. Певно, українцям варто знати, скільки в їхніх жилах тече крові власне слов’янської і які зайди залишали тут свої етнічні «сліди».
У Київській публічній бібліотеці імені Самеда Вургуна відкрили виокремлену книгозбірню українського поета та перекладача тюркських літератур Миколи Мірошниченка (1947—2009). >>
Львів — це місто не лише найароматнішої кави, а й романтичної музичної історії, пов’язаної з Францом Ксавером Моцартом — сином знаменитого австрійського композитора і музиканта-віртуоза Вольфганга Амадея. >>
Поміркувати про поезію Богдана Томенчука найкраще з авторськими строфами: >>
Стартує вже 21 грудня в Харкові, а в Києві пройде 25–27 грудня мініфестиваль «Вертеп Схід». >>
У крайньому романі Стівена Кінга «Голлі» (Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2024) знову немає нічого від класичного іміджу «короля жахів»: ані містики, ні фентезійних істот. >>
Загалом у фільмі є кадри з 16 фільмів Олександра Довженка: переважно художніх і кількох документальних. >>
